Євгенія розповіла про брудні ігри навколо посади старости села на Київщині, як доводиться боротися із системою
Бути жінкою в українській політиці – непросто. Про це з власного досвіду знає гостя нового випуску «Каштан.Інтервʼю» Євгенія Кравченко, екоактивістка, засновниця ГО «Макітра», депутатка Феодосіївської сільради.
Євгенія розповіла про брудні ігри навколо посади старости села на Київщині, як доводиться боротися із системою, а також про те, як складно ціннісній людині, політикові дотримуватися своїх і не втратити довіру громади.
Які ж враження у пані Євгенії від депутатської діяльності? Який досвід здобула на цій ниві самоврядування?
«Коли ти приходиш у колектив депутатів, які, звичайно відстоюють різні інтереси, в тому числі певних впливових людей, то зіштовхуєшся з великим хейтом, навіть постійним переслідуванням. Погрожують не тільки тобі, але й твоїй родині, тиснуть на тебе, на близьких, – розповідає співрозмовниця. – Тому в емоційному плані це дуже складний досвід, він потребує дуже багато психологічних зусиль. Доводиться працювати з людьми, з якими б ти ніколи не працювала. І не хотіла б знаходити з ними часом спільну мову. Тому що сьогодні вони обливають тебе брудом, завтра тобі доводиться з ними приймати спільні рішення, десь переконувати і таке інше. Утім, це політика. Однак є люди, які категорично не готові йти на будь-які компроміси. Щодо мене, то можу піти на компроміс, якщо розумію, що те чи інше рішення матиме користь для громади. В іншому разі компроміс неможливий.
Я часом можу бути м’якою, або дуже жорсткою, і коли я розумію, що рішення, яке просувають певна група депутатів і депутаток,призведе до знищення лісу, як в нашому випадку в громаді буває, чи сумнівної , що спричинить негативні наслідки, то не йду на компроміси. Наша громада обрала депутатів, які насправді жодного рішення в інтересах усіх людей за час моєї каденції не запропонували.
Пригадую випадок, коли одна із мешканок просто захотіла посадити дерева. Взагалі, які інтереси це може зачіпати? Дерева біля стадіону… Дозволу на це не давали два роки, тому що там фігурували моє прізвище. Ось і виходить, що ти не можеш просунути справедливе рішення. Люди потім кажуть, що депутатка нічого не може зробити. Опоненти навмисно беруть це на щит. Вони зацікавлені, щоб ти нічого не зробила для громади. Парадокс».
Під час інтерв’ю ми порушии й тему громадських екологічних рухів. На думку Євгенії Кравченко, ці організації до повномасштабного російського вторгнення були кулуарними. Але нині вони стають професійними у своїй діяльності.
« У нас є десятки громадських організацій, які дуже класно вміють проваджувати адвокаційні проєкти, робити адвокацію. Вони дуже потужні в тому плані, як впроваджувати певні рішення – природоорієнтовані, – каже Євгенія Кравченко. – Водночас в них немає теж достатньо політичної волі, тому що вони не представлені в політпартіях тощо. Є поодинокі винятки щоправда».
Співрозмовниця вважає, що нині екорух змістився в бік місцевого самоврядування.
Пояснює: «З початком децентралізації ми отримали класний інструмент, коли громада має важелі впливу на різні процеси… але ж і забудовники не дрімають. Найгостріша екологічна проблема – знищення лісів. Тому я, відстоюючи інтереси громади, виступатиму проти ініціатив, які спрямовані на дуже жорстку забудову».
Поцікавилися ми й тим, що нині відбувається у громаді. Чи дійсно йдеться про рейдерське захоплення влади в громаді?
На думку депутатки, оскільки сільська земля поблизу Києва і коштує чимало, то є багато спритників, які хочуть її «узяти»….
«Головою нашої громади стала людина не з місцевих. Коли ще відбувалися вибори, ми фіксували різні випадки – так звані «каруселі», коли завозили велику кількість мешканців перед виборами, зареєстрували, наприклад, в деяких селах. Також ми фіксували випадок, коли голосував чоловік, але за паспортом жінки. Ми писали скарги, звернення, але марно”, – продовжує розповідь депутатка.
Чимало скандальних перипетій пережила громада, гострих підкилимових вовтузінь (та й боротьби) за керівні посади. Депутатка докладно розповідає, хто і яку роль відігравав у цих процесах, хто був на боці громади, а хто маніпулював, шукав шкурні інтереси.
Тим не менш, Євгенія переконана, що буде й надалі продовжувати розвивати громадянське суспільство, місцеве самоврядування, працювати також з іншими, сусідніми, громадами.
«Я впевнена, що громадам в Україні потрібні жінки-лідерки», – наголошує депутатка.
Докладніше – в новому випуску “Kashtan інтерв’ю”.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
