Депутати спростили собі життя, урізавши порядок денний
Зібравшись 11 вересня після тримісячної перерви, Київрада пропрацювала цілих півтори години. Анонсований раніше порядок денний було скорочено майже на дві третини. Зокрема, з розгляду зняли фактично всю «земельну» частину, включно зі скандальним проєктом передачі в оренду Житнього ринку, а також низку соціальних питань. Не потрапили на розгляд також питання «Київміськбуду» та порятунку Протасового Яру – незважаючи на те, що під стінами КМДА зібрався натовп протестувальників, вимагаючи негайного реакції столичної влади.
Що ще відбувалося вчора в Київській міській раді та які питання вона таки спромоглася ухвалити – читайте в огляді Каштан NEWS.
Пограбування Кличка та скандал з укриттями
Як і варто було очікувати, довгождана сесія розпочалася з ритуальних скарг міського голови на утиски місцевого самоврядування та вилучені з бюджету Києва 8 мільярдів гривень.
«Відбулося фактично пограбування Києва, по-іншому це не назвеш! Бо законопроєкт, який передбачає вилучення 8 мільярдів гривень з бюджету Києва, що ухвалив парламент і таки підписав Президент, суперечить принципам самостійності та збалансованості бюджетної системи, Конституції України та Закону «Про столицю» і порушує права місцевого самоврядування», – заявив Віталій Кличко з трибуни сесійної зали.
Нагадаємо, йдеться про зміни до цьогорічного держбюджету, проголосовані Верховною Радою України 20 серпня, у межах яких, зокрема, зі столичного бюджету до державного було спрямовано майже 8 мільярдів гривень. Враховуючи, що бюджет Києва традиційно є рекордним для українських міст – цього року він сягнув майже 100 мільярдів гривень, а торік обсяг невикористаних бюджетних коштів (тих, що не встигли засвоїти київські чиновники) становив 15 мільярдів, – втрата мала б здаватися вже не такою непоправною, однак міський голова дотримується іншої думки.
До речі, тема про невикористані кошти також виникла під час засідання, однак цього разу Кличко звинуватив у нестаранності районні адміністрації. Йшлося про стан столичних укриттів, на який, як визнав мер, надходить багато скарг від мешканців.
«Ми виділили велику кількість грошей районам – біля 4 мільярдів гривень пішли на ремонт укриттів, і велика кількість скарг приходить на те, що ремонти не зроблені. Я хочу сказати, що в кращому випадку районами освоєно 20 відсотків тих грошей, які передбачені на ремонт укриттів», – заявив Віталій Кличко, відповідаючи на запитання позафракційника Михайла Наконечного, коли ж у Києві нарешті будуть встановлені мобільні укриття.
Щодо власне мобільних укриттів, то міський голова вчергове послався на відсутність державних стандартів для їхньої розбудови.
«Щоб написати (на споруді, – ред.) «Укриття», ця споруда повинна відповідати критеріям. Тому, що може з’явитися будь-який шалаш, на якому буде «Укриття», і там можуть загинути люди. Ці критерії – так звані ДБН, на які ми чекаємо погодження для того, щоб визначити чітко, якими вони повинні бути», – сказав Віталій Кличко.
Водночас директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук уточнив, що насправді в Києві вже встановлено кілька мобільних укриттів, однак ввести їх в експлуатацію саме як укриття неможливо через відсутність відповідної законодавчо розробленої процедури.
«Наприклад, на вулиці Луговій, біля ТЦ «Караван» встановлено таке мобільне укриття, але декілька комісій разом з ДСНС приходили його перевіряти, і на сьогоднішній день воно не включене до фонду захисних споруд. Якщо воно не внесено, то писати на ньому «Укриття» неможливо», – заявив Ткачук, виступаючи в сесійній залі.
У свою чергу, голова фракції «Слуга народу» Андрій Вітренко нагадав міському голові, що мобільні укриття не потребують ДБН, бо вони не є об’єктом будівництва.
«Мобільні укриття – це стандартизовані будівельні вироби, які стандартизуються державними стандартами. Таких державних стандартів вже декілька є, тому Харків, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон ними користуються, і лише Києву потрібні якісь державні будівельні норми. То давайте зберемо робочу групу і відпрацюємо, які ДБН потрібні місту Києву окремо від цієї країни», – запропонував Андрій Вітренко.
До «слуги народу» приєднався також депутат від «Європейської солідарності» Леонід Ємець.
«Ця історія з відсутністю стандартів – вона вже не перший рік, і багато міст для себе це питання вже вирішило. Нехай ми не можемо ввести їх в експлуатацію як такі, але в нас є стандарти, розроблені Кабміном щодо безпекових параметрів цих мобільних укриттів. То давайте їх вводити як місця відпочинку під час обстрілів – воно, звичайно, не замінить повноцінне бомбосховище, але в момент, коли у людини немає часу добігти до цього бомбосховища, це забезпечить їх мінімальний захист, що в будь-якому випадку краще, ніж відсутність такого захисту», – сказав він.
Однак, оскільки проєктів рішень щодо мобільних укриттів у порядку денному не було, дискусія передбачувано закінчилася нічим. Тож, згорнувши незручну тему, міський голова запропонував депутатам перейти до безпосереднього голосування.
Що ухвалила Київрада 11 вересня
Зазначимо, що в порівнянні з попередньо анонсованим переліком питань, реальний порядок денний 11 вересня неябияк схуднув. Зокрема, за згодою депутатів, із нього повністю зникла «земельна» частина та чимала частина «соціалки». Тому ключовими питаннями, винесеними на голосування, стали зміни до програм «Захисник Києва» та «Турбота. Назустріч киянам», і за обидва проєкти Київрада проголосувала фактично одностайно.
Отже, що змінилося:
- Фінансування міської цільової програми «Захисник Києва» було збільшено на 4 мільярди гривень. Таким чином, загальне фінансування програми зросло майже до 11 мільярдів.
- Також Київрада виділила додаткові 130 мільйонів гривень на програму «Турбота. Назустріч киянам». Як заявив Віталій Кличко, нині в межах цієї програми місто вже виплатило 590 мільйонів, зокрема 150 мільйонів матеріальної допомоги киянам, які постраждали від російських атак. Наразі, за словами міського голови, також опрацьовуються виплати для киян на загальну суму 50 мільйонів гривень, і саме тому виникла потреба терміново збільшити фінансування програми.
Решта розглянутих проєктів – треба сказати, доволі нечисленних – стосувалася менш глобальних питань та сум. Зокрема, депутати ухвалили проєкт реорганізації комунального некомерційного підприємства КМДА «Дерматовенерологія» та затвердили статути низки міських лікарень. Також Київрада без суперечок проголосувала за проєкт Марини Порошенко щодо забезпечення квартальної щомісячної допомоги на придбання сечоприймачів для осіб з інвалідністю та поранених Захисників – і на цьому порядок денний було оголошено вичерпаним.
Інтрига відсутнього
Утім, якщо підбити підсумки роботи депутатів за 11 вересня, то найцікавішим виявиться не те, що відбувалося на пленарному засіданні, а те, чого там не відбулося.
По-перше, попри всі очікування, Віталій Кличко ані словом не зачепив свою найболючішу доканікулярну тему – вакантне місце секретаря Київради. Нагадаємо, на останньому засіданні в червні міський голова оголосив, що визначився з кандидатурою, і запропонував на цю посаду депутатку від «Голосу» Зою Ярош. Однак, як повідомила Каштан NEWS у липні членкиня фракції «Слуга народу» Лілія Пашинна, офіційно кандидатуру Ярош Кличко так і не вніс. Тому можна дійти висновку, що зібрати голоси за Ярош протягом літа так і не вдалося, а більш компромісної кандидатури ніхто знайти не зміг. Тож крісло секретаря найближчим часом залишатиметься вільним, а Віталію Кличку поки що доведеться продовжити вести засідання самотужки – до чого він за останні пів року так і не звик.
По-друге, разом із «земельною» частиною з порядку денного вилетіли відразу два проєкти рішень щодо здачі в оренду Житнього ринку. Чутки про те, що Київрада намагатиметься проштовхнути приховану приватизацію багатостраждального об’єкта, викликали буремні обговорення ще за тиждень до засідання. Зокрема, громадська робоча група «Житній буде жити» закликала зняти з порядку денного голосування по Житньому та дати київській громаді можливість презентувати альтернативний план відновлення ринку.
«Три місяці Київрада не працювала, і одним з перших же питань, як виносять на голосування, стає питання продажу Житнього ринку. Дивні пріоритети. Я впевнений, що питання допомоги киянам, які через масовані обстріли втратити дім, аварійних мостів та підвищення обороноздатності країни є набагато важливішими, ніж поспішний продаж комунальної власності», – написав у Facebook член групи «Житній буде жити», ресторатор Євген Клопотенко.
Тем не менш, зняття проєктів щодо Житнього, як і решти «землі», з порядку денного може свідчити не тільки (а, можливо, і не стільки) про небажання київської влади нариватися на черговий скандал, а й про те, що відновити роботу земельної комісії без ексарештанта Терентьєва так і не вдалося – принаймні, у тому напрямку, який влаштовував би його колишнього партійного шефа. «Земельні» рішення Київрада не ухвалює вже фактично пів року – хоча, окрім сумнівних оборудок, серед них є купа банальних та буденних проєктів, які дозволили б людям приватизувати город навколо будинку чи землю під гаражем. Деякі з цих проєктів «висять» у Київраді вже не один рік, хоча давно б уже могли поповнити міський бюджет – однак депутатам учергове виявилося не до цього.
Зокрема, на вчорашньому засіданні так і не було вирішено питання про продовження терміну дії рішення про викуп Києвом землі в заказнику «Протасів Яр» імені Романа Ратушного. За рік дії цього рішення столиця так і не спромоглася викупити землі у власника, хоча це мало унеможливити подальші спроби забудови Протасового Яру, а між тим термін рішення спливає вже 20 вересня. Паралельно з засіданням 11 вересня під будівлею Київради зібралися активісти, зокрема, захисники Протасового яру, з вимогою убезпечити заказник від забудови. Ігнорувати проблему за таких умов було вже важко, тому підняти цю тему в сесійній залі таки довелося. Зокрема, колишній секретар Київради, «ударівець» Володимир Бондаренко публічно запевнив, що проєкт про продовження терміну вже зареєстрований, однак послався на проблеми з земельною комісією, яка не працює.
«На жаль, у нас немає іншого виходу з приводу комісії з питань містобудування, архітектури та земельних відносин: будемо чекати спливу строку мовчазної згоди, але, сподіваюсь, що до наступного пленарного засідання Київради це як раз відбудеться», – пообіцяв він.
А ось ошуканим інвесторам «Київміськбуду» та «Укрбуду», які в цей час теж зібралися під будівлею на Хрещатику, 36, уваги Київради не дісталося. Вже після закінчення пленарного засідання з ними зустрівся голова бюджетної комісії Андрій Вітренко, і під час зустрічі сторони домовилися, що бюджетна комісія проведе два засідання, де напрацює матеріали щодо включення до бюджету міста коштів на добудову кинутих об’єктів.
«Ми домовились, що після цього пан мер невідкладно збере сесію Київради. Ми окреслили це вереснем. Тобто цього місяця ми очікуємо отримати необхідне нам рішення», – повідомила представниця ініціативної групи інвесторів.
Проте, коли саме відбудеться наступна сесія, поки що невідомо. Станом на 12 вересня відповідне розпорядження міського голови на сайті КМДА ще відсутнє, і коли воно може з’явитися – достеменно спрогнозувати неможливо.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
