Низка комунальних підприємств міста з року в рік мають мільйонні збитки. Однак все одно отримують шалені гроші з міського бюджету
Сьогодні ТОП-10 найбільш збиткових київських комунальних підприємств за підсумками фінансової діяльності у 2022 році виглядає так.
На першому місці розташувалося Київтеплоенерго – 1 мільйон 304 тисячі 900 гривень збитків. Далі йдуть Київський метрополітен – 908 мільйонів 700 тисяч, Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) – 33 мільйони 700 тисяч (летовище не працює в зв’язку з війною).
Наступну трійку в цьому переліку посідають Інститут земельних відносин (11,2 млн. грн.), Київавтодор (9,5 млн. грн.), Міський магазин (8,2 млн. грн.). І замикають список Київське інвестиційне агентство (6 млн. грн.), Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд (4,3 млн. грн.), Центр обслуговування споживачів Шевченківського району (3,6 млн. грн.), Автотранспортне підприємство 273904.
Цю інформацію надав редакції Kashtan NEWS Департамент комунальної власності Києва.
Якщо проаналізувати реєстр найбільших збиткових комунальних підприємств за підсумками 2021 року, то, здебільшого, побачимо тут одних і тих, за винятком Київавтодору, Київського інвестиційного агентства, Міського магазину, Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд.
Зате до переліку увійшли такі комунальні підприємства, як Центр обслуговування споживачів Шевченківського району (8,7 млн. грн.), Київкінофільм (7,5 млн. грн.), Інженерний центр (3,97 млн. грн.), КП капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «Голосіїво-будінвест» (2,2 млн. грн.), АТП Шевченківського району (3,6 млн. грн.).
Відомо і про збитки комунальних підприємств у першому кварталі 2023 року.
Традиційно перші дві сходинки за Київтеплоенерго (1 млн. 599 тис. 100 грн.) і Київським метрополітеном (501 тисяча грн.). Долучився до цього не оптимістичного реєстру і Київпастранс, де зафіксовано 433 тисячі гривень збитків. Навіть є столичний зоопарк (5,5 млн. грн.). Також працювали в мінусі Київатодор (2,9 млн. грн.), Міський магазин (2,3 млн. грн.), Автотранспортне підприємство 273904 (1,4 млн. грн.), Київське інвестиційне агентство (1,4 млн. грн.), Центральний парк культури і відпочинку (мільйон гривень).
Вимальовується сумна картина: з року в рік міська влада щедро фінансує збиткові підприємства. Випадковість чи закономірність?
Збитковість деяких міських грандів, зокрема Київтеплоенерго, метрополітену можна певним чином пояснити: скажімо, тепловики мають сезонний характер надання послуг. А основну частину доходів підприємство отримує протягом опалювального сезону. Тоді, як більша частина витрат припадає на міжопалювальний період (обслуговування виробничих процесів, ремонт обладнання, перекладання тепломереж тощо).
Метрополітен щороку мізкує над розв’язанням складного завдання: як домогтися компенсації з державного бюджету вартості перевезення пільговиків з усієї країни. Адже досі в національному законодавстві немає жодного правового регулювання цього питання. Раніше адміністрація підприємства зазначала: «Є 31 категорія пільговиків, які відповідно до законодавства мають право безкоштовного проїзду, 11 із них компенсується за рахунок бюджету Києва, а 20 категорій — це загальноукраїнські категорії пільговиків, проїзд яких не компенсується, він лягає на плечі підприємств. Законодавчо пільга передбачена, а компенсації нема».
Повертаючись до переліку збиткових КП, викликає щонайменше подив мінусовий фінансовий підсумок Міського магазину (очолює Сергій Мартинчук). Нагадаємо також, що Сергій Мартинчук був керівником Печерської РДА, директором Департаменту будівництва та житлового забезпечення. Сфера діяльності КП – розміщення об’єктів пересувної торгівлі, ярмарки, атракціони, крамниця «Сяйво книги».
Чому ж тоді у 2017 році, як писали ЗМІ, Міський магазин отримав прибуток у 16,9 мільйона гривень, що на 2,3 мільйона більше, ніж в 2016 році? Як вихвалялося керівництво цього КП, у фінансовому плані на 2018 рік було прописано прибуток у сумі 17,5 мільйона, а на 2019 рік – більше 19. І раптом – збитки у 2021 році, в першому кварталі нинішнього.
Що цікаво. У 2021 році співголова Громадської організації «Київський міський Комітет порятунку бізнесу» Тетяна Петренко, як писав портал Київ Тайм, заявила: «Пересувна торгівля – взагалі в хаосі, ніякі торги не дали можливості навести порядок в цій сфері». За її словами, просто тепер з’явилося кілька шляхів корупційних схем, один із них – через покровителів у владі… А взагалі, погодьтеся, дуже дивно, що підприємство, яке опікується ярмарками, сезонною торгівлею, має збитки. Очевидно, щось тут не гаразд.
Тетяна Петренко публічно запитувала: «Поясніть мені, будь-ласка, навіщо Києву такі комунальні підприємства?! Вони володіють ласими приміщеннями, а деякі – великими територіями. Їм як комунальним монополіям віддані жирні «теми», з яких вони щомісяця мають мільйони гривень, і це лише офіційно. А в бюджет міста вони взагалі нічого не платять. Майже всі комунальні підприємства звільнені від сплати частини прибутку до бюджету міста вже 3 роки».
На сайті «Київ влада» Тетяна Петренко обурювалася: «Уявіть лише собі: всі ярмарки в Києві організовують, проводять виключно комунальні підприємства. Лише вони збирають «вершки» офіційно і не тільки з учасників таких ярмарків – підприємців.
Але від зароблених коштів за використання території міста, за наші з вами незручності, особливо по вихідних, ми з вами як кияни не маємо нічого. Місту вони ні за що не платять. Ось ці наші з вами комунальні підприємства нічого не платять. Куди йдуть зароблені на нашому майні кошти?
І це я лише про ярмарки згадала! А ви погляньте на комунальні ринки! То може варто такі КП ліквідувати, а об’єкти здати в оренду і отримувати гроші прямо в бюджет? Це ж неефективне використання ресурсів міста».
А ліквідовувати збиткові КП міська влада Кличка не хоче. Золота жила!
Погляньмо на інше комунальне підприємство – Київський інститут земельних відносин зі збитками за 2022 рік понад 11 мільйонів гривень (директор Ігор Долинський). Незважаючи на такий «мінус» підприємство активно проводить тендери. Наприклад, за 6 тисяч 460 гривен закупило послугу з проведення курсу: «Військовий облік на підприємствах, в установах, організаціях, державних органах та органах місцевого самоврядування». Зазначено і торги -«витратні матеріали та частин поліграфічного обладнання» на 632 тисячі, запасні частини для двигунів на 87 тисяч, марки Укрпошти на 237 тисяч 700 гривень…
Нагадаємо, що два роки тому столична прокуратура повідомила про слідчі дії щодо підозри у розкраданні 33 мільйонів гривень на закупівлях програмного забезпечення та обладнання для Київського інституту земельних відносин. Тоді прокуратура спільно з кіберполіцією проводила обшуки у постачальника.
Автотранспортне підприємство 273904 (виконувач обов’язки директора Юрій Баранов), за два роки має збитки на суму 10 мільйонів 800 тисяч гривень. Ще й 1 мільйон 400 тисяч у першому кварталі 2023-го. Це КП перебуває в структурі Київавтодору.
Як розповідав нещодавно сайт Kashtan NEWS, у серпні цього року працівники поліції, прокуратури провели 20 одночасних обшуків у службових приміщеннях комунальної корпорації «Київавтодор», а також кабінетах районних шляхо-експлуатаційних дільниць та підрядних організацій. У полі зору слідства – питання щодо забезпечення підпорядкованим та афілійованим підприємствам перемоги під час проведення державних закупівель на послуги з капітального ремонту доріг, благоустрою та ліквідації аварійної ямковості в Києві.
Ось і тема для роздумів: з одного боку Київавтодор отримує величезні кошти на будівництво та ремонт доріг, а з іншого – його ж підприємство зазнає мільйонних збитків.
У переліку збиткових підприємств і КП «Інженерний центр» (директор – Михайло Терентьєв, депутат Київради, фракція «Удар»). У ЗМІ була інформація, що Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА оприлюднив результати аудиту діяльності КП «Інженерний центр», датовані 10 серпня 2022 року.
Було перевірено, чи належним чином виконано реконструкцію нежитлових приміщень під амбулаторію лікарів сімейної медицини на Дарницькому бульварі, 23 та капремонт будівлі відділення екстреної (швидкої) допомоги №8, на вулиці Якуба Коласа, 15а. Проведення цих робіт Інженерний центр замовляв у період 2018-2021 років. Було встановлено, що керівництво КП «Інженерний центр» допустило втрати бюджету Києва на суму 2,08 млн гривень та неефективно використало 1,3 млн гривень.
Відомо і про те, що цьогоріч поліція повідомила про підозру заступнику директора КП «Інженерний центр» у розтраті бюджетних коштів в особливо великих розмірах під час перекладання бруківки біля Андріївського узвозу.
За даними експертизи, завдані збитки становлять 1,4 млн грн.
Водночас мер Києва Віталій Кличко любить повторювати: «Ми разом змінюємо наше місто». Як же його змінити на краще за таких підходів до діяльності комунальних підприємств? Левову частину бюджету міста влада спрямовує на підтримку комерційних комунальних підприємств, які мають мільйонні збитки. Як кажуть в народі, гарно влаштувалися. Але ж це гроші міської громади!
Впадає у вічі, що чималі суми з бюджету спрямовуються для КП-замовників, чий фінансовий стан залишає бажати кращого. Ласий фінансовий пиріг дістається «будівельним» компаніям, серед яких, за висновками незалежних експертів, є невеликі й нестабільні КП, які просто перерозподіляють бюджетні кошти на спорудження тих чи інших будівельних об’єктів.
Експерти Центру економічної стратегії стверджують, що йдеться про КП, які розробляють проєктну документацію, обирають підрядників на тендерах та тримають об’єкти на балансі до введення їх в експлуатацію. Тобто вони ніби виконують функцію посередника між містом та будівельними компаніями… Малі і невідомі КП, через які «транзитом» проходять міські капітальні інвестиції – це зручний інструмент непрозорого використання наших коштів», – зазначалося в матеріалі на порталі lb.ua.
Нагадаємо: ще у 2018 році столична влада похвалилася, що Київ перейшов на міжнародну модель управління комунальними активами. Стверджувалося, що відтепер ефективність роботи комунальних підприємств оцінюватиметься на основі фінансових показників, звіту про виконання середньострокового стратегічного плану та ключових показників ефективності – про це заявила директор департаменту Наталія Мельник.
Минув час. Де ж солодкі обіцянки? Чому ж у Києві не бачимо, як працює «міжнародна модель управління комунальними активами»? Натомість на шиї у громади міцно вмостилася низка збиткових комунальних підприємств.
Богдан ТУР
