Один із найстаріших ринків Києва перетворився на сучасний фудкорт
На початку грудня в Києві після тривалої реконструкції знову запрацював Бессарабський ринок. Попри запевнення Віталія Кличка, який рік тому подавав ремонтні роботи як «відновлення торгових рядів», нині значну частину площі ринку займає фудкорт на 400 місць.
Думки користувачів соцмереж розділилися: одні вважають це необхідним осучасненням, інші ж говорять про втрату історичної ідентичності ринку, який був однією з візитівок центру Києва. Що залишилося від старого Бессарабського ринку та хто погодив зміни всередині історичної пам’ятки – дізнавався Каштан NEWS.
Історія та обіцянки
Будівля Бессарабського ринку була зведена в 1912 році на кошти відомого цукрозаводчика та мецената Лазаря Бродського за проєктом польського архітектора Генрика-Юліана Гая. Оздобленням будівлі займалися українські скульптори Олександр Теремець, Тетяна Руденко-Щелкан та Петро Сніткин.
На сьогодні Бессарабський ринок вважається одним з найкращих прикладів так званого раціонального модерну в Києві та має статус пам’ятки архітектури державного значення. Примітною деталлю інтер’єру є полив’яна плитка, частина якої збереглася навіть після радянської реконструкції ринку в 1960-х роках.
Влітку 2024 року в будівлі почалися масштабні ремонтні роботи. Тоді столична адміністрація запевняла, що жодного втручання в історичні деталі конструкцій не буде, а ринок повністю збереже свій функціонал.
«Розмов про реконструкцію або перебудову приміщення ринку бути не може, адже це пам’ятка архітектури. Наше завдання і надалі зберігати ринок. Як його історію, так і функціонал. Він має бути привабливим магнітом для киян і гостей міста, а також бути прибутковим, щоб мати змогу утримувати приміщення в належному стані», – заявив 5 серпня 2024 року заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Тоді ж він закликав київських пам’яткоохоронців не маніпулювати «реконструкцією», оскільки ще у 2013 році «було затверджене розпорядження КМДА, яке передбачає розробку проєкту реставрації будівлі ринку, без зміни його функціоналу». Утім, як уточнив Мондриївський, про реставрацію у даному випадку теж не йдеться, а роботи спрямовані на «організацію частини внутрішнього простору та відновлення торгових рядів».
Тим не менш, уже наступного дня після заяви Мондриївського тодішній голова Київської військової адміністрації Сергій Попко повідомив, що дав доручення тимчасово призупинити всі ремонтно-демонтажні роботи на Бессарабському ринку до встановлення, які саме роботи і під чиїм контролем там здійснюються.
«Відповідні структурні підрозділи вже приступили до виконання мого доручення. Про хід виконання цього доручення кияни будуть оперативно поінформовані», – пообіцяв Попко.
Утім, більше жодних повідомлень щодо Бессарабського ринку на його каналі не з’являлося, а роботи всередині будівлі невдовзі були продовжені.
«Це якийсь «Епіцентр»
Оновлена Бессарабка відкрилася 10 грудня 2025 року, і майже одразу стало зрозуміло, що обіцянку зберегти «і історію, і функціонал» ринку міська адміністрація виконала радше умовно. Першим, що побачили відвідувачі в торговому залі, став великий фудкорт на 400 місць – замість звичних прилавків.
У соцмережах розпочалися бурхливі дискусії: частині користувачів сподобався оновлений інтер’єр та сучасне освітлення, частина ж дорікає КМДА за те, що вона знищила ідентичність Бессарабки, перетворивши її на чергову «їдальню», яких у центрі Києва і без того безліч.
Реконструкція без дозволу
Як зазначив у коментарі Каштан NEWS київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов, проблема полягає не лише в естетичному смаку реконструкторів ринку, а й в самій законності проведених робіт.
«Оскільки це пам’ятка архітектури, закон дозволяє проводити реставрацію лише з дозволу органу охорони культурної спадщини, яким в даному випадку є Мінкульт. Мінкульт не погоджував проєкт реставрації за цією адресою, бо вони (КМДА, – ред.) сказали, що це не реставрація, а ремонт. Але це не ремонт, тому що було втручання в конструкцію: вони ж там поміняли повністю зонування, поприбирали прилавки, повністю оновили все всередині. Це реконструкція або ж реставрація з пристосуванням, але це точно не ремонт. Хоча навіть ремонт – це теж будівельні роботи, а в законі написано, що будь-які роботи мають бути погоджені органами охорони культурної спадщини. Однак до Мінкульту вони не зверталися, бо для цього їм би треба було показати повністю всі роботи, які там проводилися, і Мінкульт навряд чи б їх погодив», – вважає Перов.
На його думку, масштаб втрат, яких зазнала архітектурна пам’ятка, ще потрібно буде оцінити.
«Як я розумію, вони позбивали зі стін ту історичну плитку, яка там була, і поклали нову. Але ж таки є паспорт пам’ятки з фотофіксацією всіх інтер’єрів, всіх елементів, що там були до цієї реконструкції. Я хотів побачити і сфотографувати, що там зараз, щоб порівняти, що змінилося, але охоронець не пустив мене – сказав, що начебто не можна фотографувати», – пояснив пам’яткознавець.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
Читайте також: За схемою садиби Зеленських: на Подолі знищили чергову історичну пам’ятку.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
Котянтин МИХАЙЛЕНКО
