Понад дві сотні – у Херсоні, дев’ять десятків – у Дніпрі, сім десятків – у Харкові. І лише одне – в Києві. Йдеться про модульні укриття – простий і відносно недорогий спосіб убезпечити людей під час повітряної тривоги, коли поблизу немає облаштованих бомбосховищ
Попри те, що триває вже четвертий рік повномасштабної війни, а ворожі атаки на столицю останніми тижнями значно посилилися, Київ досі залишається майже без таких споруд. Чому в інших містах вдалося реалізувати ці рішення, а в Києві – ні? Що передбачають законодавство та будівельні норми щодо захисних споруд? І головне – чи з’являться на вулицях столиці модульні укриття? Про це – в новому випуску ютуб-проєкту «В тіні каштана».
Чому столиця не будує модульні укриття
Подільський міст можна відкрити без введення в експлуатацію. А от мобільні укриття в Києві – в жодному разі.
Протягом чотирьох років місцева влада запевняє: встановити модульні укриття в столиці – неможливо. Офіційна причина – відсутність повноважень. Але чомусь це «неможливо» – лише в Києві.
Тим часом мобільні укриття давно вже не дивина для Харкова, Кривого Рогу, Херсона, Миколаєва, Одеси. Ще з 2022 року, в перший рік повномасштабного вторгнення, багато громад встановили на вулицях тимчасові захисні споруди – ті самі мобільні укриття.
У Києві, попри постійні ракетні обстріли, є лише один такий об’єкт – пілотне модульне укриття, встановлене в 2023 році за ініціативи Київської міської військової адміністрації. Та замість масштабування проєкту, ініціативу заблокували в КМДА.
Журналісти ютуб-проєкту «В тіні каштана» з’ясовували, хто і чому гальмує встановлення мобільних укриттів: простих конструкцій, здатних урятувати життя від уламків і вибухової хвилі. Чому те, що працює в інших містах і навіть невеликих селищах, виявляється «неможливим» саме в Києві? І хто за це відповідає? Що про це кажуть представники міст, яким вдалося реалізувати такі проєкти? А ще журналісти дослідили державні будівельні норми, на які посилаються у КМДА, пояснюючи, чому модульні укриття в столиці – «поза межами повноважень».
«Майже три з половиною роки великої війни і ЖОДНОГО модульного укриття в столиці. Мерія саме це поняття ставить на «стоп». Жодної гривні, жодного кроку назустріч киянам. Натомість – мільйони на скляні зупинкові комплекси», – написав у Facebook начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Саме цей допис начальника Київської міської військової адміністрації знову вивів на публічний рівень проблему безпеки киян.
Тимур Ткаченко також ініціював розгляд питання модульних укриттів на засіданні Ради оборони Києва, до складу якої входять і представники КМДА, зокрема мер столиці Віталій Кличко.
Здавалося, ситуація нарешті зрушить із мертвої точки – українські медіа та кияни в соцмережах почали писати про можливість довгоочікуваного рішення. Але КМДА знову заблокувала процес. Рада оборони Києва – орган, відповідальний за ухвалення ключових рішень у сфері безпеки. Її співголовами є очільники КМВА та КМДА. В разі, якщо мер не з’являється на засідання або не підписує протокол, будь-яке рішення автоматично блокується. Якщо переглянути протоколи Ради оборони, Віталій Кличко не вперше ігнорує засідання та не підписує протоколи.
Водночас директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук заявив:
вимога КМВА встановлювати модульні укриття в Києві нібито змушує міську владу порушувати закон.
«У державі затверджено стандарти на виробництво таких укриттів. Але досі відсутні нормативи на введення таких об’єктів в експлуатацію! Тобто за бюджетні кошти можна тільки придбати та встановити мобільне укриття, але воно не буде введене в експлуатацію і внесене до фонду захисних споруд міста. На ньому не можна писати слово «УКРИТТЯ», – наголосив Роман Ткачук.
Цей аргумент зацікавив журналістів – і вони вирішили самостійно розібратися в нормативній базі.
Адже, наприклад, у Херсоні станом на червень 2025 року вже встановлено 205 модульних укриттів. У Миколаєві такі об’єкти почали з’являтися ще у 2022-му – і сьогодні їх там уже кілька десятків. Аналогічні приклади є в Харкові, Кривому Розі, Дніпрі, Одесі.
Так, українське законодавство справді може містити прогалини чи не передбачати чітких інструкцій щодо модульних конструкцій. Але чи справді справа в законах? Чи, можливо, в небажанні шукати рішення – так, як це вже зробили в інших містах?
Каміння спотикання для київської влади
Примітно, що позиція КМДА була такою не завжди. Перший проєкт рішення про облаштування укриттів на зупинках громадського транспорту з’явився на сайті Київради ще 10 серпня 2022 року. Але з того часу реальних змін не відбулося: укриття так і не з’явилися.
Міський голова Віталій Кличко тоді пояснював це браком коштів. Водночас у місті оголошували багатомільйонні тендери – не на захисні споруди, а на встановлення нових скляних зупинок. Красивих, але скляних.
У січні 2023 року укриття на зупинках остаточно вирішили не встановлювати. Тоді в КМДА вперше сказали, що проблема в нормативній базі. Мовляв, немає підстав ввести в експлуатацію. Але тим часом у Києві відкривають цілий Подільсько-Воскресенський міст без введення в експлуатацію.
Отже, міст можна відкрити, а укриття – ні. Поки в 2023 році в КМДА сперечалися і обурювалися, у Миколаєві вже другий рік поспіль встановлювали модульні укриття.
Навіть такі міжнародні організації, як Червоний Хрест, долучаються до встановлення таких захисних споруд.
Але що ж це за мобільні укриття? Можливо, їх справді треба знести в Херсоні? Може, вони насправді більш небезпечні, ніж російські ракети, «шахеди» та уламки?
Розпаковка: мобільні укриття
«Державні будівельні норми застосовуються, коли ви створюєте об’єкт архітектури – тобто, коли проводите будівництво, реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт. Саме в цей момент починають діяти державні будівельні норми, бо є конкретний об’єкт, результат вашої діяльності», – говорить юрист Юрій Васильченко.
Мобільне укриття – це тимчасова споруда захисного характеру. Такі укриття справді не можна вважати укриттями, бо вони не мають водопостачання, належної вентиляції, каналізації, що передбачено для укриттів.
Але давайте відверто: скільки в столиці укриттів, що відповідають цим нормам? Проте справа не в цьому. Мобільні укриття – це не місця для тривалого перебування, а тимчасовий захист від уламків. Виготовлені із залізобетону, їх встановлюють у людних місцях для швидкого укриття. Навіть ДСНС радить: якщо поруч немає укриття, сховатися хоча б у кімнаті без вікон – саме так працюють мобільні укриття.
Тепер – детальніше про те, що ж кажуть будівельні норми.
«Якщо брати державні будівельні норми, то для укриття, ймовірно, потрібно, щоб воно мало вбиральню, відповідні площі для розміщення людей і так далі. За цими вимогами модульне укриття втрачає сенс – це має бути велика будівля з кімнатами великого об’єму, де можна перебувати від 12 до 48 годин і більше,- зазначає Юрій Васильченко. – Натомість модульні укриття зараз розраховані на перебування людей до чотирьох годин, і саме тому вони виведені з-під дії державних будівельних норм – бо це не об’єкт будівництва. Їх можна було б встановлювати як тимчасові споруди – подібно до МАФів. За моєю інформацією, наразі прийнято стандарт саме по мобільних укриттях, але він ще не набув чинності – це станеться з 1 серпня цього року. Велика прогалина в нормативній базі полягає в тому, що для того, щоб укриття офіційно визнали укриттям, його потрібно внести до реєстру укриттів, який веде ДСНС. Лише після цього споруда отримає офіційний статус».
Попри те, що за своє життя і безпеку відповідаємо і ми самі, мобільне укриття в такому випадку може бути рішенням, навіть якщо й відповідальність нестиме людина, яка заховається у такій конструкції. А історії, коли мобільні укриття рятували життя – є.
Досвід інших міст
«Нещодавно, під час чергового обстрілу залізничного вокзалу в Херсоні, наш фахівець саме проводив обстеження укриття з метою його подальшого облаштування. Раптово почався обстріл. Він зрозумів, що не встигне добігти до стаціонарного укриття – поруч було лише мобільне. Поряд знаходились люди похилого віку. Як він потім розповідав, у такі моменти люди можуть розгубитися, хтось – у шоці, хтось просто не встигає зорієнтуватися. Він схопив кількох жінок і почав кричати: “Швидко сюди, в укриття!” Таким чином вдалося врятувати шістьох людей. Поруч стояв чоловік, який не захотів спускатися. На жаль, його життя обірвалося – врятувати його було вже неможливо. І хочу навести особистий приклад. Я ввечері вийшла на тренування у своєму мікрорайоні. І раптом почався раптовий обстріл. Поруч був габіон – я забігла туди. Там уже були люди, які встигли зорієнтуватися. Коли ми вийшли після обстрілу, побачили його наслідки. І зрозуміли: саме те укриття врятувало нам життя», – розповідає заступниця начальника відділу з питань цивільного захисту Херсонської міськради Ольга Ляшенко.
То як же іншим містам вдалося обійти дію державних будівельних норм, розмістити та офіційно ввести в експлуатацію мобільні укриття? У чому їхній секрет – правовий маневр, політична воля чи просто готовність діяти?
«На сьогоднішній день, у принципі, місцева влада може ухвалювати ті чи інші правила та рішення щодо розміщення тимчасових споруд. У 2022 році, коли почали з’являтися ці об’єкти – орієнтовно в перший місяць активних бойових дій, – це було принципове рішення місцевої влади. Можливо, їх тоді позиціонували як тимчасові споруди відповідно до закону про благоустрій територій. Тобто, на сьогоднішній день, в принципі, місцева влада має повноваження ухвалювати ті чи інші правила й рішення щодо розміщення тимчасових споруд. У місті Києві, я думаю, одним із варіантів було б саме використання механізму тимчасових споруд», – зазначає юрист Юрій Васильченко.
«Позиція влади має полягати не в тому, що щось неможливо, а в питанні – що я можу зробити, щоб це стало можливим. По-перше, ДБН стосується виключно нового будівництва – зокрема, протирадіаційних укриттів. Але якщо людина навіть без спеціальної освіти просто скористається пошуком в інтернеті, стане зрозуміло: норми ДБН не застосовуються до первинних мобільних укриттів. Це – готовий виріб із технічними умовами. Ми вивчали і ДБН, і технічні умови, радилися з військовими, аналізували локації – і встановлюємо. Немає жодних перешкод з боку чинного законодавства для розміщення таких укриттів, навіть на зупинках громадського транспорту. Це питання волі. Дивишся на мапу міста – де зупинки, де установи – і ухвалюєш рішення: тут треба встановити. Я завжди кажу: якщо ти зберіг життя хоча б одній людині – це вже дуже багато. Одна людина – це вже велика цінність», – говорить Ольга Ляшенко.
Як уже згадувалося, модульні укриття з’явилися в багатьох містах України. Одним із перших було Дніпро, де їх почали встановлювати ще у 2022 році. Споруди монтували біля зупинок громадського транспорту, лікарень та в інших людних місцях – там, де поблизу немає повноцінних сховищ. Наразі в місті налічується майже сотня таких укриттів.
Бетонні блоки для них виготовляють безпосередньо в Дніпрі.
«Ці конструкції пройшли випробування не лише на полігоні, але їх використовують і військові. Тому ці конструкції можна використовувати. Вони мають найвищий клас безпеки – це клас А2», – зазначає представник заводу виробника конструкцій Олег Яницький.
«Це укриття і не врятує від прямого влучання, але захистить від уламків. Воно не може називатись повноцінним сховищем, оскільки стоїть над землею. Але захисна споруда повністю виконує свою функцію», – говорить представник Департаменту транспорту Дніпровської міськради Іван Васючков.
Миколаїв також ще з 2022 року встановлює модульні укриття. Їх у місті до пів сотні. Більшість розміщені на зупинках громадського транспорту. Частину з них виготовили у самому Миколаєві, оснастили інтернетом, кнопкою для виклику екстреної допомоги та екраном, де можна побачити рух транспорту перебуваючи в безпечному місці.
«Розроблялись проєктантом, який ознайомлений з усіма ДБНами, досвідом інших міст та країн. І з цього видали нам такі технічні характеристики і завдання до конструкції яка має бути»,- зазначає директор КП «Миколаївелектротранс» Миколаївської міськради Юрій Сметана.
У Запоріжжі модульних укриттів уже кілька десятків. Є споруди з бетонних блоків. А є й укриття-МАФи, які поєднують у собі захисну споруду і кіоск-кав’ярню. На балансі вони в різних комунальних підприємствах міста.
«Прийняте рішення, що ми розділимо споруди на баланс по місцю знаходження. Якщо вони у парку, то за ними доглядатиме КП «Титан», якщо на зупинці – то це «Електротранст». Саме таким принципом ми підемо», – каже начальник Запорізької ОВА Іван Федоров.
Одеса долучилась до встановлення укриттів у 2024 році, коли значно почастішали обстріли цивільної інфраструктури міста.
Там споруди звели за допомоги Червоного Хреста. Саме вони надали перші п’ять укриттів, що встановили у місті на зупинках громадського транспорту.
«Це більше від хвиль вибухових і різноманітних снарядів. У першу чергу, це для людей, які тут поруч і можуть тут сховатись», – говорить заступник голови Одеської обласної організації Червоного Хреста Антон Муравенко.
«Питання утримання таких об’єктів – це теж важливо. Тому розглядалися різні можливості закріплення їх за різними підприємствами чи організаціями, як воно буде працювати», – розповідає директор Департаменту транспорту Одеської міськради Володимир Хитренко.
Херсон, імовірно, є рекордсменом за кількістю модульних укриттів – у місті їх понад дві сотні. Вони мають різну конструкцію: частина розміщена окремо в людних місцях, інші – частково заглиблені в ґрунт. Саме така конструкція одного з укриттів урятувала життя херсонцю Володимиру.
«Тут, у куточку, вибухова хвиля пройшла прямо повз нас. Орієнтовно, навколо впало 5–6 снарядів у радіусі близько 15 метрів», – каже житель Херсона Володимир Мальчиков.
Первинні мобільні захисні споруди у Херсоні встановлюють з 2023 року. І не лише у місті, а й в області. І продовжують це робити до нині.
«На сьогодні на балансі у нас обліковується 235 залізобетонних конструкцій та 1105 габіонів. Наша мета – захистити населення, яке перебуває у відкритому просторі, наприклад, під час очікування громадського транспорту на зупинках або перебування в адміністративних установах для отримання послуг. Ці споруди мають забезпечувати безпеку громадян від раптових обстрілів. Херсон зазнає обстрілів із різних видів озброєння, включно з мінометним вогнем. Наразі інтенсивні атаки здійснюються також за допомогою безпілотних літальних апаратів, які скидають вибухівку. Саме від таких раптових обстрілів у місцях скупчення людей або перебування на відкритих територіях ми встановлюємо первинні мобільні укриття. У нашому арсеналі — первинні мобільні укриття залізобетонного типу, модульні укриття, а також габіони», – зазначає Ольга Ляшенко.
Частина укриттів на Херсонщині встановлена також завдяки Червоному Хресту.
Захист людей чи дарма витрачений бюджет
Та чи справді Києву потрібні такі укриття? Існує поширена думка, що модульні захисні споруди актуальні лише для прифронтових міст. Мовляв, саме там обстріли – це щоденна реальність, а у Києва немає таких загроз: снаряди, які влучають у прифронтові міста, до столиці просто не долітають. І нібито саме ці бетонні «коробки» потрібні для захисту саме там.
Модульні укриття зводять навіть на Львівщині. Бо немає тилу чи фронту. Росія атакує всю нашу країну. Та, мабуть, у КМДА вважають, що Києва це не стосується. Нащо ті укриття.
Модульні укриття – не абсолютний, але потрібний захист
Тож, давайте підіб’ємо підсумок.
Перше. Подільсько-Воскресенський міст без введення в експлутацію можна відкривати. Мобільні укриття, на думку КМДА, не можна.
Друге. Модульне укриття не здатне захистити від прямого влучання ракети, так, це – абсолютна правда. Однак, воно здатне вберегти від уламків, вибухових хвиль та БпЛА. І це є ключовим призначенням.
Третє. В Україні сотні прикладів встановлення таких укриттів. Київ не входить до цього переліку.
Четверте. Загалом таке мобільне укриття може підпадати під поради ДСНС.
І пʼяте. Гроші. Чи є на це гроші у Києва?
Міський бюджет Києва на цей рік становить понад 90 мільярдів гривень. На оборону столиці в критичній фазі війни виділено менше 10 відсотків бюджету.
Невже серед таких коштів у столиці не можна знайти гроші для встановлення модульних укриттів? До прикладу: бюджет Запоріжжя – до 10 мільярдів гривень і переважно використовується на потреби оборони. Натомість у Києві продовжують фінансування таких проєктів як Подільсько-Воскресенський міст.
Детальніше дивіться в новому випуску ютуб-проєкту «В тіні каштана» за посиланням
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
