Як і інші регіони держави, традиційно наприкінці року столиця вступає в непростий, проте такий необхідний для життєдіяльності мегаполіса бюджетний процес. На тлі численних та перманентних протестів громадськості проти марнотратства мерської команди в період воєнного стану, вимог щодо необхідності збільшення підтримки Збройних Сил України з боку столичної влади, формування головного фінансового документа Києва набуває все більшої актуальності. Тож з головою постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрієм Вітренком спілкуємося про бюджетний процес у столиці та головні показники цього фінансового документа.
Отже, Андрію Олександровичу, на якому етапі нині перебуває формування головного фінансового документа столиці?
Станом на 13 листопада до Київської міської ради надійшло два проєкти рішень: «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» та Програма економічного і соціального розвитку Києва на 2014-2026 роки.
Які основні показники бюджету?
Визначено доходи в сумі 68,8 млрд грн. та видатки – 82,3 млрд грн.
Тобто бюджет дефіцитний?
Так. Але ж у нас ще є загальний і спеціальний фонди. За загальним фондом маємо профіцит – на 8,6 млрд грн., а за спеціальним – дефіцит на 21,2 млрд грн. Резервний фонд становить 2,1 млрд. грн.
Якщо порівнювати фінансовий документ з бюджетом 2023 року, які тенденції можете відзначити?
Це, насамперед, тенденція щодо зростання як доходів, так і видатків.
Ви неодноразово акцентували увагу, що в бюджеті залишаються досить великі невикористані, тобто перехідні кошти. Можете уточнити їх суму?
Щодо суми залишку коштів бюджету 2023 року, то про них ми можемо говорити остаточно, починаючи з 1 січня 2024 року. Тому що в грудні, зазвичай, головні розпорядники бюджетних коштів розпочинають їх масово використовувати. У цей місяць казначейство отримує велику кількість документів, актів виконаних робіт, аби відбулася оплата таких рахунків. Враховуючи те, що на початку листопада залишок коштів на рахунках Києва був приблизно 24 млрд грн, то прогнозую: якщо розпорядники будуть активно витрачати ці кошти за півтора місяці, які залишилися до завершення року, залишок все одно буде рівні минулого року, а то й навіть дещо більший. А це – від 12 мільярдів гривень.
Як потім розподіляються ці кошти?
У бюджетному документі є така категорія, як «вхідний залишок». Після того, як цей залишок сформують остаточно, вже після 20 січня наступного року буде ухвалено відповідні зміни, спрямовані на виконання і зменшення дефіциту бюджету 2024 року. Зазвичай це робиться саме так: перехідні кошти заходять у новий бюджет і змінюють його структуру.
Чи критично втратив бюджет Києва, коли військове ПДФО спрямували до державного бюджету?
Як на мене, то критичного в цьому нічого немає. Доходи бюджету залишаються на рівні і є достатніми для виконання всіх соціальних зобов’язань. Планується, що Київ не отримає 7 млрд грн із військового ПДФО. Але, вкотре наголошую, це – не ті кошти, що були отримані в результаті якихось вдосконалень життєдіяльності столиці. Це – гроші, які отримувало місто від того, що велика кількість киян пішла боронити свою країну. Тому наполягаю на тому, що ці кошти мають залишатися в державному бюджету та працювати на зміцнення обороноздатності країни. Не може одне місто витрачати шалені кошти на свої забаганки, коли країна знаходиться в небезпеці. Ми живемо не на окремій планеті, ми живемо в одній країні. Тому маємо робити все для того, аби поліпшувати безпеку та обороноздатність України.
Чи передбачено в бюджеті 2024 року якісь запобіжники для того, щоб унеможливити «бенкет під час чуми»? Маю на увазі це марнотратство з бруківками, розв’язками, овочерізками, барабанами тощо.
Ми над цим працюємо, але головний фінансовий документ подає КМДА. Тобто, відповідно до законодавства, формують проєкт бюджету і програми Департамент фінансів та Департамент економіки і інвестицій. Тому ми будемо уважно дивитися, які пріоритети, адресний перелік тих чи інших термінових ремонтів або ремонтів критичної інфраструктури. Наша позиція така: ми забезпечуємо критичну інфраструктуру функціонування міста, соціальні видатки, тобто заробітні плати вчителям та лікарям, соціальним працівникам, соціальні виплати тим, хто їх потребує. А парки, сквери і бруківку будемо робити після війни.
Що буде з фінансуванням ЗСУ, зокрема, реалізацією програми «Захисник Києва»? Ви її неодноразово критикували через те, що неефективно використовують кошти.
Так, я критикував цю програму, і якщо моя критика сприяла поліпшенню фінансування ЗСУ, вважаю, що роблю це правильно. У проєкті бюджету-2024 в рамках програми «Захисник Києва» передбачено 13,2 млн грн на реалізацію заходів з організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони. Також на виконання програми «Підтримка киян – Захисників та Захисниць України» з міської скарбниці заплановано спрямувати 757,8 млн грн.
Якщо немає проблем з наповненням бюджету, навіщо міська влада просить у Кабінету Міністрів України 6 млрд грн на компенсацію різниці в тарифах?
Для мене це взагалі дивна історія. Місто має 24 млрд грн на рахунках. Країна воює, величезні кошти витрачає на оборону. А влада Києва звертається до Уряду, щоб стягнути 6 млрд грн боргу за компенсацію різниці в тарифах! Моя державницька позиція наступна: спочатку виграємо війну, а потім повернемося до погашення боргів. Якщо місто має 24 млрд грн, то воно спроможне погасити всі борги своїх комунальних підприємств та забезпечити теплу зиму для киян.
Ви зазначили, що в умовах воєнного стану соціальні видатки зменшуватися не будуть…
У нас нині відбувається зростання мінімальної заробітної плати. Тож відповідна державна субвенція, наприклад, буде збільшена на 6 млрд грн на заробітну плату вчителям. Тому тут необхідно підходити комплексно.
Цивільний захист, поліпшення безпекового середовища, будівництво та ремонти укриттів. Чи є відповідна програма та які видатки передбачено на її реалізацію?
Наразі рішення щодо міської цільової програми забезпечення готовності до дій за призначенням територіальної підсистеми міста Києва Єдиної державної системи цивільного захисту на 2024–2025 не ухвалено міською радою, оскільки документ не подано на розгляд. Відповідно й не передбачено бюджетні призначення. Зазначу, що 2023 року такі видатки становили 557, 3 млн грн.
Як загалом оцінюєте виконання бюджету-2023?
Якщо за доходами, то в нас, за останньою інформацією, 108 відсотків надходжень, тобто маємо приріст. Таким чином цього року бюджет отримав на 8 відсотків більше, ніж планували. Особлива увага до витрачання цих коштів. Адже маємо лише, в середньому, 40 відсотків ефективності виконання муніципальних програм. Це означає, що із 100 відсотків коштів, які запланували на реалізацію різних програм, 60 відсотків можуть бути неосвоєними. Але ж не забувайте, що попереду – «чудовий місяць грудень». А там відбуваються різні дива під час масового використання бюджетних коштів!
Чи збираєтеся щось переглядати з приводу збиткових та неефективних комунальних підприємств, що перетворилися на корупційні годівнички для чиновників?
У нас є відповідний план їхньої ліквідації, реорганізації, об’єднання. Так само маємо план застосування ключових показників ефективності для керівного складу КМДА і керівництва комунальних підприємств. Переконаний у тому, що комунальні підприємства, щонайменше, не повинні бути збитковими. А цільовим показником їхньої діяльності має стати отримання прибутку.
Який Ваш прогноз щодо бюджетного процесу, багато списів буде зламано?
Дуже. Буде нелегкий бюджетний процес, упевнений у цьому.
Розмову вів Геннадій ГРЕБНЬОВ
Фото: Каштан NEWS
