«У столиці немає комфортних районів», – говорить урбаністка, архітектора Іванна Малій. Редакція запросила фахівчиню на бесіду про головні урбаністичні проблеми Києва
Ми, зокрема, цікавилися, як туристи можуть зіпсувати місто? Що Києву варто запозичити в інших міст? Про все це спілкуємося в студії ютуб-проєкту «Каштан. Інтерв’ю».
Розмова йшла і про те, що саме варто змінити в підході до розбудови столиці.
Іванна Малій вважає, що наш мегаполіс – практичний, хороший механізм, місто з величезним потенціалом. Однак йому бракує ефективного механізму.
На запитання, у чому полагає різниця між Парижем та Києвом, гостя відповіла так:
– Париж – менший, значно щільніший, дуже історичний. На дев’яносто девять відсотків – історична спадщина, хоча там бувають якісь вкраплення сучасності, але це завжди викликає скандал. У Парижі через десятиліття приблизно будують щось суперреволюційне для всього світу.
А які переваги з точки зору урбаністики має Париж? Що можна було б запозичити нам?
– Навряд чи ми зможемо усе перейняти. В Парижі є історична тяглість щільності: у місті красива низька квартальна забудова, вона реставрується. Але Київ вже є таким, яким є. За останні десять років Париж розвинувся, він раніше був дуже автомобілізованим, дуже брудним, і це – хороший приклад, як за короткий час можна досягнути масштабних змін. У Парижі почали зменшувати швидкість: для автівок – до 30 кілометрів на годину. Для Києва це виглядає радикальним обмеженням. Сьогодні одинадцять відсотків парижан їздять на велосипедах, водночас чотири відсотки користуються автівками. У місті велоінфраструктура є добре розвиненою.
А недоліки в Парижі?
– Я б не сказала, що це якісь недоліки. Про Київ можна те ж саме сказати.
Місто дуже брудне, значно брудніше за Київ. І таким його роблять не парижани, а туристи. Весь бізнес адаптувався до туристів, і замість крамничок із м’ясом, сиром, випічкою відкрили сувенірні лавки, отож місцеві мешканці уже не можуть собі дозволити там жити, бо крім цього, ще й усе дуже подорожчало. Наприклад, оренда: з’явились готелі, хостели. І змагатися з одноденною, дводенною орендою уже не можуть місцеві мешканці.
Іванна Малій більш детальніше розповіла про плюси та мінуси Києва.
На її думку, в місті серед забудовників продовжується радянське планування. Зводять будинки-спальники, виходить багато однакових 25-поверхівок, тобто суперщільний район, у якому немає нічого, крім житла. Це перетворюється в «гетто», і звідти люди прагнуть виїхати вранці о восьмій, навантажуючи автомобільну інфраструктуру. Там навіть фізично перебувати некомфортно, зокрема й емоційно, бо ти йдеш уздовж магістралі, тобі не цікаво роздивлятися…
Пролунало запитання і про те, що думає архітекторка про житлові квартали, зокрема престижні, «місто в місті».
-Можливо, там комфортніше мешкати, – говорить Іванна Малій. – Мікрорайон – автономний, у будинку є все: і супермаркет, і житло, і спортзала, тобто все максимально мультифункціонально. Але все-таки район не повинен бути ізольованим і закритим..
Пропонуємо порушити питання захисту культурних пам’яток. Ми на сайті Каштан NEWS часто розповідаємо про цю гостру проблему. Які будівлі все–таки з точки зору урбаністики варто зберігати? Адже є такі, що на очах розвалюються.
– Є закон, який захищає такі будівлі. Однозначно: нам треба захищати й оберігати історичну спадщину. А щодо руйнування споруд – уже сам факт цього процесу є початком схеми заволодіння ділянкою. На ній хочуть щось побудувати, а це вже проблеми…
На запитання, у чому головна проблема нашого міста, архітекторка відповіла, що це – корупція. А щодо комфорту для мешканців, то нам потрібен розвинений громадський транспорт, якісна велоінфраструктура…
Докладніше дивіться в новому випуску ютуб-проєкту «Каштан. Інтерв’ю» за посиланням
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
