У Київській міській раді розпочато бюджетний процес. І хоча головний фінансовий документ лише на станції проєкту, але він уже викликав численні дискусії, занепокоєння та обурення киян. Водночас і депутати Київради мають свої зауваження з цього приводу. То що не так із бюджетом Києва-2025, чи виконано бюджет 2024-го року та чому Резервний фонд столиці використовується неправильно? Про це журналісти Ютуб-проєкту «Каштан.Інтерв’ю» спілкувалися з Андрієм Вітренком, депутатом Київради, головою постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності.
Пане Андрію, які ми можемо зробити висновки з приводу бюджетного процесу?
Станом на сьогодні у нас весь бюджетний процес можна розподілити на дві частини. Перше — ми закінчуємо 2024 рік і дивимося на виконання бюджетних призначень, на те, як були використані кошти протягом року. І друге — це проєкт бюджету 2025 року, тобто це саме та інформація, як буде жити столиця наступного року.
Як ми завершуємо рік?
Завершуємо невтішно і починаємо наступний рік також невтішно. Чому так кажу? Є кілька причин, і найголовніша — зараз країна не може собі дозволити жити в режимі мирного часу. А коли ми подивимося розподіл бюджетних призначень, використання цих коштів, ми бачимо повну розслабленість виконавчого органу Київської міської ради і всіх головних розпорядників бюджетних коштів. Тому що на пальцях однієї руки можна перелічити тих розпорядників бюджетних коштів, які намагаються виконати і використати всі бюджетні призначення. Всі інші перебувають у такій теплій ванні, як у режимі мирного часу.
Вони щось роблять, щось не роблять. Звіти про виконання тієї чи іншої муніципальної програми іноді жахають.
Ніхто не виніс жодних висновків з 2024 року. Ми зараз формуємо бюджет таким чином, що, наприклад, допомога ЗСУ складає 547 мільйонів гривень.
Це про що говорить? Київ — столиця країни, яка воює; це мирне, забезпечене тилове місто.
Скільки ми грошей у цьому році витратили на Збройні Сили України? Підемо за видатками: там приблизно вийде 9 мільярдів гривень. Це багато чи мало? Якщо 9 мільярдів, то це багато. А якщо 100 мільярдів видатків, 102 мільярди видатків? То, як співвідноситься ця цифра? Це навіть не 10 відсотків. А я знаю, що є громади в Україні, які витратили на ЗСУ 25-30 відсотків свого бюджету. Так, це невеликі громади, але ж яке співвідношення витрат.
Якщо б Київ виділяв 30 відсотків на забезпечення Збройних Сил України, то була б зовсім інша розмова і зовсім інша ситуація в тих військових частинах, які належать і приписані до Києва, які можуть містом фінансуватися.
Давайте виокремимо три негативні явища, які можна спостерігати протягом року, що минає, і три успіхи, які, на Вашу думку, варто відзначити.
Перше негативне явище — недостатнє фінансування Сил безпеки і оборони, особливо якщо порівнювати це з відносними витратами на інші галузі. Друге негативне явище — постійне прагнення створити «вау-ефект». Це короткострокові, невеликі проєкти, які можуть подобатися людям, але не вирішують системні проблеми. Наприклад, виділення коштів на облаштування мосту, який часто називають «містом-глистом». Можна сказати, що його побудували за кошти благодійників та міжнародних організацій, але 200 мільйонів гривень, витрачених на облаштування парку та навколишньої інфраструктури, — це вже бюджет Києва.
І третє — це, безумовно, проблеми в транспортній галузі міста, зокрема з метрополітеном.
А три успіхи тоді які?
Тут відразу ж навіть так і не пригадаєш.
Ну, два.
І тут важко.
Значить, один і найголовніший.
Це – виділення додаткових коштів на Програму «Захисники і Захисниці України», тобто на їхнє соціальне забезпечення, забезпечення їх родин, для тих, хто вперше був мобілізований, хто був поранений.
А щодо атмосфери загалом у кулуарах, в сесійній залі, з яким настроєм завершується рік?
Починаються якісь незрозумілі для всіх адекватних людей думки. Починають відчуватися ознаки передвиборчого процесу. Ну, давайте говорити відверто: з урахуванням того, що зараз відбувається на фронті, про які вибори взагалі може йти мова?
І дійсно, бракує того, що було у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення, — єдності.
Давайте поговоримо про рік майбутній, які виклики вже можна собі прогнозувати?
Основний виклик — зараз іде зима. Всі відчувають, що температура постійно знижується. І от, коли температура починає знижуватися, ворог починає активізуватися. Ми обговорювали питання, скільки ж у нас є запасу палива. Як зробити, щоб ці запаси палива були достатніми?
Тому що свого часу Київ був за дві години від того, щоб зливати систему опалення в місті.
Це був кінець 2022 року. А зараз яка ситуація?
Всі бояться, що ситуація буде гірша, ніж тоді. І всі до цього, скажімо, так, не всі, але багато людей, до цього готується.
Що відомо про бюджет Києва на 2025 рік?
Ми маємо розуміти, що бюджетний процес наступного року починається десь у квітні попереднього, тобто з квітня 2024 року. Спочатку проводяться бюджетні консультації, потім — розгляд діяльності комунальних підприємств, аналіз діяльності головних розпорядників бюджетних коштів. І ось приблизно в жовтні-листопаді вся ця діяльність реалізується у вигляді проєкту документа, який подається на розгляд Київської міської ради.
Коли читаєш соціальні мережі, де люди починають щось критикувати, дуже часто — навіть за ті речі, які ти не робив. Чому так? Основним суб’єктом подання будь-якого бюджету є місцевий фінансовий орган, який виносить проєкт. Цього року він складається приблизно з 355 сторінок.
Станом на сьогодні, вперше за кілька років, у нас закладено профіцитний проєкт бюджету. Доходи бюджету переважають його видатки: майже 91,5 мільярда гривень — це доходи, і 90 мільярдів 200 мільйонів гривень — це видатки. Тобто є додаткові кошти, які можна перерозподілити знову ж таки на видатки. Але далі включається виконавчий орган, це його бачення. Виконавчий орган, починаючи з «ковідного» року, заборонив відвідання своїх підлеглих установ та організацій. Коли питаєш, скільки ви провели прийомів людей за останні три роки — жодного. Чому? Ну, війна… Ну, ковід…
Виконавчий орган сидить у своєму особливому світі й вважає, що з будинку на Хрещатику, 36, або з інших будинків їм краще видно, що відбувається на землі. Насправді це не так. І тут вже робота депутатського корпусу. У мене прийом відбувається не рідше, ніж раз на місяць. До мене приходить велика кількість людей, які доносять інформацію. Наприклад, що зламані ліфти, що дороги вже в метр ями. Ну, це такі банальні приклади, але вони життєві. А цього всього життя немає. Є великі інфраструктурні проєкти, які спрямовані на те, щоб усі сказали: «Ви молодці!» — «вау-ефект».
Коли виконавчий орган подав проєкт бюджету, у нас є тиждень, щоб депутати надали свої рекомендації. Потім ці рекомендації пересилаються знову-таки на виконавчий орган, і він дає свої висновки. Можна це врахувати в наступному бюджетному році чи ні. Станом на сьогодні зауважень від депутатського корпусу надійшло приблизно на суму 10 мільярдів гривень. Це протягом семи днів.
Ми все це надіслали до виконавчого органу. І ось учора був останній день, коли вони мали нам надати відповідь. Відповідь негативна.
Негативно, тобто відмовити.
Нічого не враховано. Ми подавали деякі пропозиції до текстової частини документа, тому що текстова частина – там і пільги для підприємців, і особливості закупівлі товарів та послуг, прописано і розмір резервного фонду. Ми подали пропозицію: з резервного фонду 2,5 мільярда гривень перерахувати кошти на Збройні Сили України. Ця правка врахована частково.
Ви як голова бюджетної комісії на що можете впливати, а на чому Ваші повноваження закінчуються?
Ми можемо впливати в процесі обговорення, потім на комісії голосувати чи не голосувати за пропозиції, які не прийняв виконавчий орган. Тобто є декілька механізмів. Або ми йдемо по кожній правці і голосуємо за або проти. Або виділяємо блоками чи пакетами.
Потім у нас є опції: підтримати документ, який подав виконавчий орган; не підтримати документ і підтримати документ з пропозицією.
Що стосується бюджету 2025 року, який сценарій розглядається?
Ми будемо воювати, щоб змінити структуру, змінити показники вхідні, показники вихідні, тобто змінити структуру доходів, зміни до структури видатків і змінити взагалі там деякі б цифри, які в цьому бюджеті закладені.
Чи відчуваєте Ви певний супротив, адже Ви представляєте опозицію в Київраді? У якому саме контексті це проявляється?
Безумовно, супротив є. Але я хочу зазначити, що цього року навіть депутати провладних фракцій — скажімо так, УДАР та Європейська Солідарність, які складають абсолютну більшість у Київській міській раді, — також виявляють невдоволення. Вони вважають, що необхідно змінити структуру видатків, а також переглянути дохідну частину бюджету.
Чому? Знаєте, бюджет — це такий документ, який, як я вважаю, потребує максимального консенсусу. Тобто він має ухвалюватися за підтримки максимально можливої кількості голосів у залі.
Більшість – у 61 голос. Якщо бюджет приймається саме такою мінімальною кількістю голосів, то це, на мою думку, поразка Київського міського голови та виконавчого органу. Так, формально вони досягають своєї мети, але фактично програють.
Тому що це означає, що половина депутатського корпусу, який представляє інтереси половини киян, котрі за них голосували, лишається незадоволеною тим, як розвивається місто. Наприклад, наша фракція у 2024 році взагалі не підтримувала бюджет. Ми не голосували ані за бюджет, ані за подальші зміни до нього. Ми вважаємо, що підходи до формування бюджету потрібно змінювати докорінно. У першу чергу – це оборона, далі – критична інфраструктура.
Ось простий приклад. Якщо в господаря вдома потік кран, то він ремонтує кран, а не замінює вікна. Це логічно. Натомість у Києві 80% інфраструктури, яка забезпечує тепло- та водопостачання, зношена. Цю інформацію, до речі, не я вигадав: це офіційні дані мера та виконавчого органу. Вони зазначені в муніципальних програмах і стратегіях розвитку міста. Але що ми бачимо? Труби не перекладаються, необхідний ремонт не проводиться.
Подивімося на ситуацію з водою. У мене вдома, коли відкриваю кран, вода часто жовтого кольору. Її не те що пити, навіть для технічних потреб використовувати сумнівно. І це при тому, що за європейськими рекомендаціями, які є обов’язковою вимогою для вступу до ЄС, вода з крана повинна бути питною.
Ще один момент — це прозорість і підзвітність. Це одна з ключових вимог наших міжнародних партнерів. Як із цим?
Весь виконавчий орган підзвітний Київській міській раді. Але підзвітність — це особлива категорія, адже підзвітність може проявлятися по-різному. Наприклад, Департамент фінансів на запити щодо звітів про виконання програми бюджету часто надає просто виписки з казначейського рахунку. Це 100-200 сторінок дрібними цифрами.
Коли ти починаєш критикувати такий підхід, відповідають: «У нас так прописано в Бюджетному кодексі». В результаті доводиться створювати тимчасові контрольні комісії, викликати головних розпорядників коштів, що й стає тригером, який багатьом не подобається. Чому? Бо всі хочуть працювати в абсолютній тиші.
Більше того, є ті, хто розглядає місто чи комунальні підприємства, як власний маленький бізнес і використовує ресурси для вирішення тих потреб, які, на його думку, є пріоритетними. Але це неправильно. Місто — не бізнес. Комунальні підприємства належать громаді.
Якщо вже говорити про бізнес, хороший підприємець постійно вкладає в розвиток, щоб його справа не збанкрутувала...
У нашому ж випадку, якщо порівняти з пожежею, ми її гасимо бензином: усі проблеми намагаємося вирішити лише за рахунок грошей. Наприклад, у випадку аварії в метрополітені, яка сталася на переході станції «Деміївська», це назвали «надзвичайною ситуацією«, хоча проблему потрібно було вирішувати заздалегідь.
Що ми зробили? Взяли 400 мільйонів, і героїчно за рік вирішили проблему. Такий підхід спостерігається у всіх сферах. Наприклад, у водоканалі, де ми героїчно «заливаємо« проблему грошима. Будь-яка проблема в нас завалюється грошима.
Добре, що в нас такий бюджет. За доходами та видатками він є найбільшим серед усіх місцевих бюджетів України й поступається лише Державному бюджету. А якщо б не було такого?
Ми з вами раніше вже обговорювали Резервний фонд, зокрема в ефірі Каштан NEWS. Тоді ми зазначали, що знову були використані кошти з цього фонду. Давайте ще раз нагадаємо, тепер детальніше й у форматі інтерв’ю: для чого існує Резервний фонд, які його основні цілі?
Резервний фонд бюджету існує для того, щоб забезпечити оперативне вирішення проблем, які неможливо передбачити заздалегідь. Наприклад, ми не можемо передбачити конкретні обстріли з боку росіян, але наше місто зазнає ударів, і для ремонту чи відновлення об’єктів, пошкоджених через російську агресію, використовується Резервний фонд. Так само він може бути задіяний у випадках стихійного лиха, якщо, не дай Боже, воно станеться.
Резервний фонд також може бути використаний у випадку епідемії чи інших надзвичайних ситуацій. Але чи не краще спрямовувати ці кошти на попередження аварійних ситуацій, замість того щоб ліквідувати їхні наслідки? Так, безумовно, краще.
Ми вже витратили значну частину Резервного фонду, і в певний момент залишилося лише близько 16 мільйонів гривень. Для такого великого міста, як Київ, це практично нічого — фактично майже абсолютний нуль. Це сталося через обстріли, аварію в метрополітені та інші непередбачувані події, які вимагали негайного фінансування.
Чи можна було це передбачити і запобігти ситуації, щоб уникнути витрат із Резервного фонду?
Ситуація з гілкою метрополітену була критичною ще з 2019 року, і про це всі знали, але чомусь замовчували. І це не єдиний випадок. Є ділянки метрополітену, де потрібно вимірювати геометрію тунелю, щоб зрозуміти, чи зможе потяг пройти. Наразі машиністи на таких ділянках змушені знижувати швидкість, щоб уникнути можливих аварій.
Це не проблема сьогоднішнього дня — нею потрібно було займатися ще з 2014 року. Керівництво метрополітену, його менеджмент та вся вертикаль управління мали б чітко виконувати свої посадові обов’язки, починаючи від профільного заступника й до головного інженера.
Ми всі бачили журналістські розслідування, які проливають світло на те, хто чим займався чи не займався.
До речі, і на Каштан NEWS у рамках проєкту «В тіні каштана» також були матеріали, що стосуються цих питань. Але якщо повернутися до Резервного фонду, як Ви думаєте, як він буде наповнюватися наступного року?
Резервний фонд в проєкті бюджету цього року значно збільшений, але на наш погляд, це підвищення не є обґрунтованим. Якщо не помиляюся, близько 5% від загального обсягу бюджету виділено на резервний фонд. Резервний фонд є резервом для того, щоб збільшити можливість допомогти як армії, так і вирішити критичні питання не в режимі гасіння аварії, а в плановому режимі.
Тобто зараз, якщо виділили більше, значить, на щось розраховують.
Значить, щось знають. Але чомусь нам з вами не говорять.
Це звучить дуже небезпечно. Ви раніше говорили, що кошти з Резервного фонду мають використовуватися для подолання наслідків обстрілів, як, наприклад, після пошкодження будинку в Солом’янському районі.
Справа в тому, що кожний будинок є індивідуальним. Кожен будинок, який постраждав від обстрілів, має свою особливість. Проблематика полягає в тому, що для початку відновлення будинку потрібна певна процедура, необхідно зібрати певний перелік документів. Одним із основних – є інструментальне обстеження та експертиза будинку.
А що роблять чиновники? Вважаю, що недолугі чиновники Київської міської державної адміністрації визначають єдину організацію, яка має право проводити ці експертизи — комунальне підприємство, що належить самій адміністрації. Коли ми звернулися до директора цього комунального підприємства, ми поставили дуже просте запитання: чому мешканці Дніпровського району, які звернулися до нас, повідомили, що протягом чотирьох місяців нічого не було зроблено, і навіть експертизу не провели? Виявляється, нічого не робиться, і ми починаємо шукати інформацію по документах. Викликаємо директора підприємства і запитуємо: «Що відбувається?» Відповідь: «Ну, ми ще не закінчили експертизу». Запитуємо: «Чому?» А у відповідь чуємо: «Ми ще заходимо в тендер на проведення цієї експертизи».
Я кажу: «Стоп! Ви — експертна організація?»
«Так, експертна організація».
«У вас є експерти?»
«Так, є».
«Тоді чому експертиза досі не проведена?»
«Бо в нас немає спроможності, у нас немає спеціалістів цього профілю».
Тобто розумієте, що відбувається? Замість того, щоб оголошувати, наприклад, через Прозорро прямі торги на проведення цієї експертизи, вони визначають єдиного замовника. Є така фраза — «вузьке горлечко», як у пляшці. Тобто єдиний замовник потім виступає посередником, який залишає собі частину коштів на своє фінансування, на своє існування як комунального підприємства. Причому в Києві, я впевнений, і заявляю, що більше 90% комунальних підприємств міста є збитковими.
Наша фракція мене розподілила відповідальним за Голосіївський район. Там, на місцях прильотів, ми вже провели зустрічі з людьми. Ці зустрічі показали свою ефективність. Ми домовилися з головою районної адміністрації, з людьми, що ми будемо раз на два тижні приїжджати туди і дивитися, який прогрес. Тобто треба тримати на постійному контролі.
Давайте ще раз повернемося до питання запланованого збільшення витрат на утримання міської адміністрації. Чи можна оптимізувати ці витрати та перенаправити кошти на більш нагальні потреби міста?
Видатки Київської міської державної адміністрації складають 917 мільйонів гривень. І це не просто функціонування, а заробітна плата, інші витрати. Це все одно не маленька сума, і я впевнений, що можна оптимізувати ці витрати. Я абсолютно переконаний, що потрібно переглянути структуру витрат і кількість вакансій. Є така бюджетна бюрократична хитрість: ми плануємо, що працює, наприклад, 100 осіб, але насправді наймаємо лише 50.
Інші кошти розподіляються у вигляді премій для тих 50 осіб. Таке трапляється, і це існує. З іншого боку, якість виконавців повинна бути дуже високою. Має бути конкурентний рівень заробітної плати, щоб залучити спеціалістів, які будуть дійсно вболівати за місто і працювати на його благо. І цей баланс має бути постійно збережений.
Не можна не обговорити з Вами мости, тому що близько 400 мільйонів гривень заплановано на завершення будівництва Подільського мосту. На Виноградар вартість метро знову зростає. Чому так?
Цифри ніколи не брешуть. У цьому бюджеті вартість метрополітену на Виноградар визначена як 23 мільярди 900 мільйонів гривень. Первинний проєкт коштував 6 мільярдів. 6 і 24. Це в чотири рази більше. Я не знаю, мінімальна заробітна плата не настільки зросла, і вартість енергетичних послуг не настільки піднялася. Нехай покажуть проєкт, що ж там такого, що коштує 24 мільярди?
І в цьому бюджеті на добудову метро на Виноградар передбачено майже 750 мільйонів. В договорі вказано, що метро має бути побудовано за 30 місяців. Чи буде воно добудоване? Чи не буде? Гарантії я точно дати не можу, і не впевнений, що хтось може дати.
Пам’ятаєте, колись була така реклама: «Київбуд» – якщо не добудуємо будинки, я з’їм свою каску? Може, хтось так само вийде і скаже: «Якщо не добудуємо метро, я обіцяю щось».
Скільки разів ми відкривали метро на Виноградар? Пам’ятаєте 2020 рік? Велика кількість моїх колег, які зараз сидять у залі Київської міської ради, зайшли в цю раду з лозунгом «Ми відкриємо метро на Виноградар». Вони це зробили?
Тобто ви не очікуєте, що будівництво метро на Виноградар буде завершено цього року або наступного?
В цьому – точно ні. Цього не буде і в наступному році. Це сто відсотків. Чому? Тому що в бюджеті навіть не закладені кошти на його фінансування.
От ми з Вами говоримо про оптимальне використання коштів. Десь треба зменшувати, десь треба збільшувати. На Ваш погляд, які мають бути головні статті витрат для Києва у 2025 році?
Перше — забезпечення обороноздатності міста. Друге — забезпечення високих соціальних стандартів. Це обов’язково. Ми маємо виплачувати заробітні плати лікарям, вчителям, комунальним службам, і ці заробітні плати мають бути на такому рівні, щоб люди не думали про те, що робити далі. Зараз ми не можемо повністю задовольнити їх потреби. Це об’єктивна історія, тому що війна. Але ми маємо ці соціальні стандарти принаймні, не понижувати.
Третє — це забезпечення критичної інфраструктури, яка є основою для життєдіяльності міста: метрополітен, транспорт, водопостачання, теплопостачання, електропостачання. І лише коли ми забезпечимо стабільне функціонування цих систем, можна буде спрямовувати кошти на розвиток міста.
Давайте тепер поговоримо про надходження до бюджету. Який потенціал Києва наразі ще не повністю розкритий? Де можна було б знайти додаткові джерела фінансування для міського бюджету?
Бюджет міста формується здебільшого за рахунок податків. Для того, щоб ці податки збільшувалися, необхідно створити нормальний підприємницький клімат. А для цього люди повинні мати можливості для розвитку. Існують податки, які, наприклад, стали основою економічного зростання в США — це податок на нерухомість і податок на землю. Ці податки є базовими, і я впевнений, що у Києва є потенціал для їх ефективного використання.
Я зараз скажу непопулярну фразу. В Києві є велика кількість земель, якими користуються абсолютно безкоштовно, не сплачуючи жодних податків або орендної плати. Наприклад, багато підприємців не платять за оренду землі, оскільки термін договору оренди закінчився, і вони просто кажуть: «У мене немає підстав сплачувати оренду». Що робить виконавчий орган? Нічого.
Але депутати цього року організувалися, побачили цю проблему і створили комісію. Вони викликали всіх осіб, у яких закінчилися договори, і сказали: «Шановні, якщо ви не будете сплачувати оренду землі, ми будемо розривати ці орендні договори». Це одразу дало результат — надходження зросли, і перевиконання бюджету цього року склало приблизно мільярд гривень. Мільярд гривень, якого раніше не було, але тепер він є.
Необхідно піднімати експертно-грошову оцінку земельних ділянок. Тому що проти цього виступають деякі депутати Київської міської ради, які лобіюють чиїсь інтереси.
Від експертної оцінки визначається вартість земельної ділянки, і знову ж таки, чим більша експертна оцінка, тим більше податків потрібно сплачувати. Тобто, перше — це підприємства, друге — це основні активи Києва, зокрема земля, і третє — нерухомість. На мою думку, нерухомість у центрі повинна коштувати дорого, а її утримання та оподаткування також мають бути високими. Якщо ти не можеш утримувати цю нерухомість, то її слід продати. Саме податок на нерухомість має стати базовим податком, який забезпечує розвиток тієї чи іншої території. Ось вам і джерела для наповнення бюджету міста.
І, знову ж таки, Ви вже казали, що надходження від середнього та малого бізнесу є значними. Чи планується щось у бюджеті щодо підтримки малого та середнього бізнесу? Можливо, розширюються якісь пільги?
Ні, нічого не планується, жодних пільг немає. Єдине, що хочу сказати, так це те, що в місті Київ є програма підтримки малого та середнього бізнесу. В чому вона полягає? Бізнес може брати кошти в банках, а Київ компенсує відсотки за цими кредитами, таким чином підтримуючи його. Це, звичайно, хороша схема, але ми всі бачили, як вона реалізується в місті, і пам’ятаємо, як були великі скандали, коли певні посадові особи Київської міської державної адміністрації просто вимагали, так би мовити, кешбек. Оце велика проблема, з якою потрібно боротися. Я взагалі критикую цю програму, але, на жаль, поки що у нас лише такі реалії.
Щодо соціальних програм, куди планується направити найбільше коштів?
Освіта, медицина, соціальна сфера. Це після Департаменту транспорту найбільші витрати в місті. Якщо до війни це була переважно освіта, то під час війни основні витрати йдуть на Департамент транспорту.
А чи є програми, які, на Вашу думку, потребують перегляду?
Майже всі. Багато програм потребують модернізації. Я постійно кажу своїм колегам, що ви не враховуєте реальність, в якій ми живемо. Програма туризму, програма розвитку підприємництва — в нас навіть є Департамент розвитку підприємництва та інновацій, але де ці інновації в місті? Інвестиційна програма також потребує перегляду.
Щодо Інвестиційного агентства, як ви оцінюєте його ефективність зараз?
Мені важко сказати, тому що там працює мій колега-депутат. Але я йому постійно кажу, що вони повинні допрацьовувати. Зараз ми маємо реалії, коли доходи від інвестицій для міського бюджету складають лише 10-20 мільйонів гривень на рік. Це ганьба для Києва, тому що в місті повинні бути сотні мільйонів залучені через інвестиції. Потрібно показати, які конкурси були проведені, щоб залучити ці гроші. Я поки не бачу такої роботи.
І ще одне запитання щодо Закону про столицю. Яку роль, на Вашу думку, він відіграє для розвитку міста?
Найголовніше, це те, що Київ є єдиним містом в Україні, де не відбулася децентралізація. У нас дуже централізована влада, і це призводить до проблем. Для демократичного суспільства важливо, щоб влада була доступною для мешканців. Наприклад, на одного депутата міської ради припадає 50 000 осіб. І це дуже складно для депутата взаємодіяти з такими кількостями людей. Якщо відбудеться децентралізація, то будуть районні ради, і це дозволить підвищити ефективність використання бюджетних коштів через конкуренцію між районами.
Як Ви бачите роль жителів міста в контролі за витратами бюджету?
Роль жителів має бути центральною. Люди повинні бачити, як витрачається кожна копійка їхніх податків. Якщо подивитись на петиції, які пишуть люди, ми бачимо, що більшість з них не реалізуються. Наприклад, петиція про те, щоб громадський транспорт під час повітряних тривог не зупинявся, була відхилена тричі. Багато петицій не отримують підтримки, тому що в нас немає прямого контакту між депутатами і виборцями. Влада має бути ближче до людей, і потрібно запроваджувати інструменти прямої демократії.
Є якісь механізми, через які місцеві мешканці можуть впливати на формування бюджету?
Безумовно, є. Необхідно звертатися до своїх депутатів, які представляють відповідні райони чи виборчі округи. Адже їх обрали люди, і вони мають нести відповідальність перед тими, хто за них голосував. Мешканці повинні звертатися до депутатів, щоб вони, в свою чергу, допомогли вирішити проблеми громадян, зокрема, на рівні району або столичної установи, якщо чиновники не можуть чи не бажають цього зробити.
Влада — це кілька мільйонів мешканців міста. Необхідно використовувати інструменти, передбачені законодавством, зокрема надання депутатських доручень. Громада може зібратися, наприклад, в районній адміністрації, викликати депутата та надати йому депутатське доручення. На основі цих доручень громада може ініціювати відкликання депутата через народну ініціативу.
Дивіться повністю інтерв’ю Андрія Вітренка в новому випуску Каштан.Інтерв’ю.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
