Нині енергосистема України вже не така вразлива, як раніше, хоча росіяни й зруйнували 11 гігават енергетичних потужностей держави
Однак уряд має вжити певні заходи до початку опалювального сезону, а громадянам буде не зайвим за можливості забезпечити власну енергонезалежність.
Про все це і не тільки розповів у новому випуску ютуб-проєкту Каштан. Інтерв’ю експерт з енергетичних питань, доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук Геннадій Рябцев.
Як ви оцінюєте загальну готовність енергосистеми, зокрема, столиці до цієї зими в контексті і останніх атак, які були на початку вересня, чого нам чекати, чи будуть знову блекаути цієї зими?
Перше, потрібно зрозуміти, що блекаут — це неможливість відновлення після аварії. Такий блекаут був один за всю історію війни. Він відбувся восени 2022 року і тривав кілька годин. Після цього енергетики почали розуміти, що потрібно робити і як потрібно робити для того, щоб подібне не повторювалося.
Все те, що відбувалося після цього, то були команди «Укренерго» та «обленерго» з розвантаження системи для того, щоб уникнути подальших руйнувань.
Блекаутів не буде, тому що умови змінилися. До того ж щільність протиповітряної оборони, порівняно з 22-им роком, набагато вища. А кількість об’єктів, які можна долучити до резервного живлення збільшилася. Тобто, об’єктів генерації по кількості стало більше.
Зрозуміло, що зараз усе не відновлено. Але на додачу до існуючих енергогенеруючих об’єктів з’явилися сотні малих енергетичних установок. І тепер є певні резерви потужності з огляду на те скорочене енергоспоживання, яке у нас, на жаль, зараз є. Тому, що частина людей виїхала з країни, частина підприємств — зупинилася, частину територій — тимчасово окуповано.
Тобто зараз у нас дещо інші умови. І вони сприятливі для того, щоб забезпечити подальше функціонування мереж і систем у нормальному режимі.
Але є одне «але»…
І в чому воно полягає?
Ну, не можна, наприклад, взяти і захистити чимось величезну споруду теплоелектростанцій. Там площа, як у футбольного поля, і заввишки це – п’яти-, шестиповерховий будинок. Це означає, що може статися, що той чи інший об’єкт вийде з ладу.
І на період аварійного вимкнення, коли відбуваються роботи з відновлення того, що пошкоджене, перевірки, чи працездатне все інше, по перемиканню споживачів на резервні, автономні, альтернативні джерела, звісно, буде зникати живлення в споживачів.
Думаю, що і за всіма сценаріями, які ми розглядаємо, такі випадки будуть в окремих регіонах України, які будуть цілями чергової комбінованої атаки.
За рахунок чого нам удалося минулу зиму пройти без серйозних відключень електроенергії?
Були керовані зміни і некеровані зміни. Некеровані — це тепла погода взимку. До речі, ця зима, за прогнозами гідрометцентру, не має бути холоднішою за попередню: прогнозують кілька періодів із температурами мінус 15. Але таке саме минулого року теж було. А середня температура до 1 січня прогнозується вище нуля.
Другий некерований чинник — це менше споживання електрики. Приблизно — до третини. Це означає, що менше потрібно генерувати енергії.
Отже, це — два некеровані чинники, які нам допомогли.
Тепер — про керовані чинники.
Перше це те, що ми відновили частину того, що було виведено з ладу. А друге, це те, що з’явилася велика кількість малих установок генерації, які приєднані до енергосистеми й які допомагають на рівнях регіонів і міст балансувати енергосистему.
Йдеться про сотні таких установок. І їх буде ще більшати, тому що ухвалено рішення з децентралізації енергетики. Темпи хотілося б мати швидшими, більшими, але все одно цього достатньо.
Третє — створено запаси палива, найбільш вразливого обладнання, яким швидко можна замінити те, що виведено з ладу.
Четверте — це щільність повітряного захисту. Так, хотілося б щільнішого інженерно-технічного захисту, щільнішої пасивної оборони. Але навіть того, що було зроблено, достатньо, щоб зменшити негативні наслідки від ударів у рази.
І ця оборона буде ще нарощуватися.
І нарешті останнє, це те, що і в нас з вами на горищі є «свій кулемет»: павербанки, екофло, свічки, пічки, альтернативні джерела живлення, генератори. Ми можемо просто під час якогось аварійного вимкнення електроенергії скористатися всім цим.
Що потрібно зробити для пришвидшення диверсифікації енергії?
Кабінет Міністрів України має якнайшвидше спростити, здешевити правила приєднання таких малих генеруючих установок до системи загальних мереж. Тому, що є непоодинокі випадки, коли установку купили, привезли, а вона простоює. Щоб її приєднати до мережі, потрібно стільки коштів, скільки вона коштує. Крім того, потрібно зібрати стільки документів, що краще, хай вона просто стоїть і чекає свого часу.
Тому уряду варто цим займатися, і це завдання вже поставлено щонайменше в проєкті дій Кабінету Міністрів на 2025-2026 роки.
Мої колеги і я теж не спимо: розповідаємо, радимо, що потрібно зробити для того, щоб цей процес пришвидшити. Ми попереджаємо про необхідність пришвидшення робіт для того, щоб унеможливити саме апокаліптичний сценарій.
Повернемося до столичної енергосистеми. Які залишаються ризики для стабільності нашої київської енергомережі?
Ризик один. Це — стихійне лихо під назвою Російська Федерація. Він – найбільший цей ризик. Адже кожен обстріл призводить до того, що руйнуються трансформатори в районах Києва, вже неодноразово були удари по ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницький ТЕЦ, трансформаторних підстанціях, які знімають енергію з цих об’єктів. І по Київській ГЕС били, і по Канівській. Тобто ризик буде. Ми не можемо повністю його нейтралізувати, для цього нема можливості.
Чи можна щось поліпшити на рівні громади?
Можна поліпшити. По всьому місту вже кількість малих енергетичних установ збільшилася. У великих спальних районах можна побачити якісь бетонні куби, з яких виходять дроти і зникають під землею… Одним словом, ситуація змінюється.
Зменшити негативні наслідки в разі, якщо щось знову прилетить, цілком можливо.
Енергетики роблять усе для того, щоб забезпечити якомога більш надійний захист і можливість залучення резервних, автономних, альтернативних джерел живлення, яких вже кілька сотень у Києві, окрім тих об’єктів, які назвав раніше.
Отже, який остаточно висновок можна зробити щодо найбільш імовірного сценарію в столиці в контексті енергетики?
Електрична енергія буде більшість годин, теплова енергія буде більшість годин. Можливі аварійні вимкнення електричної та/чи теплової енергії внаслідок пошкоджень. Ці пошкодження будуть ремонтуватися, усуватися від кількох хвилин до кількох діб.
На цей період потрібно мати джерела живлення для того, щоб не сидіти в темряві і для того, щоб продовжувати займатися своїми справами.
Ніяких апокаліптичних сценаріїв не прогнозується. Вони розглядаються, але через їхню малу ймовірність не прогнозуються.
Дивіться повну розмову з Геннадієм Рябцевим у новому випуску ютуб-проєкту «Каштан. Інтерв’ю» за посиланням.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
