Столиця завжди має задавати темп розвитку містам країни, бути взірцем для них. На жаль, у багатьох випадках Київ цим похвалитися не може
Замість того, аби бути прикладом у динаміці соціально-економічної розбудови, місто демонструє стагнацію в багатьох сферах. Також у Києві досить часто трапляються різні скандали.
«Каштан NEWS» зібрав головні події, які так чи інакше опинилися в епіцентрі уваги киян упродовж 2023 року.
Зима
Розпочався рік скандалом навколо виконувачки обов’язків начальника київської податкової служби, яку викрили на мільйонних незаконних схемах збагачення.
Як з’ясували правоохоронці, ця посадова особа разом з іншими без законних на те підстав ухвалювала рішення про відповідність або невідповідність критеріям ризиковості платників податків, що спричинило тяжкі наслідки. Крім того, за оперативними даними, вона реалізовувала через своїх довірених осіб схеми щодо штучного завищення валових витрат деякими підприємствами, ведення підприємницької діяльності без реєстрації ФОП та надання недостовірних відомостей про доходи. За експертними оцінками, до тіньового обігу потрапило понад 15 млрд грн.
Крім того, виявилося, що керівництво київської податкової також причетне до схем незаконного отримання відшкодування ПДВ на суму в понад 30 млрд грн.
За даними Державного бюро розслідувань, в.о. голови столичної податкової має три квартири в Києві загальною вартістю майже мільйон доларів США, будинок біля столиці вартістю приблизно 200 тисяч доларів і два автомобілі вартістю майже 150 тисяч доларів США.
Весна
На початку цієї пори року «відзначилися» чиновники Голосіївського району. Незважаючи на війну, вони вирішили купити рослини для озеленення за цінами, які майже в 20 разів перевищують ринкові. Так, вивчивши документи закупівель, активісти з’ясували, що лише одному з ФОПів в обхід тендера було сплачено за одну рослину дерена білого 2904 гривень. Хоча цю саму рослину наприкінці 2022 року купували за 414 гривень. А в інтернет-магазинах ціни на дерен білий становлять від 149 гривень за штуку.
Також в епіцентрі скандалу опинилося столичне КП «Інформатика», звідки міг статися витік інформації із системи відеоспостереження.
За даними слідства, виконувачку обов’язків генерального директора КП «Інформатика» викрили у несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом із бази даних системи «Безпечне місто».
Зокрема, з’ясувалося, що посадовиця неодноразово розповсюджувала інформацію щодо маршрутів пересування деяких транспортних засобів із «Комплексної системи відеоспостереження міста Києва».
Літо
У ніч на перше червня внаслідок ракетної атаки росіян у столиці загинуло троє людей, які намагалися потрапити до укриття в дитячій поліклініці, що в Деснянському районі. Але двері до бомбосховища були зачинені.
За цим фактом розпочато кримінальне провадження, в межах якого правоохоронці затримали чотирьох осіб: першу заступницю голови Деснянської райдержадміністрації, директора лікарні та його заступника з технічних питань, а також охоронця поліклініки.
Скандал не обмежився лише доступністю укриттів, у киян виникло чимало запитань і щодо того, чи придатні такі приміщення до використання. Як результат, у Києві розпочали масово переобладнувати укриття, що повинна була зробити міська влада ще до повномасштабного вторгнення.
Не встигли вщухнути дебати навколо стану укриттів, як мешканці міста дізналися інформацію про те, що управління освіти Дніпровської райдержадміністрації закупило для бомбосховищ барабани. Водночас цю закупівлю чиновники пояснювали необхідністю психологічного розвантаження дітей під час повітряних тривог. Придбати мали триста ударних музичних інструментів за 890 тисяч гривень.
Наступним гучним скандалом стала ситуація навколо будівельної компанії «Київміськбуд» і її керівництва. Так, правоохоронці провели обшуки в приміщеннях кількох підприємств, департаменті КМДА та за місцями проживання осіб, які могли бути причетні до посадового злочину.
Як стверджують слідчі, посадовці організували схему з привласнення бюджетних коштів територіальної громади столиці, виділених для фінансування програми «Економічного та соціального розвитку міста Києва 2021-2023». Для цього до документів на закупівлю квартир за бюджетні кошти вносили недостовірні відомості щодо їхньої вартості.
А згодом, в епіцентрі вже іншого скандалу, опинився очільник «Київміськбуду» Ігор Кушнір. На тлі ошуканих інвесторів, яким компанія не змогла вчасно збудувати житло, громадськість обурив дорогий закордонний відпочинок Кушніра під час війни та підкорення ним Евересту.
Влітку ще одна комунальна компанія — корпорація «Київавтодор» – потрапила в поле зору громадськості. Її посадовці оголосили тендер на капітальний ремонт ділянки дороги Т-10-27 від Жулянського шляхопроводу до повороту в місто Вишневе.
Як зазначено в тендерній документації, очікувана вартість цих робіт становила понад мільярд гривень, а виконати їх планували до 31 липня 2025 року.
В останній місяць літа увага киян була прикута до акцій протесту під стінами КМДА, де люди вимагали від міської влади більшої підтримки для Збройних Сил України та протестували проти марнотратства коштів, витрачання бюджету міста на сумнівні інфраструктурні проекти. Незважаючи на воєнний стан, такі мітинги тривали аж до 14 грудня, коли було ухвалено бюджет столиці на 2024 рік. На жаль, влада не дослухалася до активістів. На підтримку ЗСУ передбачено лише мільярд гривень. Однак така сума була лише задекларована, а не забюджетована. Тому своєю чергою депутати фракції політичної партії «Слуга Народу» наполягають на тому, аби на підтримку ЗСУ було спрямовано 10 млрд грн перехідних залишків бюджетних коштів на 2024 рік.
Осінь
Перший місяць осені можна назвати періодом гучних будівельних скандалів.
Зокрема, до них можна віднести незаконні роботи з «реконструкції» 130-річного будинку Земської управи, що на Рейтарській, 37.
У самому центрі столиці, на відстані двох кварталів від приміщення Главку поліції Києва та СБУ можна було спостерігати відверте свавілля: забудовник навмисно руйнував історичну будівлю. І це відбувалося, незважаючи на відкрите кримінальне провадження.
Дійшло до того, що в скандал втрутилося Міністерство культури та інформаційної політики України, яке звернулося до забудовника з вимогою негайно припинити будь-які роботи навколо цієї будівлі.
Наступною гучною справою став обвал прольоту Дегтярівського шляхопроводу. Відразу після інциденту, внаслідок якого, на щастя, не було потерпілих, мерія заявила, що подальшу фінансову відповідальність за відновлення конструкцій несе виключно підрядник і що йому з гаманця мешканців столиці більше не дадуть жодної копійки на відновлення того, що завалилося.
Своєю чергою, прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою, що спричинило тяжкі наслідки.
Однак в цьому випадку не обійшлося без «сюрпризу».
За інформацією правоохоронців, дії службовців підрядної організації ТОВ «Ростдорстрой» перевіряють у межах ще одного кримінального провадження. Його було розпочато ще два роки тому за фактом заволодіння бюджетними коштами, виділеними на капітальний ремонт доріг та шляхопроводів у Києві, шляхом завищення вартості виробів, проведення неякісних робіт та постачання неякісних матеріалів.
У цьому кримінальному провадженні ще проводяться слідчі заходи та тривають судові експертизи.
А між тим отримала нове продовження історія навколо відомого у Києві «Будинку з комахами», що на вулиці Володимирська, 93. Там ще влітку забудовник під виглядом капітального ремонту розпочав поступове знесення 130-річної пам’ятки архітектури. Тоді завдяки небайдужим громадянам варварські дії вдалося зупинити. Але вже в середині листопада в охоронній зоні памʼятки знову розпочалися будівельні роботи. Зокрема, було викопано котлован та розпочато буріння намивних паль. Внаслідок таких дій у старому будинку з’явилися нові тріщини та розпочалося його просідання в напрямку котловану.
Щоб припинити чергове свавілля, захисники київської культурної спадщини заблокували проїзд до будівництва.
Тим часом у листопаді набув нових обертів скандал навколо Київського міського клінічного госпіталю ветеранів війни, що в Оболонському районі. Поштовхом до цього став ремонт будівлі. А точніше — його вартість.
Як з’ясувалося, замовником ремонтних робіт є сам шпиталь. Загальну вартість ремонту було неможливо точно визначити, адже роботи розбили на купу тендерів. Зокрема, для проведення капітального ремонту фасаду та приміщень головного корпусу з четвертого до одинадцятого поверхів на той час було проведено десяток тендерів на загальну суму понад 1,1 млрд грн.
Зважаючи на виявлені порушення, Державна аудиторська служба України зобов’язала Департамент охорони здоров’я КМДА розірвати угоду про ремонт госпіталю ветеранів у Києві на суму 504 млн грн.
Однак замість цього медичний заклад оголосив і провів новий тендер для проведення ремонтних робіт — на 7 млн грн.
Тим часом, за підрахунками експертів, вартість будівельних матеріалів, які використовували під час ремонту госпіталю, була завищеною від 1,5 до 4 разів.
Зима
Ну, і без перебільшення, апофеозом скандалів року став столичний метрополітен. Точніше — його ділянка поблизу станції «Деміївська», рух якою 8 грудня постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА своїм рішенням зупинила на пів року через аварійний стан тунелю.
А вже 13 грудня столична поліція провела одночасні обшуки у КП «Київський метрополітен», ПрАТ «Метробуд» та структурних підрозділах КМДА.
Своєю чергою, Київська міська рада відреагувала на закриття шести станцій метрополітену на Оболонсько-Теремківській лінії. Під час пленарного засідання 14 грудня депутати проголосували за створення тимчасової контрольної комісії, яка вивчатиме причини та наслідки аварії.
Цікаво, що в КМДА про аварійну ситуацію в метро знали за кілька днів до ухвалення рішення про закриття аварійної ділянки, але приховували це від киян.
Так, в інтерв’ю «Економічні правді» перший заступник голови КМДА Микола Поворозник на запитання кореспондента: «Коли ви дізналися, що ситуація на ділянці «Либідська» – «Деміївська» погіршиться?» відповів:
«Приблизно за чотири дні до ухвалення рішення про закриття. Була загроза, було зрозуміло, що є проблема. Ми попередньо вирішили підсилювати тунель всередині без закриття руху, встановити маяки. На жаль, у п’ятницю (12 грудня) довелося ухвалювати екстрені рішення».
На тлі цих подій кияни створили електронну петицію, вимагаючи звільнити директора Київського метрополітену Віктора Брагінського.
А тим часом над тунелем станції метро «Деміївська», біля колишнього Деміївського ринку, почали просідати під землю торговельні павільйони.
Схоже, долю станції «Деміївська» незабаром можуть розділити і деякі інші станції «синьої» гілки метро. Зокрема, як зазначили в КМДА, на перегоні між станціями «Почайна» і «Тараса Шевченка» почав просідати тунель. Враховуючи такий перебіг подій, його можуть закрити на ремонт, що призведе до збільшення інтервалу в русі поїздів на цьому напрямку київської підземки.
Такими були, на наш погляд, головні столичні скандали року. Якими будуть наступні, ми, звичайно, не знаємо. Але в тому, що вони будуть — переконані на 100 відсотків.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
