Головна АналітикаКиївський туризм як зона безладу та «проїдання» бюджетних коштів

Київський туризм як зона безладу та «проїдання» бюджетних коштів

Колаж: Каштан NEWS

Автор kashtan NEWS

Міські управлінці щороку вихваляються, як успішно розвивається туристична сфера Києва. Не став винятком і 2025-й

Читаємо інформацію, розміщену на сайті КМДА:

«У першому півріччі столиця продемонструвала рекордні показники надходжень від туристичного збору під час дії воєнного стану, –  повідомляють в Управлінні туризму та промоцій КМДА. – 2024–2025 роки стали початком відновлення туристичної сфери Києва. За минулий рік доходи столиці від туристичного збору склали 50,83 млн грн. Це значно перевищило показники попередніх років. Так, у 2022 році турзбір становив 38,8 млн грн, а у 2023-му – 38,5 млн грн. За інформацією Управління, наразі Київ отримав ще вищі показники – 34,8 млн грн за два квартали 2025 року. Це майже на 65% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли турзбір склав 22,6 млн грн».

Однак аплодувати не будемо. Матеріали перевірки свідчать про глибокий занепад на цьому напрямку, певний хаос. Аудитори перевірили Управління туризму та промоцій КМДА, а також підпорядковане йому КНП «Київський центр розвитку туризму». Було проаналізовано діяльність за 2023–2025 роки (перший квартал 2025-го).

Виявлено фінансові порушення та недоліки на загальну суму 2,9 млн грн, із яких: втрати – 1,6 млн грн (зокрема, спричинені неефективним використанням фінансових ресурсів та майна – 0,3 млн грн), а також ризик втрат – 1,2 млн грн.

Як фінансують цю сферу? Аудитори зазначають:

«Протягом 2023–2024 років на виконання заходів Міської цільової програми розвитку туризму в Києві використано бюджетних коштів у сумі 18,24 млн грн або 49 % від запланованого в бюджеті міста обсягу видатків. При цьому, із зазначеного обсягу використаних бюджетних коштів на реалізацію заходів міської цільової програми 10,4 млн грн (57 %) були спрямовані на виплату заробітної плати працівникам КНП «Київський центр розвитку туризму».

Отже, більшу частину бюджетних коштів, які направляли в сферу туризму, витратили на утримання працівників комунального підприємства.

А ось вельми промовистий факт про те, як відбувається промоція Києва: виготовлену поліграфічну продукцію передали організаціям, які не мають відношення до цієї сфери.

І це зафіксовано в матеріалах аудиту:

«Управлінням туризму в рамках виконання заходу Міської цільової програми, яким передбачено виготовлення промоційної поліграфічної та сувенірної продукції для поширення серед туристів у рамках промоційних заходів, здійснено у 2024 році закупівлю послуг з розроблення та друку довідника «30 перлин Києва» з використанням шрифту Брайля в кількості 200 одиниць на суму 400,0 тис. грн. При цьому встановлено, що вказана продукція в кількості 78 одиниць вартістю 112,36 тис. грн фактично Управлінням туризму була передана установам та організаціям (зокрема, окремим бібліотекам міста, спортивній школі, громадській організації тощо), які не мають відношення до туристичної діяльності та сфери, що призвело, на думку аудиторів, до нецільового використання промоційної продукції, придбаної за бюджетні кошти».

Можна тільки подивуватися такій «стратегії»!

Окремо зупинимося на діяльності туристичних інформаційних центрів (далі – ТІЦ), які діють з 2012 року на підставі укладеного з ТОВ «ТУР ІНФО» інвестиційного договору. Замовником встановлення таких центрів є Київський центр розвитку туризму.

Отже, інвестором у місті встановлено 14 ТІЦ (61 % від запланованих), із яких 12 працюють, а два – ні.

Туристично-інформаційний центр. Фото: Каштан NEWS

Яку ж користь приносять ці павільйони туристам? Цитуємо аудиторський звіт:

 «Реалізація інвестиційного проєкту фактично перетворилася з надання безоплатних інформаційних та довідкових послуг населенню на здійснення інвестором переважно власної комерційної діяльності».

Виходить, що чиновники від туризму дали карт-бланш підприємцям, виступивши таким собі «дахом» для них. Відтак замість туристичних консультацій та порад в павільйонах розмістили кав’ярні Еspresso Bar «Grky» та «Ulitka coffee».

А щоб усе це документально виглядало справно, то в 2013 році було внесено зміни до інвестиційного договору, якими до Переліку послуг населенню в ТІЦ включили платні послуги, пов’язані із реалізацією прохолоджувальних безалкогольних напоїв, кави, чаю, шоколаду та фасованого печива.

Ulitka Coffee в приміщенні ТІЦ. Фото: з відкритих джерел

Ці зміни фактично відкривали дорогу до трансформації туристичних інформаційних центрів у кав’ярні.

Про чіткий контроль замовником за реалізацією інвестиційного проєкту годі й говорити – його просто не було. Тому інвестор діяв на власний розсуд, порушуючи ключові умови договору.

Туристичні інформаційні центри були такою собі ширмою. Міські чиновники роками не бачили (чи не хотіли бачити), що коїться за цією ширмою і на які цілі витрачаються бюджетні кошти. І це підтверджено висновками аудиторів:

«Працівники ТІЦ при наданні відвідувачам безоплатних інформаційних та довідкових послуг діють ситуативно, не мають чітко прописаного і затвердженого алгоритму дій для якісного надання таких послуг, а також не орієнтуються у видах та обсягах послуг, які повинні надаватися населенню в ТІЦ. Таким чином, ТІЦ фактично не виконують своє цільове призначення щодо надання населенню відповідних інформаційних та довідкових послуг».

У матеріалах перевірки також зазначено, що інвестором у ТІЦ здійснюється комерційна діяльність з продажу продукції та товарів, реалізація яких не передбачена умовами інвестиційного договору. Це, зокрема,  парасолі, термостакани з логотипом кав’ярні Еspresso Bar «Grky», одяг (худі з логотипом Києва) та харчова продукція (вафельні торти, тістечка «Картопля», «Макарон», «Еклер» та інші, бельгійські вафлі, вафельні трубочки та горішки зі згущеним молоком).

Однак жодних штрафних санкцій за ці порушення не було.

Прочитаймо ще про те, як «господарюють» у цих павільйонах.

«Фасадні площі та прилеглі території ТІЦ переважно використовуються інвестором у комерційних цілях – для розміщення реклами власних кав’ярень Еspresso Bar «Grky» та «Ulitka coffee», а також реклами сторонніх суб’єктів господарювання (зокрема, практично на фасадах усіх ТІЦ присутня реклама компанії «Coca-cola»). При цьому реклама для інформаційних потреб міста на фасадних площах ТІЦ представлена обмежено або взагалі відсутня, що свідчить про невикористання наявного потенціалу цих об’єктів як інформаційних майданчиків для популяризації туристичних можливостей та культурних заходів Києва серед мешканців і туристів. Зауважимо, що на фасадах більшості ТІЦ розміщено лише неактуальні посилання на туристичний сайт міста www.kyivcitytravel.com.ua, який не функціонує з 2024 року…».

Всі туристичні інформаційні центри розміщені в центральній частині міста (Хрещатик, Майдан Незалежності, Залізничний вокзал, виходи з центральних станцій метрополітену, Контрактова, Європейська, Софійська та Михайлівська площі), які є одними з найбільш прохідних і привабливих локацій столиці для комерційної діяльності.

Тобто столична влада виділила найкращі майданчики для таких центрів, однак міська казна одержує мізерні доходи від цієї справи. Як подібне могло статися?

Читаємо висновки аудиторів:

«Фактична діяльність ТІЦ зосереджена переважно на комерційній діяльності, пов’язаній із продажем кавових напоїв, супутніх товарів (кондитерських виробів і десертів) та іншої харчової продукції (морозива, сендвічів, паніні, бейглів тощо), від якої інвестор отримує прибутки, тоді як замовник та територіальна громада міста по суті не мають жодних фінансових або економічних вигод від такої діяльності».

Сумно від усіх цих «успіхів» у сфері туризму.

Богдан ТУР

Читайте також: Туризм у Києві під час війни: розвиток чи стагнація.

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.

Вам також може сподобатися