Україна веде війну з лютим ворогом. І, без сумніву, вийде переможцем з цієї боротьби. Втім навіть після припинення бойових дій наша битва не завершиться. Окрім відбудови економіки, нам доведеться підтримувати Героїв. Адже війна в той чи інший спосіб залишить свій відбиток на здоров’ї багатьох захисників. Як Київ готовий до реабілітації воїнів, з’ясовував Каштан.NEWS.
У Києві — десятки тисяч фронтовиків
Отже, на нас чекає масштабна проблема реабілітації людей. За даними Департаменту соціальної політики КМДА, в Києві налічується до 100 тисяч військовослужбовців, які можуть потребувати реабілітації після поранення чи повернення з фронту. Ситуацію ускладнює те, що психологічну допомогу потребуватимуть і родини військових — як тих захисників, які воюють, так і тих, хто загинув чи отримав інвалідність.
У столиці є різні центри, які вже приймають або готові приймати на реабілітацію військових. Проте, як переконані деякі фахівці, в цих медичних закладах є проблема з кадрами, з розумінням того, як має проходити реабілітація. І потрібно визнати, що локально вирішувати ці проблеми неможливо. Тут необхідно діяти централізовано.
Що пропонує міська влада
За повідомленням Департаменту охорони здоров’я КМДА, нині медичні послуги з реабілітації військовослужбовцям та ветеранам війни надають у закладах охорони здоров’я комунальної власності Києва в рамках програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Зокрема, договори з Національною службою охорони здоров’я про надання реабілітаційної допомоги хворим уклали 39 медзакладів столиці. Водночас забезпечення реабілітаційного профілю в комунальних закладах становить 226 ліжко-місць на мільйон мешканців, за орієнтовно рекомендованого показника МОЗ України — 200.
Як обіцяють чиновники, після капітальних ремонтів в КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» та КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» кількість реабілітаційних ліжок орієнтовно сягне показника в 1000 одиниць, що складе забезпеченість мешканців міста реабілітаційними ліжками 3,4 на 10 тисяч населення. Як стверджують у профільному Департаменті, це повністю задовольнить потребу міста в реабілітації.
Крім того, цьогоріч міською цільовою програмою передбачено видатки на пластичну та реконструктивну хірургію для військовослужбовців. Зокрема, пораненим пропонується лікування наслідків бойових травм методом відновно-реконструктивної хірургії. Таке лікування відбувається в спеціалізованих відділеннях КНП «Київська міська клінічна лікарня №2» та КНП «Київська міська клінічна лікарня №6».
Також Київ додатково пропонує воїнам за рахунок бюджетних коштів зубопротезування та підготовку до нього із повним обстеженням, з використанням новітнього рентгенівського обладнання (радіовізіографія та комп’ютерна томографія 2D, 3D), а також терапевтичну підготовку і лікування з використанням спеціальних засобів, хірургічні втручання та протезування сучасними металокеромічними конструкціями різного типу складності.
Реабілітація ветеранів і столичні кошти
Нині в Києві реалізують дві цільові програми: «Підтримка киян – Захисників та Захисниць України» на 2023-2025 роки» і «Захисник Києва», затверджені Київською міською радою.
На першу передбачено фінансування в сумі 2 329 409,8 тис. грн. З них на цей рік закладено витрати в сумі 123 704,7 тис. грн, а на наступний — 1 075 375,2 тис. грн.
На міську цільову програму «Захисник Києва» передбачено фінансування в сумі 1 051 239,3 тис. грн. З них на 2023 рік закладено 34 708,2 тис. грн, на 2024 рік – 29 863,6 тис. грн.
Крім того, Київська міська рада схвалила Концепцію реінтеграції та підтримки учасників бойових дій. Вона передбачає психологічну та фізкультурно-спортивну реабілітацію, у тому числі осіб із інвалідністю внаслідок війни, їхню професійну адаптацію та працевлаштування, медичне забезпечення, цифрову трансформацію відповідних сервісів, а також створення Київського міського центру комплексної підтримки учасників бойових дій.
До речі, цей Центр ще перебуває на стадії організації. І якщо запрацює, то в ньому передбачено зосередити всі необхідні служби, де людина зможе перебувати від початку і до кінця медичної та соціально-психологічної реабілітації.
Лавра як ліки
Не стали осторонь від вирішення проблеми соціалізації військових столичні діячі культури. Зокрема, в Національному заповіднику Києво-Печерська лавра вже кілька місяців діє Програма для військових та військовополонених «Духовне відновлення в Києво-Печерській лаврі». Вона передбачає моральну та духовну підтримку захисників. Один із компонентів цієї програми під назвою «День у Лаврі для військового» передбачає своєрідне занурення учасників у культурно-історичний простір Києво-Печерської лаври через спілкування, подорожі, екскурсії в супроводі мистецтвознавців, істориків, археологів, пам’яткознавців, культурологів, а також молитву із духовними наставниками.
Як зазначили працівники заповідника, з травня по вересень цього року в такий спосіб лавру відвідали 650 українських захисників та капеланів.
«Безпосередньо семитижневу Програму відновлення пройшли 50 військових та капеланів», — поділилися інформацією в заповіднику.
Іноземний досвід
Поза всяким сумнівом, найважче буде реабілітувати воїнів, які зазнали важких травм —втратили кінцівки. Як стверджують іноземні фахівці, наразі головна задача українських реабілітологів — знайти той продукт, який допоможе людям з ампутаціями повернутися до повноцінного, незалежного життя, вести такий спосіб життя, який вони вели до втрати кінцівок. І в цьому можуть допомогти технології, змодельовані на основі потреб самих людей із ампутаціями.
До речі, німецькі лікарі вже висловили згоду взяти безпосередню участь у створенні в столиці України муніципального центру протезування для поранених військових. Тому нині все залежить від міської влади — почати діяти в цьому напрямку не завтра, а — вчора.
Досвід фронту
Відновлення військових — це дуже довга історія. Такою думкою поділився на одному з форумів, присвячених реабілітації, фізичний терапевт, засновник Медичного центру фізичної терапії та медицини болю «Інново», старший бойовий медик Ярополк Пшик.
«З ними має працювати команда людей, не тільки психотерапевти й реабілітологи. Про таку систему мало хто знає, тож цю проблему потрібно вирішувати», — сказав Ярополк Пшик.
За його словами, ще більшою проблемою до війни був брак фахівців, фізичних терапевтів.
«Ця галузь доволі молода в Україні, тут досі нема стандартів навчання. Так, дуже багато вишів це роблять, але за різними програмами», – зазначив медик.
Водночас він висловив впевненість, що цивільним медикам треба більше контактувати на професійному рівні зі своїми колегами на фронті. Адже останні мають величезний досвід у поводженні з пораненими і важкопораненими бійцями.
Корупційна складова
На тлі війни і численних проблем, які вона принесла, корупційна складова залишається присутньою у різних сферах життя. І в київській медицині — в тому числі. Саме через корупцію тимчасова контрольна комісія Київради з питань перевірки видатків бюджету Києва під час дії правового режиму воєнного стану рекомендує звільнити директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентину Гінзбург.
Як зазначила на своїй сторінці у соцмережі депутатка Київради Зоя Ярош,«при затвердженні Програми економічного і соціального розвитку міста Київрада затверджує загальні обсяги коштів по напрямках, а вже відповідні департаменти розподіляють гроші на фінансування капітальних ремонтів по конкретних суб’єктах. І саме тут криється можливість керівників департаментів в ручному режимі розподіляти кошти на «любимчиків» зі «своїми» підрядниками».
Зокрема, йдеться про Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни, що в Оболонському районі. Скандал навколо нього розгорівся через ремонт. І саме цей медзаклад має надавати реабілітацію військовим.
Так ось, як з’ясувалося, замовником капремонту виступає сам госпіталь, а загальну вартість капітальних ремонтів щодо споруд наразі неможливо назвати, оскільки роботи розбили на купу тендерів. Зокрема, для капітального ремонту фасаду та приміщень головного корпусу з четвертого до одинадцятого поверхів уже проведено десяток тендерів на загальну суму більше 1,1 мільярда гривень.
Як стверджує Ярош, після проведення тендрів на ремонти поверхів укладено договори. За результатами тендеру «Капітальний ремонт фасадів, покрівлі та заміна вікон» на суму 534,64 млн. грн, як і за усіма іншими послугами, перемогло таке собі ТОВ «Абсолют клімат» із ціновою пропозицією 504 232 927,20 грн. Як з’ясували депутати Київради, власне, ця компанія була єдиним учасником усіх тендерів.
І ще один цікавий момент у цій історії. Як з’ясувалося, ніякі фасадні роботи не ведуться. Більше того, ТОВ «Абсолют Клімат», за сприяння керівництва госпіталю та Департаменту, замінило вже встановлені нові металопластикові вікна на… нові металопластикові вікна. Водночас дитяча лікарня на Лісовому масиві, яка постраждала на початку червня цього року від ракетного удару, й досі стоїть з вибитими вікнами, що затягнуті целофаном чи забиті дерев’яними щитами.
За підрахунками експертів, вартість будівельних матеріали, які використовують під час ремонту госпіталю ветеранів у Києві, є завищеною, в середньому від 1,5 до 4 разів.
Відновлення — за рахунок спонсорів
Реабілітаційні центри для військових дуже потрібні, адже за час повномасштабного вторгнення кількість людей з інвалідністю в Україні значно збільшилася. Тому, переконана депутатка Київради Лілія Пашинна, створення реабілітаційного центру в Києві, який би надавав як медичну, так і психологічну допомогу для адаптації військових до мирного життя, має бути пріоритетом для столичної медичної системи.
У 2016 році, розповіла Лілія Пашинна, до мене звернувся військовий із проханням посприяти створенню в Києві центру, який би надавав кваліфіковані послуги з реабілітації. Він саме лікувався у приватному центрі в Борисполі, бо в столиці закладу, який би надавав належні реабілітаційні послуги, не було. Відшкодовувала лікування держава.
«Коли я побачила цей рахунок, то подумала, що це сума за рік, а з’ясувалося, що за місяць», — обурилася Лілія Пашинна.
За її словами, у Київраді одним із перших проєктів було створення реабілітаційного центру для поранених військових на базі міської клінічної лікарні №11. Там для цього є всі умови. Водночас цей проєкт не потребував великого фінансування, а обійшовся би бюджету в 60 млн гривень на добудову приміщення і 140 млн — на придбання обладнання. Однак цю ідею відкинули.
На думку директорки Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентини Гінзбург, констатувала представниця КМР, доцільніше такий центр створити в Пущі Водиці, на базі старого реабілітаційного центру. Тому нині там в 12-поверховій споруді проводяться ремонтні роботи вартістю понад мільярд гривень.
«Таке от марнотратство, з якою метою — не зрозуміло. Я була в багатьох реабілітаційних закладах для військових в різних містах України. Наприклад, на створення центру реабілітації у Львові було залучено кошти донорів, з міського бюджету не витратили жодної копійки. То чому в нас цього не можна зробити?» — висловила ідею Лілія Пашинна.
Отже, проблемою реабілітації фронтовиків і членів їхніх родин потрібно серйозно займатися вже сьогодні, щоб не було запізно завтра. На думку фахівців, серед іншого для цього необхідно створити робочу групу при Міністерстві охорони здоров’я, розробити відповідний законопроєкт, забезпечити навчання фахівців відповідних профілів як в Україні, так і за кордоном. Адже з цією проблемою нашій країні доведеться жити роки, якщо не десятиліття.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
