Активісти сумніваються в доцільності та щирості намірів міської влади
У столиці спалахнув черговий «архітектурний» скандал, який пов’язаний із намірами КМДА передати в приватну власність найстарішу одноповерхову садибу на Андріївському узвозі, 13 Б.
«Каштан NEWS» вивчав ситуацію.
Довідково
Будинок на Андріївському узвозі, 13-Б, зведено 1846 року. Він належав міщанці Марії Прокопичевій. Сьогодні це одна з найстаріших одноповерхових споруд у районі. Будинку певним чином пощастило: на відміну від більшості подібних споруд, він зберігся в хорошому стані.
Потребує реставрації
Власне, все, напевно, і сталося б так, як планували київські чиновники, якби про незрозумілі наміри не дізналися активісти-захисники міських старожитностей, які були присутні на засіданні Постійної комісії з питань захисту та збереження культурної спадщини, що відбулося в КМДА.
Саме під час цього заходу зі звіту директорки департаменту Марини Соловйової громадськість дізналася, що садиба, зведена в середині позаминулого століття на Андріївському узвозі, 13-Б, є пам’яткою, але потребує реставрації.
Слід зазначити, що будівля належить до комунальної власності, перебуває на балансі Київського науково-методичного центру з охорони та реставрації памʼяток. Однак у звʼязку з неможливістю її подальшої експлуатації міська влада вимушена передати її приватному інвестору, якого вже визначила.
Не так зрозуміли
Щойно ця новина розійшлася столичним інформаційним простором, серед киян здійнялася хвиля обурення. Зважаючи на це, керівництво профільного департаменту надало «роз’яснення» одному з міських інтернет-видань. І, звичайно, традиційно в подібних випадках апелювало до того, що «поширена інформація не відповідає дійсності». Мовляв, ідеться про тимчасову оренду будівлі з умовою її відреставрувати, а зовсім не про комерційну забудову чи зміну призначення.
«Будівля на Андріївському узвозі, 13-Б — це пам’ятка місцевого значення, яка раніше перебувала в оренді, де функціонувала кав’ярня. Після початку повномасштабної війни орендар залишив місто, накопичивши борг у 800 тисяч гривень. Київський науково-методичний центр звернувся до суду, виграв справу, і виконавча служба стягнула 200 тисяч — решта боргу залишилася непогашеною. Будівля перебуває в занедбаному стані», — поскаржилася виданню Марина Соловйова.
За її словами, умови договору передбачають довгострокову оренду терміном 15 років. Водночас протягом першого року орендар зобов’язаний здійснити реставрацію власним коштом відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Це означає, що роботи мають виконуватися з науково-проєктною документацією, погодженням консультативної ради та отриманням дозволу на реставраційні роботи.
«Жодної реконструкції там не передбачено, лише — реставрація. Будівля залишається в комунальній власності, без права викупу чи відчуження», — запевнила Марина Соловйова.
Також вона зауважила, що після реставраційних робіт орендар зможе використовувати будівлю за цільовим призначенням як заклад харчування, сплачуючи податки місту.
Чи потрібна реставрація
Донедавна в будинку на Андріївському узвозі, 13-Б, працював ресторан української кухні «Світлиця», і стверджувати, що приміщення перебувало в занедбаному стані або потребувало термінового втручання ремонтно-реставраційних бригад, було б некоректно. Адже в місті є багато старих будівель, які перебувають у набагато гіршому стані: без даху, вікон та дверей. Пам’ятки, які постраждали від підпалів тощо. Але їхньою долею Департамент охорони культурної спадщини КМДА чомусь мало переймається. А відреставрувати цю будівлю чомусь вважають пріоритетом.
«Ситуація, насправді, дивна, — говорить київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов. — Адже цей будинок у 2018 році вже реставрувався. І зараз зовсім неочікувано: на засіданні-звіті про щорічну діяльність Департаменту охорони культурної спадщини КМДА всі раптово дізналися від його очільниці Марини Соловйової про те, що цей будинок буде передаватися інвестору в довгострокову оренду для реставрації. Навіщо реставрувати вже відреставроване — загадка».
Таємний реставратор
Водночас Дмитро Перов звернув увагу, що пані Соловйова чомусь утримується озвучити ім’я орендаря-благодійника.
Як зауважив співрозмовник, нині невідомо, хто був узагалі учасником конкурсу на право оренди та реставрації.
Однак Марина Соловйова зазначила, що таємничий інвестор готовий вкласти в реставрацію будинку 10 мільйонів гривень.
Підводні камені
За словами активіста, ситуація викликає занепокоєння ще й тому, що в 2020 році в Києві трапилася подібна історія з будинком на Андріївському узвозі, 10 А (навпроти того, про який ідеться).
Цей будинок також був зведений у першій половині ХІХ століття і мав охоронний статус пам’ятки. Однак певний час він стояв покинутим, доки його не передали під реставрацію, під час якої, за документами, були замінені конструкції. Насправді будинок фактично розібрали: залишили лише частину фасадної стіни, до якої добудували новий об’єм і збільшили висоту стелі.
Деякі фахівці зазначають, що, мовляв, будинок зберегли зовні, проте цінність пам’ятки полягає в наявності автентичних елементів. У цьому випадку від них залишилася лише фасадна стіна, тож питання, наскільки такий будинок можна вважати пам’яткою, залишається риторичним.
Тепер, за словами Дмитра Перова, можна пояснити, навіщо все це робилося. Вже через деякий час після реставрації власник подав пакет документів щодо позбавлення будівлі статусу пам’ятки, оскільки, на його думку, будинок утратив автентичність.
«Наразі немає інформації, чим закінчилася історія, але наміри були такими, щоб позбавити будинок статусу пам’ятки і почати на його місці нове будівництво. Тим більше, що землевідвід за адресою Андріївський узвіз, 10 А, значно перевищує площу самого будинку», — зазначив Дмитро Перов.
Схожа ситуація, за словами активіста, може повторитися і з будинком на Андріївському узвозі, 13 Б. Якщо кошторис робіт, як зазначає директорка департаменту, перевищує десять мільйонів гривень, треба розуміти, що планують масштабні втручання, а не звичайний ремонт.
Цікаво ще одне: оціночну вартість будинку вказують у сумі приблизно 1,8 мільйона гривень.
“Але окрема будівля на Андріївському узвозі не може коштувати 1,8 мільйона гривень. В якому б стані вона не була! Навіть, якщо залишилися лише дві цеглини від фундаменту — її вартість значно більша”, – переконаний Дмитро Перов.
Водночас варто зазначити, що сума реставрації перевищує оціночну вартість будівлі в кілька разів. На думку пам’яткоохоронця, це вже може стати для інвестора підставою, аби претендувати на приватизацію цього нерухомого майна з подальшим оформленням права власності на земельну ділянку, на якій воно розташовано.
Отже, наголосив Дмитро Перов, імовірно, маємо ознаки схеми виведення комунального майна на Андріївському узвозі, 13 Б, разом із земельною ділянкою, що розташована під ним. Крім того, якщо реставрація буде проведена із заміною автентичних елементів будівлі, користувач зможе звернутися до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з проханням виключити об’єкт із реєстру пам’яток через втрату його автентичності. А це дозволить приватизувати будівлю та розпоряджатися нею на власний розсуд.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
