Горіхуватські ставки — одне з наймальовничіших місць Києва, розташоване в самому серці Парку-пам’ятки «Голосіївський парк парк ім. М.Т. Рильського»
Тут можна побачити диких качок, сірих чапель, бакланів, а також унікальні рослини, занесені до Червоної книги України. Однак за цією красою приховується серйозна екологічна катастрофа. Забруднення водойм, загибель риб і птахів — усе це наслідки відсутності належної системи очищення. Вода забруднена фенолами, важкими металами та навіть побутовими відходами. Активісти та екологи вже роками б’ють на сполох. Як можна врятувати ставки і чому очисні споруди досі не добудовані? Про це йдеться в новому випуску ютуб-проєкту «В тіні каштана».
Очисні споруди для Горіхуватських ставків: недбалість чи бездіяльність?
Національний природний парк «Голосіївський» має загальну площу майже 11 тисяч гектарів. До складу цього унікального природного комплексу входить територія Парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Голосіївський парк ім. М.Т. Рильського». Це – справжній острівець незайманої природи, де ростуть багатолітні дерева, а водойми створюють унікальний природний ландшафт, без аналогів у світі за своїм масштабом.
Але є й інша сторона медалі. Голосіївський парк став привабливим об’єктом для київських бізнесменів, а водночас забутий землею місцевими органами влади. Попри те, що Національний парк перебуває у віданні Міндовкілля, київська влада, як виявилося, має значний вплив на його екосистему.
Ми розкажемо про забруднення Горіхуватських ставків – одну з найболючіших проблем Голосіївського парку ім. Рильського. Через відсутність системного догляду та належних очисних споруд ставки замулюються, забруднюються сміттям і поступово висихають. Розглянемо, хто і чому роками гальмує ухвалення рішень, які могли б виправити цю ситуацію.
Про цю проблему журналістам ютуб-проєкту «В тіні каштана» повідомили мешканці Голосіївського району. За їхніми словами, ситуація триває ще з 2000-х років. І за весь час – жодної реакції.
Кияни б’ють на сполох
Кияни, а особливо мешканці Голосіївського району, активно б’ють на сполох щодо збереження цілісності парку та необхідності будівництва очисних споруд для ставків. Вони організовують численні акції протесту, щоб привернути увагу до цієї критичної проблеми.
Як усе було?
У 2008 році Київ виділив майже 5 млн грн для очищення Горіхуватських ставків. Переможцями тендеру стали ТОВ «Меліоратор» та ТОВ «Мирний камінь». За ці кошти компанії мали видалити мул, очистити берегову лінію та зміцнити дамби, з обіцянкою завершити роботи в 2009 році. Однак, попри те, що тендер відбувся, стенди про роботи були встановлені, а гроші освоєні, фактично роботи так і не були виконані. Кияни не отримали ані звіту про витрачені кошти, ані очисних споруд.
Тим часом, один із ставків почав замулюватися та всихати, а інший заріс рослинністю. Виявилося, що на цьому проєкті очищення стоків було вкрадено понад мільйон доларів США. Зокрема, правоохоронні органи встановили, що частина коштів була привласнена через завищення обсягів виконаних робіт та використання неякісних матеріалів. Було порушено кримінальну справу за фактом розкрадання бюджетних коштів. Слідство тривало понад 10 років. Однак деталі розслідування та інформація про судові рішення залишаються недоступними для громадськості, так само як і тендерна документація.
Нового розвитку тема Горіхуватських ставків набула вже за мерства Віталія Кличка. Новому міському голові та його команді теж байдуже до екосистем столиці.
Під гаслом «Горіхуватські озера – не каналізація» в травні 2019 року люди пікетували Генеральну прокуратуру з вимогою розпочати кримінальне провадження щодо привласнення та розтрати бюджетних коштів на очистку Горіхуватських озер Національного природного парку «Голосіївський».
«За 10 років не було зроблено ні одної будівельної роботи, ні одного акту прийому-передач. Озеро свого часу було трошки огороджено, поклали пару бетонних плит, повісили три дошки про те, що в Голосіївському парку досі здійснюється реконструкція. І на цьому все закінчилося. Фактично на очисних спорудах було вкрадено півтора мільйона доларів», – наголосив голова правління Центру захисту прав громади Голосіївського району Арсеній Пушкаренко під час однієї з акцій протесту.
Але повернемося на кілька років назад. Друга спроба побудувати очисні споруди відбулася в 2010 році. Спочатку планувалося завершити будівництво очисних споруд на ставках у 2010 році, але проєкт не було реалізовано до кінця (виконали лише близько 80%, але не запустили в експлуатацію). З того часу ставки з року в рік продовжували замулюватись через потрапляння стічних вод.
Тоді також розробили проєкт очищення на суму 60 мільйонів гривень. Однак цей проєкт досі залишається в шухляді.
За словами керівництва Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району, місто поки не виділяє на нього фінансування.
Журналісти надіслали запит до КМДА із запитанням: хто відповідає за стан ставків, хто розробляв документацію? Чому нічого не відбувається?
Ось яка надійшла відповідь від Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату:
«Горіхуватські ставки перебувають у користуванні Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва (КП УЗН)».
Щодо очищення, відповідь була наступна:
«Працівники комунального підприємства здійснюють лише поверхневе очищення водойм від випадкового сміття, гілок та листя».
Отже, Горіхуватські ставки розташовані на території Національного природного парку, який перебуває у віданні Міндовкілля. Тож до чого тут місцева влада? Все просто: є окремі ділянки, які знаходяться на балансі комунального підприємства КМДА, і серед них – Горіхуватські ставки.
Позиція Національного парку «Голосіївський» у цьому питанні залишається досить пасивною. Співробітники установи проводять огляди, дослідження та спостереження за біорізноманіттям водойм, проте не ініціюють конкретних заходів для збереження рослин і живих організмів у ставках. З приводу очисних споруд чиновники взагалі утримуються від коментарів.
Кияни продовжують вимагати від влади очищення Горіхуватських ставків, що розташовані на території зеленої зони. Адже систематичні хімічні скиди призводять до загибелі качок, риби, черепах, а також до руйнування екосистеми. За результатами досліджень активістів, у тушках птиці виявлено ртуть, а у воді – фенол.
За інформацією Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату, контроль якості води в ставках регулярно перевіряється випробувальною хімічною лабораторією КП «Плесо».
Журналісти звернулися до КП «Плесо» та поцікавилися, як часто працівники цього підприємства проводять забори води для перевірки її якості та які останні показники. З’ясувалося, що дослідження якості води в Горіхуватських ставках випробувальна хімічна лабораторія КП «Плесо» виконує з 2018 року.
Торік дослідження води проводилися п’ять разів. А останні дослідження було проведено з 29 січня до 5 лютого 2025 року. Причиною для відбору проб цього разу стало виявлення спеціалістами скидання стічних неочищених вод.
Однак на запит журналістів щодо результатів цих досліджень, КП «Плесо» проігнорувало прохання надати інформацію. Тому виникає запитання: що саме знайшли спеціалісти комунального підприємства КМДА у ставках, що це потрібно приховувати від громадськості?
Представники ініціативної групи жителів Голосіївського району у своїх зверненнях до Департаменту захисту довкілля КМДА та депутатки Київради Олесі Пинзеник також постійно порушують це питання.
Олександра Чигирин – лідерка ініціативної групи – отримала відповіді на колективні звернення. Департамент захисту довкілля підтвердив, що у разі забруднення водойм уся інформація, отримана в процесі проведення досліджень, передається відповідним комісіям, органам місцевої влади та до Голосіївського управління поліції для долучення до досудового розслідування щодо фактів скиду забруднюючих речовин у Горіхуватські ставки.
І найцікавіша фраза в цій відповіді:
«Очисні споруди на балансі КП УЗН Голосіївського району не перебувають».
Тобто ставки перебувають на балансі КП УЗН, а очисні споруди — окремо. Комунальне підприємство фактично відхрестилося від свого прямого обов’язку — утримання ставків у належному стані. Про виділені мільйони, як і про обов’язки, теж забули.
Будівництво очисних споруд справді здійснювалося іншим комунальним підприємством Київради — Комунальним підприємством капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «Голосієво-Будінвест». Про це журналісти дізналися з відповіді Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату. Відповідно до цієї інформації, саме це підприємство, підпорядковане Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації, у минулі періоди виконувало функції замовника будівництва очисних споруд у Голосіївському парку (каскад Горіхуватських ставків). Коментар від Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, на жаль, не було отримано.
Та до цього підприємтсва ми ще повернемося. А поки давайте познайомимося з Олесею Пинзеник.
Олеся Пинзеник – представниця фракції «УДАР», яка на офіційному порталі КМДА зазначена як член постійної комісії з питань екологічної політики, перенаправила звернення небайдужих мешканців Голосіївського району до Департаменту захисту довкілля КМДА. У своїй відповіді вона підкреслила, що з 2019 року як депутатка Київради ІХ скликання більше не є членкинею цієї комісії. Отже, за її словами, вона не несе відповідальність за питання, що стосуються збереження екосистеми Голосіївського парку. Однак це суперечить інформації на сайті КМДА, де на 21 лютого 2025 року зазначено інше.
Якщо на сайті КМДА досі не внесли зміни щодо посади пані Пинзеник, то що вже казати про очистку ставків. До того ж питання щодо Совських ставків Олеся Пинзеник вирішує безпосередньо з мером Кличком, а от від Горіхуватських ставків — відхрещується.
Концепції та проєкти на папері
Йдемо далі. На календарі вже 2020-й рік. Ще одне підприємство КМДА — «Київзеленбуд» — оприлюднило концепцію капітального ремонту «Голосіївського парку ім. М.Т. Рильського», яку розробила компанія «Баде» на чолі з головним архітектором проєкту Павлом Бадаянцем.
Вона передбачала оновлення території, яке відбуватиметься в кілька черг. Отже, планувалася ціла концепція капітального ремонту «Голосіївського парку ім. М.Т. Рильського». «Київзеленбуд» анонсував початок обговорення передпроєктних концептуальних архітектурних рішень щодо капітального ремонту всього парку. Однак у проєкті видно, що самі водойми в зону проєктування не потрапляють і не можуть потрапити. Звичайно, виникло запитання: чому?
Відповідь генерального директора «Київзеленбуду» Олексія Короля тоді була досить очікуваною: «Проєктанти ремонту парку спеціально не заходили в ті місця, де є потічки, де є заповідні дерева, для того, щоб не порушувати існуючу екосистему. Їх розчистка й оздоровлення здійснюватимуться за окремим проєктом. Проєкт розчистки був зроблений за замовленням КП УЗН Голосіївського району у 2018 році, пройшов процедуру оцінки впливу на довкілля й наразі його реалізація можлива після коригування».
Ми вже згадували про проєктну документацію будівництва очисних споруд у Голосіївському парку. За наявною в Департаменті інформацією повідомляємо, що «Комунальне підприємство капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «Голосієво-Будінвест», підпорядковане Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації, в минулих періодах виконувало функції замовника будівництва очисних споруд у Голосіївському парку (каскад Горіхуватських ставків).
По-перше, фраза «в минулих періодах» звучить як «за царя Гороха». Тобто департамент КМДА не володіє конкретною інформацією?
По-друге, звернемо увагу на скандальне КП «Голосіїво-Будінвест». На рахунку підприємства десятки судових справ та кримінальних проваджень. Наприклад, керівнику підприємства було повідомлено про підозру в розкраданні понад 14 млн грн із бюджету столиці на реконструкції однієї з київських гімназій.
Із очисними спорудами для Горіхуватських ставків та сама історія: документація розроблена, гроші витрачені, а очисних споруд як не було, так і немає досі. І нова команда Кличка, яка могла б зайнятися цим питанням ще 10 років тому, просто продовжує робити вигляд, що проблеми не існує.
Не звертають увагу в КМДА і на висновки науковців Нацпарку «Голосіївський», які проводять дослідження стану цих водойм. Тут, у парку, виявлені види рослин, занесені до Червоної книги України, а також рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України — водяний горіх плаваючий, бульбокомиш морський, глечики жовті, рогіз Лаксмана, латаття рожеве, латук водяний, а також різноманітні тварини.
На жаль, через значне, постійно зростаюче рекреаційне навантаження на екосистеми Горіхуватських ставків, місцеве біорізноманіття вже зазнало негативних змін, навіть до повного зникнення популяцій окремих рідкісних видів.
Кияни продовжують бити на сполох.
«У парку імені Рильського (Голосіїв) зливають окріп в Оріхуватські ставки. Відбувається це через мережу зливової каналізації. Вода високої температури знищує екосистему парку і буквально варить рибу і черепах у ставку», – наголошують на своїй сторінці у Фейсбук активісти Екологічної альтернативи.
«Парк Рильського, болить душа, знову парує скинута вода в перше озеро. Хто знає, як з цим боротись?» – пише на сторінці Сусіди.Голосіїв Світлана Бальц.
«Знову забруднені стічні води потрапляють в озеро. Звідки? Комунальники визначити не змогли. Тому хто завгодно і що завгодно зливають у дощові водовідводи»? – зазначає Stanisław Stefanowicz.
«Виявлено скид невідомої забруднюючої речовини яскраво-помаранчевого кольору до каскаду Горіхуватських озер на території Голосіївського парку», – допис користувача КП УЗН Голосіївського району.
«Знову в Горіхуватські ставки щось злили. Вода рудого кольору, по стоках видно рудий осад. З минулого скиду невідомих речовин пройшло менше 2 тижнів. Таке відбувається регулярно», – наголошує Альона Дєньга.
«Черговий скид хімікатів в Горіхуватські ставки, приїхала поліція зафіксувати та взяти проби… Питання ставків піднімалось не раз. Але як бачимо, віз і нині там. Екологія, парк та доля ставків нікого глобально не цікавлять», – пише Альона Дєньга.
І таких дописів у соцмережах можна знайти сотні.
Сьогодні від Горіхуватських ставків може виграти лише столична влада, яка свого часу освоїла мільйони на очисні споруди, та забудовники, які пропонують житло біля водойм. Але те, що водойми брудні, а риба, птахи та черепахи вимирають роками, чомусь не повідомляють.
Тим часом поблизу будуються численні ЖК. Водночас відділи продажу житла подають наявність реконструйованого парку поблизу новобудов як додатковий плюс, а про смердючий колектор просто мовчать.
«Нас розвели, як кошенят»
Насамкінець, що ще потрібно знати про Горіхуватські ставки?
Проблема зі ставками має широкий суспільний розголос та викликає інтерес мешканців району.
Під час розробки будь-яких масштабних планів реконструкції чи проєктів змін мають відбуватися громадські слухання.
У 2020 році такі слухання справді оголосили. От тільки реальні мешканці Голосіївського району участі взяти не змогли. Більше того, було складено акт про неявку на громадські слухання.
Чому так сталося?
Тому, що люди, які роками привертають увагу до цієї проблеми, постійно пишуть запити та звернення, отримали запрошення на слухання через газету «AVISO». Для розуміння — це газета приватних оголошень. Просто подумайте, як часто ви купуєте такого типу газети, щоб почитати кілька тисяч оголошень?
«Нас «развели, как котят». Хто ж шукає інформацію про ті громадські слухання в чудовій газеті «AVISO»? Ще й під час новорічних свят?», – ідеться в групі “Сусіди. Голосіїв”, що в мережі Фейсбук.
Та кияни таки звернулися до КП УЗН Голосіївського району з проханням ознайомитися з проєктом і отримали роз’яснення з цього приводу.
З’ясувалось, що проєкт не погоджено з Національним природним парком «Голосіївський», проєктні рішення суперечать Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, Положенню про парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Голосіївський парк парк ім. М.Т. Рильського», «Охоронному зобов’язанню», згідно з якими встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання природних ресурсів.
Горіхуватські ставки в Голосіївському парку – це унікальне природне надбання не лише Києва, а й Європи, яке поєднує в собі історичну спадщину та екологічну цінність. Стан, у якому перебувають ставки парку, впливає негативно на всю екосистему. Сама ситуація вимагає реакції та втручання фахівців.
А ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та прірву між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи іронічно. «В тіні каштана».
Детальніше дивіться в новому випуску ютуб-проєкту “В тіні каштана” за посиланням
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
