Наприкінці року депутатський корпус продемонстрував унікальну працелюбність, зумівши пропрацювати аж п’ять годин
На пленарному засіданні 18 грудня Київрада, попри всі побоювання, таки змогла ухвалити бюджет-2026. Яка з міських сфер виявилася «улюбленицею» депутатів, на кого виділятимуть гроші за остаточним принципом, чи отримає корупційний «Спецжитлофонд» свої три мільярди та що депутати планують робити з земельною комісією, яку досі очолює «арештант» Михайло Терентьєв – читайте в огляді Каштан NEWS.
Фаворити – освіта і транспорт
Проєкт бюджету столиці на 2026 рік було ухвалено 95 голосами. Голосування пройшло без проблем – на відміну від підготовки самого проєкту, який мав бути поданий до Київради ще до 12 листопада, а у підсумку запізнився понад на місяць. Тим не менш, депутати таки встигли прийняти його до сакральної дати 25 грудня, після якої, як пояснив голова бюджетної комісії Андрій Вітренко, Києву довелося б жити за схемою 1/12 від бюджету-2025 – тобто лише захищені видатки (комуналка, зарплати тощо).
Отже, подивимося, куди столиця планує витрачати гроші наступного року і де збирається їх брати.
Загальний обсяг запланованих доходів у бюджеті-2026 становить 106,4 млрд грн, видатків – понад 113 млрд грн. Запланований дефіцит у понад 7 млрд планується покривати, зокрема, за рахунок місцевих запозичень.
Тепер щодо галузей, на які будуть виділені кошти:
- галузь освіти отримає майже 38 млрд грн (з урахуванням зростання зарплат педагогів і створенням безпечного освітнього середовища);
- транспортна галузь – понад 21 млрд грн (з них 12 млрд грн – дотація на громадський транспорт, який, як вже багато років стверджують у КМДА, працює виключно собі у збиток);
- програма економічного і соціального розвитку міста – майже 12,9 млрд грн;
- житлово-комунальна сфера (ремонт тепломереж, відновлення пошкодженого житла, обʼєктів критичної інфраструктури, енергостійкість) – майже 7,5 млрд грн;
- сфера соціального захисту (підтримка пенсіонерів, людей з інвалідністю, родин Захисників, ВПО) – майже 11 млрд грн;
- медицина – 7,3 млрд грн;
- допомога Збройним Силам України – попередньо не менше 2 млрд грн.
Туманність останньої цифри, за словами Віталія Кличка, пояснюється тим, що сума не є остаточною: планується, що протягом року місто шукатиме можливості для її збільшення для підтримки військових підрозділів, Захисників, Захисниць та їхніх родин.
Зазначимо, що за день до голосування голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко публічно розкритикував проєкт бюджету за те, що більшу частину власних доходів міста (54,2%) передбачається отримати від ПДФО – тобто податків, сплачених киянами. У бюджеті-2025 після коригування ця цифра складала 48,1%.
«Тобто місто живе не завдяки власній ефективності, а завдяки тому, що кияни працюють і сплачують податки. А от власні джерела формування доходів — комунальні підприємства, міське майно, реклама, місцеві збори та інші — або стагнують, або падають. І це прямий наслідок того, що вони (чиновники КМДА, – ред.) керують містом як власним піар-проєктом, а не як професійні господарники», – написав Вітренко на своїй сторінці у Facebook.
Ярмарки та депутатські гроші
Окрім планів на наступний рік Київрада не забула й про справи цьогорічні. Зокрема, комунальне підприємство «Київська спадщина», яке займається організацією столичних ярмарків, приєднали до комунального підприємства «Світоч», яке теж займається організацією столичних ярмарків. На думку Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, це має забезпечити раціональне використання столичних ресурсів, а заразом врятувати «Київську спадщину» від банкрутства, оскільки лише за перше півріччя 2024 року підприємство дохазяйнувалося до збитків на суму 780 тисяч гривень.
Крім того, в Департаменті пообіцяли, що право на здійснення торгівлі на ярмарках нарешті почне продаватися на аукціонах «Прозорро». Щоправда, такі обіцянки лунають вже не перший рік, тому голова Департаменту Володимир Костіков заочно удостоївся від депутатського корпусу чергової порції некомпліментарних слів (заочно – тому що звітувати перед Київрадою особисто Костіков традиційно не став).
Також Київрада успішно ухвалила збільшення на 600 млн гривень депутатських фондів на 2026 – 2028 роки. Проєкт рішення, внесений 25 депутатами від різних фракцій, набрав 90 голосів.
Таким чином, відповідно до оновленої Програми вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм та доручень виборців, у 2026 році кожний депутат отримає на цю мету не 10 млн гривень, а 15 млн. Загалом кошторис Програми на наступний рік збільшився з 1,4 млрд до 2 млрд гривень, а обсяги на три роки – з 4,2 млрд до 4,8 млрд гривень.
Лузери дня
Натомість декілька проєктів так і не набрали потрібну кількість голосів, а деякі взагалі не потрапили на голосування. Зокрема, Кличку не вдалося протягнути затвердження статутного капіталу скандального КП «Спецжитлофонд». Депутатка Вікторія Пташник нагадала міському голові, що нещодавно йому був відправлений лист НАБУ щодо корупційних ризиків у діяльності цієї компанії.
«Я направляла вам також звернення, яким просила сьогодні на засідання викликати директора КП «Спецжитлофонд» з необхідності звітувати на нашому пленарному засіданні. Також відповідне звернення я направляла директору КП «Спецжитлофонд», тому я прошу вас забезпечити його явку і без необхідного звітування не розглядати питання про затвердження нового статуту», – звернулася Пташник до Віталія Кличка.
У відповідь Кличко намагався заперечити, що в такому випадку, мовляв, депутатам доведеться слухати звіти директорів всіх підприємств, які фінансує місто. Однак на сторону Пташник став Дмитро Білоцерківець, який після залишення посади співголови фракції «УДАР» все частіше публічно ставить палки в колеса своєму партійному лідеру.
«Місто не має ні морального, ні політичного права фінансувати підприємство з підвищеним корупційним ризиком. Саме таким підприємством є КП «Спецжитлофонд». Керівництво цього підприємства є частиною системи Комарницького, і місто має прибрати цей менеджмент із цього підприємства», – заявив Білоцерківець.
Утім, програвши зі «Спецжитлофондом», міський голова зумів виграти очко в боротьбі за земельну комісію – точніше, за чергову відправку розгляду звільнення Михайла Терентьєва у довгий ящик. Основними опонентами Кличка у цій дискусії були ті ж Білоцерківець та Пташник, яка намагалася висунути проєкт рішення про затвердження нового голови земельної комісії як невідкладний. Однак Кличко заявив, що проєкт «не пройшов необхідну процедуру», за що отримав ще один удар в спину від Білоцерківця.
Зокрема, ексспівголова «УДАРу» заявив, що звільнення Терентьєва саботує ніхто інший, як заступник голови КМДА, «ударівець» Вячеслав Непоп.
«Пан Непоп навмисно саботує зняття людини Комарницького з посади голови земельної комісії. На жаль, пан Непоп вже другий раз саботує засідання регламентної та антикорупційних комісій відносно зняття людини Комарницького з посади голови земельної комісії. Прохання надати йому доручення бути присутнім на засіданні», – звернувся Білоцерківець до Кличка.
До сварки також підключився голова регламентної комісії Леонід Ємець, який нагадав міському голові, що за регламентом члени комісії Київради мають бути делегованими від фракцій.
«Пан Михайло Терентьєв на сьогодні, наскільки мені відомо, не є представником жодної депутатської фракції в Київраді (Терентьєв був виключений з фракції «УДАР» у травні 2025 року, – ред.). Тому жодна фракція не має права його делегувати до земельної комісії. Зважайте, що це питання регламенту, і його треба врегулювати», – заявив Ємець.
Утім, питання так і не було винесено на розгляд депутатів, тож земельна комісія, як і раніше, залишається у підвішеному стані – принаймні до наступного пленарного засідання.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
