Природно-заповідний фонд України на законодавчому рівні охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання
Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною. У новому випуску ютуб-проєкту «В тіні каштана» йдеться про Голосіївський парк імені Максима Рильського – Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, який розташований у південній частині Києва та входить до складу Національного природного парку «Голосіївський».
Голосіївський парк імені Максима Рильського оголосили парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва ще за часів Радянського Союзу, 1960 року. Статус не змінювався й донині.
Парк входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання. Проте це не завадило окремим особам зазіхнути на ці природу та землі.
Перед тим, як ми назвемо імена, прізвища, назви компаній, звернемося ще до законодавства.
В Законі України «Про природно-заповідний фонд України» зазначено, що на території Парку-пам’ятки забороняється діяльність, що суперечить меті та завданням Парку-пам’ятки і загрожує збереженню природного комплексу, зокрема:
- будь-яке будівництво стаціонарних та розміщення тимчасових споруд, не пов’язане з діяльністю Парку-пам’ятки;
- підвішування на деревах гамаків та гойдалок, прикріплення на них рекламних щитів, нанесення механічних пошкоджень;
- невжиття заходів щодо попередження / ліквідації негативних наслідків господарської і рекреаційної діяльності, шкідливого впливу на збереження природних комплексів і ландшафтів парку.
Дозволяється лише наукова, природоохоронна і обмежена господарська діяльність, що не суперечить цільовому призначенню, меті та завданням Парку-пам’ятки. Усе це існує в документах. А що відбувається насправді?
Нині громадські активісти та небайдужа спільнота Голосіївського району постійно звертаються з офіційними запитами всюди: до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, екологічних інспекцій, відповідних профільних департаментів та інспекцій при КМДА, керівництва Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району та Національного природного парку «Голосіївський».
Чому звертаються?
По-перше, розміщують на території парку точки з продажу харчів та напоїв, встановлюють і використовують мангали, порушують ґрунтовий покрив, розміщуючи атракціони для розваг, і постійно засмічують та забруднюють території побутовими відходами. Місцева влада не реагує.
Лідерка ініціативної групи Олександра Чигирин, яка мешкає біля парку імені Рильського все своє життя, розповіла нам про те, як боляче киянам спостерігати за знищенням Парку-пам’ятки та отримувати відписки від можновладців.
«Дуже добре пам’ятаю цей момент, коли почалося будівництво цієї тюбінгові гірки, – згадує Олександра Чигрин. – Люди просто стали на диби і влаштовували акції протесту з гаслами «ні забудові схилів». Тоді звертала увагу на те, що це відбувається без ніякого узгодження, наприклад, з громадою, що громада абсолютно не в курсі була, що такі є проєкти інвестиційні, і природа від цього явно буде. Крім того, під сумнівом безпека розміщення таких об’єктів. Там просто страшно ходити, коли вони працюють. Були надії, що все таки на виконання законодавства природоохоронного буде реакція відповідальних установ, щоб вони в межах своїх повноважень висували певні вимоги до облаштування таких зон відпочинку. І якщо не зроблять цього, то нестимуть відповідальність за таку злочинну бездіяльність. Але якщо відлік вести вже від легалізації цих моментів – із 20-го року – станом на сьогодні, на жаль, жодної відповідальності ніхто не поніс. І ніяких дій, щоб запобігти нищенню цього природного комплексу чудового, не зроблено».
18 жовтня 2024 року Олександра знову направила електронне звернення на адресу відповідних установ. І тут ми підходимо до найцікавішого і найбільш шокуючого.
Цього разу звернення стосувалося неналежної господарської діяльності та порушення природоохоронного законодавства на частині території Голосіївського парку імені Рильського, яка знаходиться у використанні такої собі фірми ТОВ «Сбондс-Україна».
Підприємство розмістило в парку тюбінгову гірку та альтанки. За це все, звісно, беруть гроші. Атракціон і шашлики у національному парку. Ну, чим не стартап?
Олександра Чигирин вимагала зафіксувати порушення та розірвати договір через недотримання режиму і порушення природоохоронного законодавства.
У відповідь – відписки та перекладання відповідальності з одного департаменту на інший.
«Вказують, що це не ми не відповідальні. Це хтось інший відповідальний, – розповідає пані Олександра. – Вони теж дуже люблять грати в цю гру, в пінг понг».
ТОВ «Сбондс-Україна» – не єдина фірма, яка організувала атракціон на території парку.
Представниця громади району Альона Дєньга на своїй сторінці Facebook акцентує увагу на діяльності ТОВ «Активна країна» на території Голосіївського:
«Нагадаю, що даний атракціон в парку не має жодної сертифікації. Не було жодної перевірки з 2015 року – це підтвердила представниця Держпраці.
Атракціон облаштовано з порушеннями правил безпеки: над дитячим майданчиком та стежками.
Частина атракціону продовжує експлуатувати дерева, які висохли ще три роки тому.
КМДА та іншим департаментам тупо байдуже, вони прикриваються інвестиційним договором і нехтують тим фактом, що дозволили облаштування атракціону підвищеної небезпеки для дітей без сертифікацій (в 2020р. був мораторій на перевірки через коронавірус, з 2022 через війну)».
Це – та сама компанія, атракціон якої з’єднує правий берег Дніпра від Арки Свободи українського народу (колишня Арка Дружби народів) з Трухановим островом. Так, це та сама «Активна країна», на атракціоні якої загинув молодий хлопець. Трос атракціону обірвався, хлопець опинився у воді з важким обладнанням і потонув.
А тепер про суть конфлікту між місцевими активістами та представниками бізнесу, який вже не перший рік діє на території парку.
«Спершу варто зазначити, що це не просто парк міський. Це – національний парк, тобто певний юридичний статус, який він отримав 2008 року наказом Президента, – говорить Альона Деньга. – Це – єдиний нацпарк в межах міста в Україні, і це створює багато проблем в розумінні. І багато конфліктів, тому що не для всіх незрозуміло, чому, наприклад, дані атракціони не можуть тут знаходитись. Тому, що, власне, закон про природно-заповідний фонд України, а також положення про Парк-пам’ятку вносять певні обмеження використання тут ресурсів території, і це, власне, – суть нашого конфлікту. 2015 році тут з’являється ось цей мотузковий парк: спочатку невеликий. Але ми вже забили на сполох, коли воно почало розростатися, бо воно з маленького такого – кількох мотузочок, кількох маршрутів – розрослось майже на два гектари.
Там є тролей через ставок є монорельса і оці атракціони. Ми тоді почали бити на сполох і виявилося, що на 2015 рік дані об’єкти знаходилися абсолютно незаконно, без жодного договору. Я зверталася, наприклад, до КМДА, писали заяви на Кличка…».
Влітку минулого року в Голосіївському парку дитина травмувалася на дитячому майданчику біля «мотузкового містечка» – дівчинка вдарилася шиєю об металевий трос, натягнутий для тренування клієнтів «мотузкового містечка», який знаходиться на дитячому майданчику.
Дівчинку відвезли до Охматдиту, на її тілі виявили численні забої. І тільки після публікації про це в ЗМІ адміністрація містечка огородила трос.
Співзасновниками ТОВ «Активна країна» є Денис Курта разом з Олександром Коверенком та Климом Палажченком. 21 липня 2024 року внаслідок обриву канатної дороги цього атракціону загинув 20-річний хлопець.
Печерський районний суд Києва арештував майно атракціону. В рамках арешту тимчасово заборонено відчужувати відповідне майно, розпоряджатися ним чи користуватися.
Саме Кличко своїм підписом на початку 2021 року за розпорядженням № 9 дав ТОВ «Активна країна» зелене світло на облаштування цієї канатної дороги.
Дозвіл на об’єкт, у безпеці якого ніхто не переконався. Тож інвестиційний договір – документ, який надає право вести господарську діяльність, підписали.
Київська міська прокуратура подавала до суду позов про визнання незаконним інвестиційного договору. Серед аргументів – відсутність досвіду в компанії та необхідної технічної бази в ТОВ «Активна країна».
Отже, що ми маємо.
1. ТОВ «Активна країна» з порушеннями веде господарську діяльність в Голосіївському парку, завдаючи шкоди.
2. ТОВ «Сбондс-Україна», яке теж поруч веде свій бізнес з такими порушеннями.
Ба, більше. Бізнес планують навіть розширювати. От тільки «Активна країна» має кримінальні провадження та скандал, який виник після загибелі людині на їхніх атракціонах.
3. Міська влада, яка вперто заплющує очі на Голосіївський парк та посприяла появі вбивчого атракціону.
Який же зв’язок?
По-перше, ТОВ «Активна країна» має траси різного рівня складності в парку імені Максима Рильського.
А одна з цих локацій з тюбінговою гіркою належить саме ТОВ «Сбондс-Україна».
Крім того, якщо звернути увагу на електронні адреси в інвестиційних договорах між КП УЗН та ТОВ «Активна країна» і ТОВ « Сбондс-Україна» – вони ідентичні.
Зверніть увагу ще раз на адресу поштової скриньки.
KLIM.P – це і є Клим Палажченко, про якого ми вже сьогодні згадували. Співзасновник «Активної країни» та «Сбондс –Україна».
Хто за цим може стояти? Хто сприяє тепер смертельним атракціонам у парку?
Знайомтеся. Олександр Палажченко – батько Клима Палажченка – ексначальник відділу охорони природно-заповідного фонду Національного природного парку «Голосіївський».
Рука руку миє. Столична влада на звернення не реагує.
Ми продовжуємо розслідувати діяльність приватних осіб на території памʼятки природи, в Голосіївському парку. Це – лише перша частина.
Детальніше дивіться в новому випуску ютуб-проєкту «В тіні каштана» за посиланням
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
