Звірі та птахи потерпають від хвороб, війни та людської жорстокості
Ветеринарна клініка Інни Васильковської на правому березі Києва вже десять років допомагає диким тваринам. Зооволонтери і просто небайдужі люди приносять звірів та птахів, які травмувалися в дикій природі або з вини людини. Хто найчастіше потрапляє до «зоошвидкої», який шанс у травмованих тварин повернутися до повноцінного життя та як визначити, чи дійсно дика тварина потребує вашої допомоги – читайте в репортажі Каштан NEWS.
Без крила, але живий
Цього лелеку, який разом із подругою звив гніздо на городі в одному з сіл Київщини, спіткала халепа: під час полювання птах зачепився за дроти електромережі і майже відірвав собі крило. На щастя, хазяїн городу вчасно помітив травмованого сусіда і привіз його до клініки.
«Птах отримав дуже тяжкий перелом плеча – подвійний відкритий, оскольчастий, зі зміщенням. Я його прооперувала за необхідністю, тому що в рані завелися вже опариші, і оперувати було потрібно терміново. Це було ризиковано, але він переніс операцію добре», – каже лікар-ветеринар Вікторія Коваль.
За її словами, проблеми зі здоров’ям лелека мав ще до травми.
«Взагалі було проведено дослідження птахів, які потрапляють у халепу в природі – збитих на дорозі канюків, птахів, які загинули з інших причин, і у всіх були виявлені якісь захворювання. У цього лелеки виявлена серйозна глистова інвазія. Тому він важить на третину менше, ніж повинен, і, в принципі, травму він отримав унаслідок слабкості, викликаної глистовою інвазією», – зазначила ветеринар.
Зараз лелека отримує протиглистові препарати та інфузійну терапію і вже намагається самостійно їсти. Якщо все буде добре, згодом він вирушить у притулок для птахів – на подальшу реабілітацію. До своєї подруги та гнізда він не повернеться: травмоване крило довелося ампутувати майже повністю, тому в дикій природі птах не виживе.
«Його самиця буде вимушена залишити гніздо, і яйця загинуть. Насправді, навіть якщо б пташенята вже вивелися, вона все одно б їх покинула – ніхто годувати її не буде, а залишити на тривалий період гніздо вона не зможе. Минулого року був зроблений експеримент: Команда порятунку диких тварин виїжджала на такі випадки, забирала яйця, у Садибі Нюшанік їх інкубували, вони практично всі вилупилися, і було потім випущено, якщо я не помиляюся, п’ятнадцять пташенят. Але це дуже тяжко фінансово, і, думаю, більше таких експериментів вони не проводитимуть», – пояснила Вікторія Коваль.
Трагедії та хеппі-енди
Разом із травмованим лелекою на позаминулих вихідних у стаціонарі клініки сусідили їжак та їжачиха з черепно-мозковими травмами, черепаха з розтрощеним панциром, лисеня, врятоване з капкана, та ще одна лелека-самиця з пошкодженим крилом. Самицю, на жаль, врятувати не вдалося: під час операції у неї раптово зупинилося серце. А ось решта пацієнтів мають великі шанси на одужання.
«Один з їжаків вже поїхав на реабілітацію до притулку. Вагітну їжачиху з черепно-мозковою травмою забрала до себе додому наша асистентка, і їжачиха щасливо народила п’ятьох їжаченят», – розповіла Вікторія Коваль.
Лисенятко на прізвисько Лис зоорятівники привезли до клініки Інни Васильківської з Броварського району: малюк потрапив в іржавий капкан на закинутій приватній ділянці. Довелося везти пацієнта разом із капканом – звільняти тварину в таких випадках самостійно не можна, це повинен зробити лікар. Спочатку прогнози були невтішні: надавши першу допомогу, ветеринари думали, що лапу доведеться ампутувати. Проте пізніше з’ясувалося, що шанси врятувати лапку Лиса є, і тваринку перевели до іншої клініки, де ним займатиметься хірург-ортопед.
Щодо черепахи, то вона наразі одужує в клініці Інни Васильковської – у тераріумі з інфрачервоною лампою.
«Це болотна черепаха, наш ендемічний вид. Зараз у них сезон розмноження, і вони з лісу, де зимували, йдуть до ставків на спарювання. На їхніх шляхах багато автострад, черепахи їх пересікають і масово потрапляють під колеса. Це сезонно: потім, коли вони вже перекочують до ставків, цього вже не буде. Але зараз, коли вони викопуються з підстилки у хвойних лісах, де зазвичай зимують, і рухаються до ставків, їх гине дуже багато. На цю черепаху наїхала автівка, у неї множинний оскольчастий перелом панцира, вже доволі застарілий. Тому ми збирали їй панцир не «вглуху», а таким чином, щоб був відтік рідини з ран, і вона буде регенерувати сама. Регенерація відбувається десь протягом пів року: якщо тварину відповідним чином підтримувати, панцир за цей час зростеться», – пояснили в клініці.
Порятунок потрібен. Але не всім
Загалом потік пацієнтів до клініки не переривається ніколи.
«Найчастіше приносять голубів, потім підуть підлітки-ворони, потім – знову голуби, їжачки, білочки, черепахи. Це залежить від сезону розмноження: чий сезон – того і приносять», – каже Вікторія Коваль.
Але людська небайдужість має й зворотній бік: часто люди приносять абсолютно здорових дитинчат тварин або пташенят, які вилетіли з гнізда.
«Якщо ви не бачите видимих травм або птах не перебуває у безпосередній небезпеці, то чіпати їх не треба. Нам нещодавно діти принесли дрозденят, які вже зійшли з гнізда і слідували за батьками – діти вважають, що зробили добру справу, але повернути пташенят назад вже неможливо. Тобто птахам доведеться мешкати, у кращому разі, десь у квартирі. Не можна підбирати птахів-підлітків, зайченят, борсученят, лисенят, маленьких косуль та диких кабанів. Єдиний виняток – якщо тварина травмована або якщо їй загрожує небезпека», – підкреслює ветеринар.
Люди, звірі та війна
За десять років через клініку пройшли тисячі тварин: і домашніх, і екзотичних, і свійських, і диких.
«Щодо диких тварин: тут, саме у приміщенні клініки, лікуються ті, хто можуть сюди влізти. Ми співпрацюємо з Центром реабілітації диких тварин, і якщо якусь тварину не можуть привезти сюди, то ми їдемо до них і оглядаємо їх там. У нас там облаштована велика операційна, так що ми можемо і ведмедя оглянути, і лева, і тигра. Найбільші тварини, які надходять до нас по «швидкій», – це лосі. Наприклад, минулого року навколо Києва був якийсь справжній лосепад: постійно забрідали ці лосі і травмувалися. З копитними взагалі дуже складно, бо коли така велика тварина приходить до тями, вона може вбити сама себе просто в боксі. І це велика проблема, як їм надавати допомогу, тому що хоч приміщення і облаштовано, але все одно вони нам іноді видають сюрпризи», – каже Інна Васильковська, власниця клініки.
Бойові дії теж даються взнаки: торік соціальні мережі облетіла історія левиці Юни, яка отримала важкі травми, коли уламки російської ракети впали поблизу Центру реабілітації диких тварин у Чубинському.
«Юна отримала важку контузію і потім настільки стресово реагувала на ці вибухи, що кожного разу, коли починалася така атака, вона починала просто битися головою об стінку. У неї був струс мозку, вона не їла тиждень, дуже важко виходила з цього стану. Ми дуже переживали за Юну, бо на той момент ми не могли кудись її діти. Ми чекали, що вона поїде до Англії, і нарешті так і сталося. Зараз ми бачимо її відео, як вона нормально рухається, яка вона щаслива, як вона нормально реагує на людей, які її оточують. Це просто чудово, бо нас Юна боялася – нам постійно доводилося її лікувати, і вона вважала нас якимись монстрами. А зараз вона нормально спілкується з кіперами, тобто в неї все добре. Але ситуація була така, що вона могла загинути в будь-який момент», – згадує Інна Васильковська.
Півтора роки тому «прилетіло» і поблизу приміщення клініки в Києві: російський дрон поцілив у сусідній дитсадок. На щастя, атака відбувалася вночі й обійшлося без жертв.
«Слава Богу, у нас таке приміщення, що ми водночас є укриттям. Тоді в нас постраждало тільки одне вікно – його частково вибило, і трошки погнуло нам металеві двері. Тварини на стаціонарі зреагували нормально: тут все ж таки напівпідвал, і це приглушило звук від вибуху», – розповіла власниця клініки.
Як допомогти тваринам
Лікування тварин – справа дорога і трудомістка, тож лікувати безкоштовно всіх потерпілих ветеринари не можуть. Тому частина витрат компенсується за рахунок донатів.
Тим, хто бажає допомогти хворим тваринам, Інна Васильківська радить або звернутися до клініки, або перевести донат волонтерським організаціям, які опікуються її пернатими та чотирилапими пацієнтами.
«Можна під’їхати до клініки і просто розрахуватися у нас на касі за процедуру для якоїсь тварини. Крім того, можна задонатити організаціям, з якими ми співпрацюємо: Центру реабілітації диких тварин, «Садибі «Нюшанік», притулку для птахів «Місячна долина». Наприклад, сьогодні «Місячна долина» привезла нам фазана, що постраждав. І, звичайно, ми співпрацюємо з KARG: вони рятують і котів, і собачок, і ластівок, і кого завгодно», – каже Інна Васильківська.
Реквізити для донатів:
Команда порятунку тварин міста Києва (KARG)
Центр порятунку диких тварин (Wild Animals Rescue Center)
ГО «Садиба Нюшанік». Допомога птахам
Притулок для птахів та дрібних тварин «Місячна долина»
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
