Департамент внутрішнього контролю та аудиту КМДА направив меру Києва Звіт про свою діяльність у 2024 році
Аудитори виявили багато різних порушень. Однак у цьому Звіті чомусь не бачимо перевірок діяльності монополістів, наприклад Київського метрополітену, комунальної корпорації «Київавтодор», «Київзеленбуду», «Київпастрансу». Дивно. Саме на ці підприємства з міського бюджету щороку перераховують колосальні суми. А як їх витрачають? Здавалося б, після фінансових афер колишнього начальника метро, ексдепутата від політпартії «УДАР» Віктора Брагінського (втік за кордон і нині перебуває в розшуку) увага до цього підприємства мала би бути особливо посиленою. А цього не простежується.
Як стверджують у прокуратурі, за 2015 – 2022 роки Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА провів лише п’ять аудиторських перевірок Київського метрополітену. Отож Брагінський сміливо відчував себе поза критикою і контролем, перетворивши метро на свою вотчину-годівницю.
Мільйони бюджетних гривень «сюди-туди»
Щодо «Київавтодору», то аудитори торік перевіряли його діяльність, але тільки на локальному об’єкті – йшлося про виконання робіт із реконструкції Дегтярівського шляхопроводу. Однак у річний Звіт ці висновки не увійшли. Чи дотримувалися тут шляховики та підрядники фінансової дисципліни? Були встановлені порушення, допущені учасниками будівництва, що призвело до втрат фінансових ресурсів на суму 243 мільйони 137 тисяч гривень, а саме – завищення проєктною організацією ТОВ «Слобожанський проєктний дім» вартості робіт із розробки проєктно-кошторисної документації на відповідну суму. В ході перевірки порушення усунуто в повному обсязі, стверджують аудитори.
Окрім цього, перевіряючі з інших організацій виявили, що в документах, підписаних «Київавтодором» та генпідрядником – ТОВ «Ростдорстрой», є завищення вартостей та обсягів виконаних будівельних робіт на 36 мільйонів 562 тисячі гривень.
Але для тих, хто підписував папери із завищеними сумами, усе закінчилося безхмарно – вони погодилися усунути порушення, що й зафіксували аудитори в локальному звіті. Бачте, «хлопчики» дещо помилилися в сумах. Мільйони бюджетних гривень «сюди-туди»… Мовляв, не карайте суворо. Можна було б іронізувати, що посадовці не дружать із математикою, не володіють азами фінансової справи, тому й допускають такі грошові «коливання» у своїх інтересах. Подумаєш, майже 300 мільйонів гривень було б зайво витрачено з міської казни! Хіба ж ці комбінації варті того, щоб фіксувати їх у річному Звіті?! Треба ж поберегти емоції мера Кличка, якому цей Звіт поклали на робочий стіл. На жаль, подібне стало типовим явищем. Тому ми сподівалися, що Департамент внутрішнього контролю та аудиту КМДА, який очолює Оксана Колтик, візьме в роботу всі великі об’єкти «Київавтодору» й покаже територіальній громаді, як тут бережуть кожну гривню. А цього не сталося. Хоча діяльність Департаменту передбачає визначення ризикових сфер та об’єктів внутрішнього аудиту.
«Київавтодор» саме і є такою ризиковою сферою.
Подібна ситуація і з «Київпастрансом», який донедавна очолював Дмитро Левченко, також ставленик Віталія Кличка. Торік аудитори взяли в роботу також лише локальний факт – закупівлю залізничного обладнання очікуваною вартістю 131 443 461,80 грн. І тут із бюджетними коштам досить вільно обходилися. Зокрема, «встановлено недоліки та проблеми функціонування системи внутрішнього контролю, неефективного використання коштів, що призвели до втрат 7 мільйонів 690 тисяч гривень».
Отже, десь поділися 7 мільйонів 690 тисяч гривень. Хто сів до буцегарні? Ніхто. Списали усе на те, що «причинами такої ситуації є недосконала система внутрішнього контролю під час здійснення «Київпастрансом» закупівель, укладання та виконання договорів». На цьому й поставили крапку. Знову ж, комбінація також не увійшла до річного Звіту.
До грошових потоків допущені «свої»
Доберемося до іншого монополіста – «Київзеленбуду». В річному Звіті його не згадують. Зате в інших матеріалах Департаменту читаємо, що торік перевіряли лише комунальне підприємство з утримання зелених насаджень Печерського району. Чи все гаразд тут було із закупівлями за бюджетні кошти? Читаємо:
«В тендерній документації встановлені вимоги, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників… Не проведено планову закупівлю з використанням конкурентних процедур».
Можемо зробити припущення, що до грошових потоків були допущені «свої». А яка тут може бути конкуренція? І вже зовсім не налазить на голову те, що абсолютно всі рекомендації аудиторів після перевірки керівництвом цього КП було проігноровано. То про яку ефективність контролю в Києві можна говорити?! А якби аудитори «копнули», що відбувається із закупівлями та іншими фінансовими справами на рівні головного офісу «Київзеленбуду»?
Не бачимо в річному Звіті й висновків аудиту щодо спорудження Подільсько-Воскресенського мостового переходу, а також про те, як господарювали в Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд Києва. Ще в 2023 році міська прокуратура листом апелювала до мера Кличка, щоб звернув увагу на те, що жодного разу це грандіозне будівництво не потрапляло в поле зору аудиту. Однак прокуратура не отримала відповіді.
Пил у очі
Що впадає в очі у цьому Звіті? До чиєї роботи є великі претензії? Фігурує низка підприємств, установ, організацій, комунальних підприємств районного рівня підпорядкування, навіть окремих структур КМДА, наприклад Департамент територіального контролю (очолює Михайло Буділов).
До речі, в господарстві Буділова аудитори виявили цікавий факт:
«Організація Департаментом територіального контролю міста Києва та КП «Київблагоустрій» процесу демонтажу (переміщення) самовільно розміщених «мафів», тимчасових споруд, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об’єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі є непрозорою та призводить до викривлення звітних даних щодо кількості демонтованих КП «Київблагоустрій» елементів благоустрою…».
На підставі цього робимо висновок, що міській громаді посадовці КМДА пускають пил у очі, інформуючи про те, як у столиці наводять лад. За «викривлення звітних даних» Буділова ніхто з керівництва міста не критикує. Більше того, до посадового окладу йому нараховують премії, доплати за «високу інтенсивність праці». Так, у квітні 2024-го нарахували зарплату в сумі 178 201 гривня, а в грудні – 112 947 гривень.
Чимало фактів, наведених у Звіті, є дрібними. Так, зазначають, що в КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва» спостерігалася значна неукомплектованість штату прибиральників…».
Натомість хотілося б почути про афери з розкраданням, виведенням у тінь сотень мільонів гривень. Невже у Києві цього немає?
Скажімо, Київське інвестиційне агентство протягом тривалого часу не завершило в повному обсязі виконання підготовчих (передінвестиційних) робіт за значною кількістю інвестпроєктів (понад сто). А на ці справи, між тим, уже витратили 13,5 млн грн. Знову бюджетні мільйони десь «розчиняються»… Очолює агентство депутат Київради від «УДАРу» Богдан Чорній, також ставленик Віталія Кличка.
А ось читаємо про «Київводоканал»:
«У 2007 році внесено зміни до Договору від 1 грудня 2006 року, які дозволили ПрАТ «АК «Київводоканал» отримувати право власності на виготовлену продукцію, результати послуг та доходи від використання майна, що призвело до щорічного зменшення частки майна територіальної громади Києва, – дійшли висновку аудитори. – З 2019 року ця частка зменшилася на 5%, тоді як частка активів Товариства збільшилася на 5%. Амортизаційні відрахування на майно використовуються виключно для придбання, будівництва, реконструкції та модернізації власного майна ПрАТ «АК «Київводоканал».
Виходить, переплутали деякі кишені. Міські керманичі роками не звертали увагу на цю комбінацію.
Кулуарщина – типове явище
В аудиторів є низка критичних висновків щодо діяльності Департаменту охорони культурної спадщини КМДА (далі – ДОКС). Вони стосуються ефективності виконання контрольно-наглядових функцій у сфері охорони культурної спадщини.
Нагадаємо, Kаштан NEWS часто публікує матеріали про руйнацію історичних будинків та споруд.
Чи надійною є варта, яка слідкує за збереженням древнього міста? Аудитори зазначають:
«Виявлено низку недоліків та порушень, що свідчать про неефективну діяльність ДОКС як уповноваженого органу з охорони культурної спадщини та головного розпорядника бюджетних коштів, а саме – ДОКС безпідставно передав функцію замовника наукової та науково-проєктної документації підпорядкованому йому Київському науково-методичному центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій (далі – КНМЦ), не забезпечивши при цьому контроль за ефективним використанням коштів…».
Які наслідки? Немає прозорого підходу до пріоритетного відбору об’єктів культурної спадщини, на які виготовляється наукова документація.
Кулуарщина – ще одне, на жаль типове явище в столиці. А ми дивуємося, чому це так розперезалися лихі забудовники, які трощать історичні споруди.
Сказано і про фінанси згаданого Департаменту (очолює Марина Соловйова). Аудитори виявили, що було «замовлення у сторонніх осіб документації на об’єкти культурної спадщини, стосовно яких частина матеріалів вже була виготовлена. Внаслідок чого неефективно використано 1,1 млн грн».
А ось дуже тривожний факт:
«Департамент охорони культурної спадщини безпідставно припинив наповнення програмного модуля «Інформаційної бази пам’яток культурної спадщини міста Києва» інформаційно-аналітичної системи «Управління майновим комплексом територіальної громади Києва».
Аудитори зробили невтішний всиновок:
«Неналежне виконання обов’язків щодо наповнення Бази пам’яток, а також закриття доступу для громадян та інших зацікавлених осіб перешкоджає оперативному отриманню та обробці даних про стан використання та збереження об’єктів культурної спадщини, прийняттю ефективних рішень щодо укладання охоронних договорів, надання дозволів, розробки облікової документації, проведенню моніторингу…»
Тобто громада не відає, що робиться з безцінним надбанням минулих століть.
Ще вражаючий висновок:
«Департамент охорони культурної спадщини не формує та не веде облікові справи на пам’ятки та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини. Не забезпечено постійного моніторингу об’єктів культурної спадщини з метою запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання об’єкта культурної спадщини, його території та зон охорони пам’яток…».
Дещо про цифри у Звіті. За 2024 рік передано до правоохоронних органів матеріали за 97-ма об’єктами аудиту.
За інформацією Департаменту, торік на підставі результатів аудитів було зареєстровано 254 кримінальні провадження. Аудитори стверджують, що «за результатами співпраці з правоохоронними органами, по всім кримінальним провадженням підготовлено 94 повідомлення про підозру». До суду передано обвинувальні акти щодо 42-ох проваджень. Притягнуто до відповідальності сім посадовців, п’ятьом оголошено догани. Двох осіб позбавлено премій, надбавок.
Без премій залишилися двоє посадовців. Що не кажи, а видатний результат команди Кличка.
Богдан ТУР
Читайте також: Як «щури» гризуть міський бюджет
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
