За перше півріччя столиця має найбільший профіцит серед місцевих бюджетів – 13,4 млрд грн
Наприкінці вересня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №10037 щодо змін до Бюджетного кодексу для забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу.
Законопроєкт, зокрема, передбачає, що податки на доходи фізичних осіб (ПДФО) із зарплат військовослужбовців та поліцейських спрямовуватимуться не до місцевих бюджетів, як це відбувається нині, а до спецфонду державного бюджету.
«Ми намагаємося перерозподілити «військовий» ПДФО і перенаправити його на сектор безпеки та оборони. Тобто ті надлишки грошей, що зараз формуються в частині «військового» ПДФО та осідають на рахунках місцевих бюджетів, мають працювати на сектор безпеки та оборони. Є вже досить така тривала дискусія щодо цього питання. Я сподіваюся, що ми вийдемо на конструктивне рішення», – сказав в ефірі національного телемарафону «Єдині новини» міністр фінансів України Сергій Марченко.
Однак після ухвалення за основу законопроєкт «завис» у парламенті. 17 жовтня Верховній Раді не вистачило лише трьох голосів, щоб ухвалити його у другому читанні – за ухвалення проголосували 223 нардепи з 226 мінімально необхідних. 31 жовтня нардеп Ярослав Железняк повідомив у своєму телеграм-каналі, що парламентський Комітет з питань бюджету схвалив законопроєкт для повторного другого читання.
«Текст майже не змінився порівняно з версією, яку виносили до цього на друге читання (там, де набрало 223 голоси): 11 правок враховано та 1600 правок відхилено», – написав Ярослав Железняк.
Про що йдеться у законопроєкті
Викладені у проєкті зміни, зокрема, передбачають, що з 1 жовтня до 31 грудня 2023 року «військовий» ПДФО буде скеровуватися до спецфонду. Таким чином уряд розраховує цього рокут додатково направити на оборону майже 26 млрд гривень. Наступного року ця цифра, за прогнозами, має становити понад 93 млрд.
Розподілятися ці кошти будуть наступним чином: 45 відсотків – Державній службі спецзв’язку та захисту на виробництво дронів, 45 – Мінстратегпрому для розгортання виробництва боєприпасів та зброї (+43 млрд грн). Решту буде автоматично розподілено між військовими частинами, пропорційно до сплаченого ПДФО.
Куди йдуть ці гроші
Нині податки із зарплат українських захисників ідуть до бюджету тієї громади, на території яких зареєстрована військова частина. Оскільки за час війни чисельність військових значно збільшилася, в бюджетах багатьох громад виник профіцит. Так, лише за шість місяців 2023 року «військовий» ПДФО приніс місцевим бюджетам 50 млрд грн – 36 відсотків від доходів громад від ПДФО та 15 відсотків від усіх їхніх надходжень.
Лідером з профіциту традиційно є Київ – 13,4 млрд грн, з яких майже 3 млрд припадають на «військовий» ПДФО.
Водночас у місцевих бюджетів відсутня функція або обов’язок фінансувати армію. Все, на що вони мають право витрачати бюджетні кошти – це укомплектування місцевої оборони. До речі, для багатьох може стати несподіваною інформація про те, що капітальні видатки в місцевих бюджетах становлять менше 13 відсотків. Левова частка припадає на оплату праці, субсидії, поточні трансферти підприємствам та органам держуправління.
Армія ж, як і ведеться у всьому світі, в Україні фінансується централізовано, тобто гроші на неї йдуть із державного, а не місцевих бюджетів. Тож законопроєкт, який очікує зараз другого читання в парламенті, покликаний «повернути» до оборонного сектору податки із зарплат військових і таким чином збільшити виробництво власних дронів, озброєння та боєприпасів.
Водночас, як зазначає Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, ті понад 200 млрд гривень, які вже є на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ, залишаться в розпорядженні місцевої влади. За його словами, тим громадам, яким об’єктивно не вистачатиме коштів, держава надаватиме базову та залишить реверсну дотації.
Кличко – проти
У свою чергу, Віталій Кличко, очільник найбільш профіцитного міста Україні – столиці, заявляє, що позбавлення громад «військового» ПДФО негативно позначиться на їхньому життєзабезпеченні, а також залишить їх можливості допомагати військовим.
За словами Кличка, з лютого 2022 року Київ спрямував на підтримку військових понад 4,6 млрд грн. У тому числі, як стверджує київський мер, майже 3,5 млрд грн з цієї суми були скеровані у вигляді субвенцій на озброєння, спорядження, дрони, техніку та інші першочергові потреби військових частин, зареєстрованих у Києві.
Однак, якщо прискіпливо вивчити цифри, щедрість столичної влади виявляється не такою вже й значною, як здається з першого погляду.
Отже, за 2022 рік надходження від ПДФО до столичного бюджету склали 31,528 млрд гривень, у тому числі від «військового» ПДФО – 4,937 млрд.
За 2023 рік (станом на 20 вересня) загальні надходження від ПДФО склали 25,718 млрд гривень, з них «військовий» ПДФО – 4,014 млрд.
Тобто з майже 9 млрд гривень, отриманих від податків з військових, Київ «повернув» армії лише трохи більше половини – понад 4,6 млрд грн, за словами самого ж Кличка.
Також згадаємо, що в столиці реалізують широко розпіарену київською владою програму «Захисник Києва», на яку 2022 року було передбачено 829 млн грн (тобто 16,9% від надходжень «військового» ПДФО за той же рік), але освоєно лише 317 млн.
У цьому році на цю ж програму було передбачено вже один млрд гривень, але за перше півріччя було освоєно лише третину – 310 млн. Яким є стан освоєння виділених коштів на сьогодні, інформації немає.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
