На вулиці Банковій поступово руйнуються пам’ятки архітектури
У перший день нового 2025 року, після дронової атаки росіян, у центрі Києва зазнали суттєвих руйнувань сім пам’яток історії та архітектури, ще майже десять було пошкоджено. Три будинки, яким було завдано доволі критичних ушкоджень, є офіційно визнаними пам’ятками історії, архітектури та містобудування, і розташовані вони на початку вулиці Банкової.
Ледве не відразу після надзвичайної події столична влада запевняла, що пошкоджені пам’ятки буде відновлено. Цим заявам скоро виповниться пів року, але ситуація не лише не зрушила з місця у бік поліпшення, а навпаки — погіршилася.
Що нині відбувається навколо цих пам’яток — з’ясовував Каштан NEWS.
Пошкоджені пам’ятки
Від повітряного удару росіян найбільше постраждали три пам’ятки історії. Будинок із вежею або будинок Раднаркому, 1941 року зведення, що на розі вулиць Банкової та Інститутської. Наступною стала садиба Лібермана, більш відома як будинок Національної спілки письменників, що на вулиці Банковій. Третій об’єкт – маєток Сари Бродської на вулиці Інститутській — той, що навпроти головної будівлі Національного банку України. Варто зауважити, що останній зазнав ушкоджень не внаслідок влучання ворожого безпілотника, а через падіння на нього уламків знищеної вежі будинку Раднаркому, які проломили дах і перекриття.
Слова розійшлися зі справою
«У перші дні після надзвичайної події Департамент охорони культурної спадщини КМДА організував виїзну інспекцію, за результатами роботи якої було складено відповідні акти щодо пошкоджень історичних пам’яток, створено робочу групу з ліквідації наслідків російської дронової атаки», — згадують активісти Громадської організації «Спадщина».
Але, додають вони, після цього якихось конкретних, практичних заходів щодо консервації або реставрації цих об’єктів не було вжито.
Що необхідно було зробити
Першим етапом, пояснили активісти ГО, мала стати розробка реставраційних заходів. Для цього потрібно було скласти проєкт невідкладних протиаварійних робіт. Далі чиновники мали розробити і провести консерваційні роботи. Тобто необхідно було забезпечити надійну фіксацію елементів, які збереглися, щоб запобігти подальшому руйнуванню об’єкта.
На стадії консервації (як у випадку з відсутністю даху) потрібно було накрити пролом, аби унеможливити потрапляння всередину будівлі атмосферних опадів. Так само, вказують співрозмовники, треба було провести збереження елементів конструкцій, уламки яких уціліли чи підлягають відновленню та інтеграції в майбутню відреставровану будівлю.
Утрачений час
Однак, як запевнили пам’яткоохоронці, жоден із цих заходів міська влада не реалізувала.
«Ми можемо стверджувати, що за майже пів року після тієї руйнівної дронової атаки ніяких практичних дій щодо збереження пам’яток Департамент охорони культурної спадщини або інші служби КМДА не здійснили», — констатували активісти.
Старі розрахунки не підійдуть
У контексті цього в «Спадщині» звернули увагу на той факт, що в разі, якщо нині хтось із сумлінних посадовців захоче швидко щось зробити, то на підставі складених раніше актів, це буде марна справа.
«Ті акти вже є не актуальними і не відповідають сучасному стану пошкоджених пам’яток», — розтлумачили пам’яткоохоронці.
Адже, наприклад, внаслідок опадів у будинку Раднаркому почали руйнуватися поверхи, що розташовані нижче точки безпосереднього влучання безпілотника.
«А це вже свідчить про наявність вторинного руйнування об’єкта, спричиненого бездіяльністю київських чиновників», — зауважили громадські експерти.
Відновлення коштом небайдужих
Однак варто зазначити, що така незадовільна ситуація з реставрацією склалася не з усіма пошкодженими в цій місцині історичними будинками. Скажімо, у будівлі Національної спілки письменників України було швидко проведено консерваційні роботи: закрито віконні отвори, пошкоджені старі двері передано на реставрацію ГО «Справжній Київ» тощо.
«Все це відбувається завдяки ініціативам керівництва Спілки письменників та небайдужих людей. Вони писали листи на ім’я Кличка про допомогу, однак місто не фінансувало роботи», — розповіли активісти.
Пам’яткоохоронці переконані: якщо міська влада надалі не вживатиме відповідних заходів щодо відбудови та реставрації пошкоджених будівель, то це може призвести до їхньої повної руйнації.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
