Київський міський голова Віталій Кличко перебуває на посаді з квітня 2014 року. В своїй передвиборчій програмі він обіцяв, що разом із ним до влади йде «команда чесних професіоналів замість корумпованого фінансового клану»
І де ж сьогодні ця «команда чесних професіоналів»?
З роками виявилося, що чимало з них погрузли в корупції, Кличко мусив їх звільнити. Їхні місця зайняли нові управлінці, які одержали від Кличка «перепустки» на роботу. Сьогодні аналізуємо, хто і скільки років працює в КМДА.
Серед заступників Кличка найдовше на посаді перебувають Петро Пантелеєв та Ганна Старостенко (з вересня 2014-го). Найменший стаж на посаді заступника має Олег Куявський – із серпня 2025 року.
Серед начальників департаментів КМДА так би мовити неофіційний статус «старожилів» мають Володимир Репік (Департамент фінансів) – з 2012 року, а також Андрій Гудзь (Департамент комунальної власності) – з 2014-го.
Кадри Олександра Попова
До речі, у грудні 2012-го Репіка призначив на посаду тодішній голова КМДА Олександр Попов. Ще про кадри періоду Попова. В листопаді 2012 року своїм розпорядженням Попов призначив керівником Департаменту суспільних комунікацій Марину Хонду (за часів Кличка Марина Петрівна зробила стрімку кар’єру, ставши заступником голови КМДА).
Від Попова залежала подальша службова доля і Миколи Поворозника, якого в серпні 2013 року було призначено керувати Департаментом економіки та інвестицій. Сьогодні Микола Юрійович – перший заступник голови КМДА.
Згадаємо й про ще одне призначення періоду Попова. У вересні 2013 року Центр адміністративних послуг очолила Наталія Шамрай, яка обіймає цю посаду й досі.
Керують здавна…
Деяких керівників було призначено в 2014 році тодішнім очільником КМДА Володимиром Бондаренком. Зокрема, Департамент освіти і науки, молоді та спорту очолила Олена Фіданян, яка й нині обіймає посаду директорки Департаменту освіти і науки.
Загалом для кадрів Віталія Кличка начальницький стаж від восьми до десяти років є певною нормою. Зокрема, директоркою Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА з 2016 року працює Оксана Колтик.
Із 2018-го до цього часу першою особою Департаменту економіки та інвестицій КМДА є Наталія Мельник. Дмитро Науменко очолює Департамент житлово-комунальної інфраструктури з 2017 року.
Львівські дороги привели Кандибора до Києва
Із 2021 року директором Департаменту транспортної інфраструктури працює Руслан Кандибор. До цього призначення його трудова біографія свідчить, що він здобував виробничий гарт на Львівщині. Перед тим, як сісти у керівне крісло в департаменті КМДА, був керуючим справами Львівської міської ради. Ось і є запитання: які дороги привели Руслана Кандибора до Києва? Чому саме йому випала доля тримати важелі управління найскладнішим інфраструктурним механізмом столиці? Може, Кандибор є суперзнавцем інфраструктури столиці? Ми про це нічого не чули. Зате до нього є чимало претензій з боку громадських організацій, незалежних експертів у сфері транспорту, зрештою й пересічних киян. Усі ми бачимо, як роками столиця не може справитися з ганебними заторами на автошляхах. Містяни щодня обурюються низькою якістю громадського пасажирського транспорту. Гострих, проблемних питань у цій сфері є безліч.
Кадровий «рекорд»?
Чи не найдовший трудовий стаж у стінах КМДА має Леся Верес, заступник керівника апарату-начальник юридичного управління КМДА. Вона працювала при шістьох попередніх керівниках міської держадміністрації – Омельченку, Черновецькому, Попову, Голубченку, Макеєнку, Бондаренку. Сьогодні – в команді Віталія Кличка.
Київська земля для Оленича
Що дивує – Віталій Кличко не звик публічно визнавати своїх кадрових помилок. У 2021 році Київрада за поданням Кличка погодила призначення заступником голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень директора Департаменту земельних ресурсів Петра Оленича. Він опікувався питаннями цифрової трансформації та земельних відносин.
«Це – дуже відповідальна посада. Адже сфера ІТ стала невід’ємною частиною усіх сфер життєдіяльності нашого міста. Це – і освіта, і медицина, і транспортна галузь. Усім галузям для ефективної роботи необхідний зручний сервіс. І кияни очікують від нас більш швидких змін, що зроблять життя кожного мешканця комфортнішим і зручнішим», – підкреслив Віталій Кличко після голосування депутатів у Київраді.
Цікаво, чому ж кияни не бачать на практиці «зручний сервіс» в усіх сферах? Панувала рапортоманія у виконанні того ж Оленича, він одержував солідні надбавки до високої зарплати, високі преміальні кошти.
А через два роки після цього кияни дізналися, що Оленича правоохоронці підозрюють у грандіозних тіньових оборудках із комунальнми ділянками (так звана «туалетна схема» Комарницького). Наголосимо: саме від Віталія Кличка Оленич отримав «путівку» на роботу до столичного муніципалітету. У липні 2018 року він обіймав посаду директора Департаменту з питань реєстрації КМДА, а з 27 липня того ж року став очільником Департаменту земельних ресурсів.
Як Кличко не побачив «вуха кроликів»
Між іншим, після корупційного скандалу з ексначальником столичного метрополітену Віктором Брагінським, у березні 2024-го Віталій Кличко, коментуючи в соцмережах афери свого підлеглого, написав:
«З філософського: всім в душу не заглянеш. Але коли тобі брешуть в очі, а за спиною дістають кроликів з капелюха — виглядає це надто погано. І не тільки по відношенню до мене особисто, а по відношенню до киян».
Брагінський брехав упродовж десятилітнього періоду! І це при тому, що в начальника метро були куратори – профільний заступник голови КМДА, начальник Департаменту транспортної інфраструктури.
Віталій Кличко призначив Брагінського на посаду ще в 2014 році. Мер на той час не запідозрив, що з капелюха цього афериста виглядали «кролики»?
Брагінського можна назвати одним із тих керівників комунальних підприємств міста, хто був серед наближених осіб до мера Кличка. Хіба що за близькість до першої особи столиці з ним міг позмагатися начальник «Київпастрансу», нині вже колишній, Дмитро Левченко. Одержавши в 2012 році диплом магістра в Київському міжнародному університеті, Левченко працював дрібним менеджером, а потім – стрімкий злет: у 2016-му голова КМДА Віталій Кличко призначив його генеральним директором «Київпастрансу» – головного київського перевізника. Він став на чолі одного із найпотужніших комунальних підприємств.
З яких кадрових резервів дістає колоду управлінців Кличко? Каштан NEWS вже розповідав, що тесть Левченка – Роман Сергійович Романюк, близький соратник Віталія Кличка. В 2009 – 2010 роках був головою політичної партії «Нова країна», яку перейменували в «УДАР». Згодом був народним депутатом України (ВР сьомого та восьмого скликань). До парламенту сьомого скликання (2012 – 2014 роки) Романюк пройшов від «УДАРу», в лавах якого перебуває нині. Може, цей факт наштовхне нас на певну відповідь.
Прикро, що Віталій Кличко не радиться з міською громадою щодо кадрових призначень. Буває, що посадовці «завалють» роботу, ті чи інші сфери життєдіяльності міста занепадають, водночас і корупція «зашкалює», однак очільник міста не бажає робити кадрових висновків. Лише після гучних корупційних розслідувань, на вимогу правоохоронців Кличко змушений був підписувати розпорядження про звільнення…
Ті, які «приросли» до службових крісел
Чимало керівних управлінців так би мовити «приросли» до службових крісел. А чому б і ні? Зарплати ж високі. Яка ж ефективність роботи цих посадовців? Громаді невідомо. Зрештою, чому досі не розроблено чітких критеріїв діяльності управлінців з КМДА?
Ще в 2023 році, як розповідав Каштан NEWS, голови столичних райдержадміністрацій ініціювали запровадження системи визначення ефективності діяльності керівного складу КМДА та РДА.
«На нашу думку, для всіх керівників міста потрібно розробити критерії оцінки роботи. Якщо людина ефективна, вона має працювати. Якщо ні, то вона має піти», — пояснив тоді ідею запровадження системи оцінки голова Оболонської РДА Кирило Фесик.
За його словами, в сучасному світі ключові показники ефективності (так званий KPI) давно використовуються в бізнесі для оцінки роботи співробітників та досягнення стратегічних цілей.
Щодо управління містами, зокрема Києвом, то такий підхід може стати ефективним для вирішення найбільш нагальних і болючих проблем громади. Головними критеріями оцінювання повинні стати об’єктивність, мотивація, стратегічне планування, зворотний зв’язок з громадянами, прозорість та відкритість того чи іншого посадовця.
Звичайно, система буде чинити спротив, щоб головні критерії оцінювання ще довго не запрацювали. Щоб містом правили «свої»…
Богдан ТУР
Читайте також: «Успішні» кадри Кличка дохазяйнувалися до мільярдних збитків
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
