Власник будівлі програв суд, але небезпека знищення пам’ятки історії зберігається
Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив власнику садиби на вулиці Набережно-Хрещатицькій, 13-Б у скасуванні статусу будівлі як пам’ятки історії місцевого значення. Це – останній збережений зразок ранньої забудови київської набережної. З одного боку, така ухвала суду є безумовною перемогою для столичної громади. З іншого – ризик втрати цього цінного об’єкта все ще залишається.
Що відбувається навколо садиби, з’ясовував Каштан NEWS.
Історична довідка
Одноповерховий будинок, відомий як садиба Бубнова, розташований на вулиці Набережно-Хрещатицькій, 13-Б, на території Історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та в межах Центрального історичного ареалу Києва, пам’ятки історії та ландшафту «Історичний ландшафт Київський гір та долини р. Дніпро».
Також будівля розташована в межах пам’ятки археології місцевого значення – «Культурний шар Подолу. Поділ (у межах вулиць Набережно-Хрещатицької, Введенської, Кирилівської, урочища Гончари-Кожум’яки) ІХ-ХVІІІ ст.».
На цьому місці колись були майстерні річкового порту. А з липня 1812 року ділянка перейшла у володіння купця Михайла Бубнова, який через 10 років звів на ній одноповерхову наріжну кам’яницю і облаштував там лазні. Після 1884 року частину приміщень садиби переобладнали під житло й торгові лавки. А в 1894-1902 роках тут було розташовано єврейську молитовню.
Будівля є останнім збереженим зразком забудови київської набережної того періоду, оскільки після великої пожежі 1911 року інші подібні будинки були знищені вогнем.
Висока напруга
У радянські часи в будівлі розташовувалися майстерні річкового порту. А після проголошення Україною Незалежності тут було розміщено один із структурних підрозділів «Київенерго». Саме це, як з’ясувалося згодом, і почало визначати долю садиби. А точніше – поява на міністерському небосхилі міністра палива та енергетики Івана Плачкова.
«Якось так сталося, – розповідає пам’яткоохоронець Дмитро Перов, – що цей структурний підрозділ «Київенерго» упродовж п’яти років не сплачував комунальні платежі. У результаті суд ухвалив постанову про примусове стягнення вказаних боргів. Боржник не був у змозі повернути їх, через що борги були викуплені компанією, яка пов’язана з Плачковим, і яка в результаті отримала контроль над приміщенням».
За словами активіста, спочатку новий власник не поспішав щось робити з будівлею. Певно, щоб не привертати зайвий раз до неї уваги відповідних структур. Тривалий час приміщення в будинку здавалися в оренду. Так тривало до весни 2023 року. А вже в липні того року навколо садиби з’явився великий будівельний паркан і паспорт об’єкта, в якому вказувалося, що одноповерхову будівлю буде реконструйовано в дев’ятиповерховий готельно-офісний центр.
Ущент, а потім….
«Це вже класична для Києва схема, коли розпочинається «реконструкція» від фундаменту, а насправді в його межах зводиться зовсім нова споруда за формою та призначенням, із значно збільшеною висотністю», – констатує Дмитро Перов.
На щастя, додає активіст, у вересні 2023 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА встигає внести цю садибу до переліку історичних пам’яток Києва. Однак у відповідь на це власник почав її просто розбирати, мотивуючи це, начебто, наявністю документа з БТІ, який указує на те, що за своєю літерацією будівля не включена до охоронного переліку.
Будівля встояла
У відповідь на такі дії столична прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом пошкодження або руйнування об’єкта культурної спадщини, суд наклав арешт, і будівля з розібраним дахом стояла до 2024 року.
Однак садиба не збиралася руйнуватися від опадів, морозу та вітру. З огляду на це, власник вирішив звернутися з вимогою скасувати охоронний статус будинку із виключенням споруди з переліку історичних пам’яток Києва.
У цій історії треба віддати належне Феміді: суд першої інстанції відмовив позивачеві – ТОВ «Корпоративні рішення ЛТД» – у задоволенні позову. А минулого тижня суд апеляційної інстанції відмовив йому і в задоволенні апеляційної скарги.
Небезпека знищення зберігається
Отже, за підсумками розгляду справи в обох інстанціях рішення Департаменту охорони культурної спадщини КМДА про внесення садиби до охоронного списку залишається чинним.
Але на цьому боротьба не закінчується. Принаймні в цьому переконаний співрозмовник.
Скоріше за все, розмірковує Дмитро Перов, як показує досвід, власник будівлі подасть касаційну скаргу. Крім того, активіст не виключає, що забудовник може звернутися до Міністерства культури України.
«Оскільки будівля перебуває в переліку історичних пам’яток тільки Києва, – пояснює Дмитро Перов, – її власник може вимагати від профільного міністерства надання оцінки щодо наявності або відсутності підстав для включення садиби до Державного реєстру пам’яток. А міністерство може знайти відсутність якихось критеріїв, а тому не включити будівлю до Державного реєстру і автоматично виключити її з місцевого переліку об’єктів культурної спадщини. Аналогічні прецеденти вже були. Тому висловлюю стриманий оптимізм, і готуємось до боротьби щодо збереження цієї пам’ятки».
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Читайте також: Чи зникне з Подолу садиба Бубнова?
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
