У центрі столиці може зникнути єдиний в своєму роді історичний об’єкт
Майже жодного тижня не минає, щоб в Києві не вибухнув якийсь «архітектурний» скандал. Так сталося і минулого тижня: забудовник повністю розібрав внутрішні перекриття так званого будинку з хлібною лавкою, що на вулиці Ярославів Вал, 27. Активісти-пам’яткоохоронці викликали поліцію та намагалися зупинити роботи. Завдяки діям небайдужих киян свавілля припинилося. Напевно, ненадовго.
«Каштан NEWS» з’ясовував, що відбувається навколо цієї історичної будівлі.
Історія
Будівля титулярного радника Олександра Кобилянського на вулиці Ярославів Вал, 27, була зведена 1863 року в стилі пізнього класицизму. Другий поверх був житловим, а на першому розташовувалася хлібна лавка, звідки згодом і пішла назва.
Будівля має статус памʼятки архітектури місцевого значення ще з радянських часів, про що засвідчує відповідна табличка на фасаді споруди.
Тривалий час садиба стояла покинутою, поки в 2021 році на стіні будинку розмістили банер про проведення протиаварійних робіт. У будівлі з внутрішнього двору «реставратори» повиймали вікна, а двері залишили відчиненими. Згодом туди заселилися безхатченки. Тому в січні 2024 року активісти власноруч законсервували вхід до памʼятки.
Порушень не виявлено
Певно, стара садиба не потрапила б в інформаційний простір, якби навколо неї знову не розгорівся будівельний скандал: власник, який отримав дозвіл на реставрацію, зніс внутрішні перекриття.
Здавалося, на це свавілля повинна миттєво відреагувати профільна структура — Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Однак його інспектори, які відвідали будинок, ніяких порушень не побачили.
Документи на всі випадки життя
Але це ще не все. Не менш цікавим є інший факт.
«У власника будинку є на це так званий дефектний акт, який йому було надано ще попереднім керівництвом Департаменту», — коментує ситуацію навколо хлібної лавки співзасновник ГО «Спадщина» Дмитро Перов.
За його словами, це — документ, який складається під час огляду тієї чи іншої історичної або архітектурної пам’ятки, і в нього вносять дані про стан конструкцій будівлі та можливість їхнього збереження.
Так ось, продовжує Перов, у власника є два десятки актів, зі змісту яких випливає, що начебто 70 відсотків площі цієї будівлі є аварійними та не придатними до використання і збереження в такому вигляді. Саме на підставі цих актів, як пояснюють виконавці робіт, вони сьогодні виконують «реставрацію». Тобто — здійснюють протиаварійні роботи, демонтують зношені частини будівлі.
«Ось і виходить, що не аварійним залишається тільки фасад цього об’єкта», — констатував Перов.
На мій погляд, припускає активіст, ці інвентаризаційні документи не зовсім відповідають дійсності. Тому що перевірити, підтвердити або спростувати вписані в них висновки щодо аварійності всіх внутрішніх конструкцій будівлі наразі досить складно. І, насамперед, зважаючи на те, що переважна більшість елементів будівлі нині вже просто знищена, а від самої пам’ятки залишилися лише зовнішні стіни — з підвалу можна бачити весь внутрішній простір аж до горища.
Війна як прикриття
Як розповів Дмитро Перов, перші так звані протиаварійні роботи в старовинній будівлі розпочалися ще у вересні 2021 року. Вони мали завершитися наступного 2022 року, але…
«Але сьогодні власник посилається на те, що через повномасштабне вторгнення росіян ці роботи не встигли провести в повному обсязі, тому зараз вони тривають», — зазначив співрозмовник.
Можливо, так воно насправді й сталося. Однак у цій ситуаціє є доволі цікавий інший момент — юридичний.
«Термін дозволу на проведення протиаварійних робіт вже сплинув, тому роботи, які проводяться сьогодні, формально є не законними», — звернув увагу Перов.
Справа без арешту
Нині за фактом проведення робіт поліція розпочала два кримінальні провадження. Перше — за статтею 356 (самоуправство), а друге — за статтею 298 (умисне пошкодження або руйнування пам’яток історії) Кримінального кодексу України. В межах обох кримінальних проваджень проводяться досудові розслідування.
У цьому контексті Дмитро Перов звернув увагу на ще й такий доволі цікавий факт: кримінальне провадження відкрито, але арешт на будівлю не накладено. Як наслідок, кримінальне діяння продовжується, а заходів процесуального характеру, щоб його зупинити, не вжито. Забудькуватість? Службова недбалість? Чи якась зацікавленість?
Небезпека від природи
Отже, на старому об’єкті має відбуватися реставрація. Але враховуючи те, що вікна в будинку демонтовано і нічим не прикрито, конденсат, дощ, сніг удосталь потрапляють всередину. Зважаючи на те, що будівля є дерев’яною, все це аж ніяк не сприяє її збереженню.
Тому не виключено, що через рік- два з’являться ще якісь «дефектні акти», в яких буде вказано, що будівля взагалі не підлягає відновленню та збереженню або не підлягає вже відновленню фасадна частина, горищна чи дворова.
А тоді, застеріг Перов, можливий такий розвиток подій, як часто буває в Києві: власнику чи забудовнику надають дозвіл на збереження фасадної частини з надбудовою певної кількості поверхів. Зокрема, так сталося на вулиці Хорива. Там також стояла дерев’яна будівля, її визнали непридатною для реставрації, знесли, а на кам’яному цоколі звели новий об’єкт в «історичному» стилі, втім — вищий за той, що був…
«Будівля на Ярославовому Валу, 27, має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. І отримала вона його ще за радянських часів. Це, до речі, будівля, яка є зразком первісної забудівлі вулиці Ярославів Вал. На цій вулиці збереглося багато історичних будівель, але вони, скажімо так, є представниками кінця ХІХ – початку ХХ століть. А цей будинок залишився єдиним представником первісної забудови середини ХІХ століття», — резюмував Дмитро Перов.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
