У центрі столиці зненацька завалилася стіна історичної будівлі

У Шевченківському районі, на вулиці Олеся Гончара, комунальні служби розпочали демонтаж старовинної садиби, що належала першому директору Музею історії України Миколі Біляшівському. Роботи стартували після раптового обвалу стіни будівлі, який стався на початку листопада.

Про руйнування історичного флігеля на вулиці Олеся Гончара, 43Б столичні активісти-пам’яткоохоронці дізналися від місцевих мешканців. Ця будівля з 2002 року перебуває в приватній власності. А в 2005 році тут планували спорудити житловий будинок із підземним паркінгом. Каштан NEWS розбирався в ситуації.

Історична довідка

Садиба Миколи Біляшівського була зведена в 1879 році. За розпорядженням Представника Президента від 17.02.1994 № 105 має статус пам’ятки історії, пам’ятка архітектури.

На початку минулого століття садиба складалася з головного житлового будинку та кількох флігелів, розташованих у внутрішньому дворі. В її архітектурі поєднувалися риси неокласицизму та модерну. Упродовж ХХ століття будівлю частково реконструювали: підсилювали несучі стіни, змінювали дахові конструкції та окремі міжповерхові перекриття.

Сьогодні між будинками 43 і 43В залишилися руїни, які, ймовірно, були частиною садиби. Нині будівля перебуває в аварійному стані: балкони майже повністю зруйновані, а конструкції стрімко втрачають автентичність. Об’єкт потребує термінового капітального ремонту.

Чому завалилася стіна

Наразі важко однозначно встановити причину обвалу. Втім, активісти висувають підозру щодо можливих дій комунальників, відповідальних за вивезення сміття. Садиба має вузький заїзд до внутрішнього двору, де розміщені сміттєві баки. За правилами, працівники мали б переміщати контейнери до проїжджої частини та там завантажувати їх у сміттєвоз.

Однак, за словами представників «Спадщини», цього не роблять. Натомість сміттєва машина регулярно заїжджає у двір, чіпляє стіну та вибиває з неї цеглу чи окремі її фрагменти. Внаслідок постійного механічного впливу міцність кладки вичерпалася, що й могло призвести до обвалу стіни.

Після обвалу жодна з відповідальних охоронних служб міста не прибула на місце події: не було складено ані акту, ані проведено фіксації чи з’ясування причин інциденту. Через кілька днів на територію приїхала бригада комунальників, яка почала розбирати та завантажувати до вантажівки цеглу, що випала зі стіни, заявивши, що вивозитимуть її на полігон побутових відходів. На запитання небайдужих мешканців щодо подальшої долі будівлі представники комунальної служби відповіли, що споруда «не має цінності» і буде демонтована.

Водночас, як наголошують у «Спадщині», садиба Біляшівських має статус пам’ятки архітектури місцевого значення та охоронний ордер № 3285-Кв.

Дивна розмова

Цікавий момент: поведінка робітників, які працювали на завалі, здалася доглядачам історичної спадщини Києва доволі дивною. За їхніми словами, під час огляду території вони випадково стали свідками розмови між комунальниками. Один іншому каже: «Петрович, ти мені залиш цеглу оту, що з літерами». А цегла з літерами, пояснюють активісти, ніщо інше як клеймо майстра, який її виготовляв.

«Тобто дивно і не послідовно себе поводили комунальники: з одного боку кажуть, що будинок цінності немає, а з іншого розуміють, що матеріал, з якого він складений, таки являє собою цінність. А літери вказують, що цегла була виготовлена на заводі Луньова», — поділилися враженнями від почутого і побаченого представники «Спадщини».

У ситуації, що склалася, як стверджують пам’яткоохоронці, дивує відсутність реакції щодо висновків певних структур міста на предмет можливості чи не можливості збереження садиби Біляшівських. Так, флігель перебуває наразі у приватній власності, але він розташований на території міста. До того ж цікаво, чи знає власник про те, що в його володінні сталася аварія і що комунальники вивозять на смітник цеглу, що також є його власністю, — питання риторичне.

«З юридичної точки зору є дискусійним питанням те, що комунальні служби міста розбирають майно, яке не є комунальною власністю, хоча знаходиться на земельній ділянці, що є комунальною власністю», – зауважили в «Спадщині».

Водночас активісти повідомили, що близько шести років тому організація «Мапа реновації» проводила дослідження на місці, про яке йдеться, і виявилося, що в будинку ще були прописані люди, хоча сама садиба вже 17 років як перебуває в приватній власності.

Чи можна відновити втрачене

На думку активістів, наразі не є великою проблемою повернути будівлю до того стану, в якому вона перебувала до обвалу стіни.

«Зрозуміло, що він стояв закинутим, без даху, зрозуміло, що вивалилась стіна, але ж він не завалився цілком», — констатували у «Спадщині». 

Активісти пояснюють, що раніше існували інші стандарти будівництва, тому старі будівлі мають значно більший запас міцності. Їх зводили без визначення чіткого строку експлуатації, на відміну від практики, що поширилася в радянський період і зберігається дотепер. До того ж у місті є чимало прикладів, коли від споруди лишився лише фасад, але навіть у такому вигляді вона стоїть уже по два десятиліття.Одним словом, роблять висновок пам’яткоохоронці, якщо історичним будинкам не «допомагати», то вони ще стоятимуть досить і досить довго.

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.