Нині заробітні плати вчителів є невисокими. Це стало однією з причин того, що в школах спостерігаємо чимало вакансій педагогів, відповідно наших дітей просто нікому вчити. І це стосується особливо вчителів математики, інформатики, інших природничих предметів.
Про те, якою є українська школа, які наслідки спричинює виїзд учителів за кордон, чи корисною є зміна системи освіти на 12-річну, а також про розрив у навчанні між селами і містами – у новому випуску ютуб-проєкту «Каштан. Інтерв’ю». Гостею редакції стала Дарина Васильєва, експертка ГС «Освіторія», кандидатка педагогічних наук, проєктна менеджерка.
У країні впроваджують трирічну профільну середню освіту. Як Ви оцінюєте ефективність цієї реформи? Плюси, мінуси, підводні камені…
Маємо розуміти, що світ змінюється. Збільшуються вимоги до успішної і конкурентоспроможної людини на ринку праці. І звісно, система освіти теж має реагувати, забезпечивши якомога більше компетентностей у наших випускників. І якщо ми говоримо про старшу профільну школу, то для того, щоб учні мали змогу обрати саме ті предмети, які їм подобаються і будуть потрібні їм для професійного зростання, звісно, організувати цей процес у рамках двох років дуже складно. Для нас важливе саме дванадцятирічне навчання.
Якою може бути реакція батьків учнів?
Важливо, щоб освітяни якомога більше комунікували про те, які переваги дасть учням ця реформа, а її переваги, як на мене, очевидні. Навчання стане більш значущим для учнів і дасть змогу їм підготуватися до вступу в університет або до вже подальшого здобуття професії. Тому ставлення до змін, мені здається, буде залежати і від того, як глибоко громадськість буде занурена в цей процес, що саме відбувається, що змінюється і що, відповідно, на виході отримує випускник.
Але ж країні вже сьогодні потрібні фахівці. Чи можемо ми дозволити собі чекати, коли в майбутньому вони опанують професією?
Сьогодні ми спостерігаємо ситуацію, коли студенти закінчують одні університети за одним фахом, а працюють зовсім за іншим. Якщо ж людина починає вже трудитися на свої інтереси з 10 класу, заглиблюються в це поступово і дійсно йде однією стежкою, постійно удосконалюючись, то на виході ми отримуємо краще підготовленого фахівця. Тому, на мій погляд, таки це виправдано.
А якщо говорити про мінуси, то якими є об’єктивні недоліки цієї реформи?
Можливо, варто говорити про ризики, що буде руйнуватися мережа існуючих навчальних закладів. І зрозуміло, що тут потрібно зберігати баланс між доступністю до навчальних закладів. Наприклад, у деяких селах не буде шкіл. Відповідно, потрібно буде забезпечити, щоб учні могли дістатися до старшої профільної школи, тобто для 10, 11, 12 класів навчання. Необхідно буде забезпечити цей трансфер. Щоб держава мала змогу профінансувати якщо не всі школи, то саме опорні. Відповідно, суттєво поліпшити матеріальну складову цих шкіл і значно надати кращу якість освіти тим учням, хто обере академічні або професійні ліцеї.
Які виклики сьогодні бачить у сфері освіти громадський сектор?
Це – заробітні плати вчителів, вони вкрай низькі, і зараз ми вже спостерігаємо наявність багатьох вакансій у навчальних закладах і, відповідно, наших дітей просто нікому вчити. І це стосується особливо вчителів математики, інформатики, природничої галузі. За статистикою, майже 25 000 учителів виїхало за кордон. Багато вчителів пішли працювати в інші сфери економіки, банківські структури, наприклад, у бізнес.
Тим не менш, вважаю, що таки основні виклики це – повномасштабне вторгнення. Дуже хотілося б, щоб у нас цінувалися фахівці і, відповідно, експерти в своїй сфері. Щоб поважали освітяни, щоб вони мали гідну оплату праці.
Дослідження показують драматичний розрив між сільськими та міськими учнями: сільські діти відстають на 4 – 5 років. А це фактично половина всього шкільного навчання. Чи змінилася ситуація?
Ці навчальні розриви дуже посилилися, хоч вони були і раніше. І це саме свідчить про те, що доступ до дистанційного навчання, змішаного навчання не забезпечується як у селах, так і в містах. Можливо, це спричинено й тим, що не вистачає педагогів – у селах іноді три вчителі перекривають всі предмети. І ось тут важливо, щоб цього не відбувалося, тому й задумана реформа старшої профільної школи. Держава не може профінансувати якісно всі школи в усіх селах, але вона може профінансувати певну кількість опорних шкіл. Зрозуміло, що вдасться збільшити кількість учителів, які будуть працювати в цих школах. Тобто в кожного вчителя буде менше навантаження. Він краще буде працювати і звісно, учні будуть отримувати якіснішу освіту.
Національно–патріотичне виховання. Яким воно має бути в системі освіти зараз?
Як на мене, тут важливо, знову таки зберігати баланс, щоб не було такого, що це – окремий предмет, неодмінно має бути «переплетіння». Тобто, якщо ми говоримо, наприклад, про геометрію, певні кути, то одразу пропонуємо задачу про трипільську культуру. І досліджуємо орнаменти трипільської культури. Після цього пропонуємо розглянути фотографію Григорія Довженка, його кам’яних вишиванок у Новій Каховці і, відповідно, знайти ті самі кути, ті самі орнаменти трипільців і зв’язок з орнаментами на будинках у Новій Каховці. За правильної подачі цього матеріалу вчителем це сприяє, звісно, національно-патріотичному вихованню. Нова українська школа саме включає виховання патріота. Обов’язковим складником і модельних програм, і підручників є наявність певних українознавчих компонентів безпосередньо в методичних матеріалах, які пропонуються вчителям.
Чи можемо ми спрогнозувати, як буде розвиватися ситуація з освітою в Україні в наступні 10 років, наприклад?
Оскільки я оптимістка, то дуже хотілось би вірити в те, що країна перейде на інноваційну економіку. Відповідно, система освіти буде на це орієнтована. Громадяни будуть володіти якомога більшою кількістю компетентностей, що дасть змогу Україні вдало розвиватися і бути відкритою для взаємодії з іншими країнами. Але, звісно, для цього необхідно, щоб освітяни і батьки також працювали над цим.
Дивіться повністю інтерв’ю з Дариною Ваильєвою в новому випуску ютуб-проєкту «Каштан. Інтерв’ю» за посиланням.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
