Знахідка зазнала два періоди зведення
На території Національного університету «Києво-Могилянська академія» археологи виявили фрагменти Богоявленського собору Києво-Братського монастиря, в зв’язку з чим вирішується питання консервації знахідки.
Про це повідомляє Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології».
Як розповіли археологи, точне місце розташування Богоявленського собору два роки тому назад з’ясували фахівці ГО «Фонд Великий Льох» під час георадарних досліджень, проведених на території Могилянки. А під час нещодавніх археологічних розкопок був розкритий унікальний архітектурний елемент — добре збережений кут між південним муром та трансептом собору, який за своєю конфігурацією точно може бути визначений на плані споруди.
За висновками фахівців, археологічні дослідження продемонструвало гарну збереженість стін собору на висоту до 1,5 метра. Зокрема, у розвідувальній траншеї розмірами 4,2 ×1,2 м, на глибині 0,45 м від сучасної денної поверхні, була виявлена верхня частина кладки, мурованої з червоної цегли чотирьох видів: прямокутна, квадратна та два фігурні різновиди.
Цікаво, що під час будівництва використовувався вапняно-піщаний будівельний розчин середньої міцності з включенням зерен вапна. Стіни зведено з використанням тичкового способу перев’язки мурування. Втім мурування лицьового боку стіни, що зазнало пошкоджень під час функціонування споруди, було реставровано: прослідковано п’ять рядів реставраційної жовтої цегли.
Отже, зазначили дослідники, у розкопці було чітко простежено два періоди побудови наземних стін собору: перший (1690−1693) — мурування з червоної цегли, розкрите до рівня декоративного профільованого цоколя, другий — надбудова стін жовтою цеглою.
Нагадаємо, на території Митрополичого саду Києво-Печерської лаври археологи знайшли та взяли для хімічного аналізу фрагменти будівельного розчину.
