За планами Кличка на Старокиївській горі має з’явитися підземна автостоянка на 320 машиномісць
Міська влада планує побудувати підземний паркінг під Пейзажною алеєю: земельна комісія Київради затвердила відповідний детальний план території 13 листопада.
Ділянка, на якій окрім паркінгу мають облаштувати також протирадіаційне укриття, розташована в межах відразу кількох охоронних зон, зокрема Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Київ». У КМДА стверджують, що закон не забороняє будівництво на цій території, однак Міністерство культури та стратегічних комунікацій наполягає на тому, що знищення археологічної пам’ятки заради паркінгу є неприпустимим.
Які аргументи висувають обидві сторони та що саме збирають звести на заповідній Старокиївській горі – з’ясовував Каштан NEWS.
Що обіцяє детальний план
Згідно з детальним планом території, оприлюдненим на сайті Київради, підземний паркінг розташовуватиметься за адресою Киянівський провулок, 13-21. Це – ділянка площею 2,37 гектара, в межах якої знаходиться частина паркових зон на Пейзажній алеї та в урочищі Гончари-Кожум’яки. Споруду, яку міська влада хоче збудувати на цій території, планують використовувати як паркінг на 320 машиномісць, а також як протирадіаційне укриття на 1650 місць. Крім того, поруч із паркінгом має постати громадська (офісна) будівля площею 2000 кв. м.
Як стверджують автори проєкту, підземний паркінг під Пейзажною алеєю буде максимально вписано в нинішній рельєф, що «дозволить зберегти існуючий масштаб забудови, не створюватиме додаткових архітектурних акцентів та домінант, які б порушували традиційний характер історичного середовища, і дасть можливість використати наземну частину ділянки поруч із парковою зоною під розміщення майданчиків для відпочинку та ігор дітей».
Крім того, столична адміністрація обіцяє провести комплексний благоустрій території – з озелененням, облаштуванням доріжок та проїздів, а також створенням безбар’єрного середовища.
Археологічні пам’ятки та «малоцінна забудова»
Утім, незважаючи на райдужні перспективи, змальовані авторами та КМДА, проєкт паркінгу в історичному центрі Києва викликав у громадськості, м’яко кажучи, неоднозначну реакцію. Основна проблема полягає в тому, що майбутня підземна споруда розташовуватиметься на території відразу чотирьох археологічних об’єктів:
- культурного шару «Місто Ярослава» (пам’ятка археології національного значення);
- історичного ландшафту Київських гір і долини Дніпра (пам’ятка ландшафту та історії місцевого значення);
- поселення та могильника V–ХІІІ століть та ІХ–ХІІІ століть (пам’ятка археології місцевого значення);
- культурного шару «Копирів кінець» Х–ХІІІ століть (пам’ятка археології місцевого значення).
Отже, будь-яке заглиблення в ґрунт під час будівництва з ненульовою ймовірністю призведе до втручання в археологічні шари, які становлять неабияку культурну та історичну цінність. Водночас столична влада воліє акцентувати увагу не на тому, що ховається в ґрунті, а на тому, що можна побачити на поверхні.
А на поверхні цієї частини Киянівського провулку розташовано те, що автори проєкту називають «малоцінною забудовою» – гаражі та одноповерхові господарські споруди. Як стверджують у КМДА, ці конструкції здебільшого були зведені самочинно ще за радянських часів і є «не лише порушенням нормативних вимог, а й загрозою для інженерних мереж і споруд та знеціненням історичного й містобудівного значення території».
Натомість запланований паркінг, за версією міської адміністрації, забезпечить мешканців та відвідувачів прилеглих районів машиномісцями та укриттям під час повітряних тривог. Щодо офісної будівлі, то її планують звести на місці нинішнього садибного житлового будинку, що, як стверджують автори проєкту, не тільки не порушуватиме затверджені пам’яткоохоронні норми, а навпаки – сприятиме збереженню історичного середовища.
Кіт у мішку
Власне, саме вищезгадана офісна будівля, а точніше, її зведення, яке в проєкті скромно названо «реконструкцією», викликає не менші побоювання, ніж потенційне руйнування археологічних пам’яток. Оскільки мовою київських забудовників слово «реконструкція» зазвичай означає повне знесення старої будівлі і побудову нової (як це сталося, зокрема, з горезвісним будинком Харічкова на Ярославській), існує ризик, що на місці невеличкої одноповерхової садиби біля Пейзажної алеї може з’явитися що завгодно.
Підозр додає той факт, що кількість поверхів майбутньої будівлі в детальному плані не вказується. Відома лише площа цього «кота в мішку» – 2000 квадратних метрів, що цілком достатньо для зведення, наприклад, чергової висотки. Обіцянки КМДА не порушувати «традиційний характер історичного середовища», як відомо, часто залишаються обіцянками, однак у випадку з Пейзажною алеєю небезпека полягає не лише в тому, що потенційна багатоповерхівка зіпсує красивий краєвид.
Як зазначив у коментарі Каштан NEWS відомий український геоморфолог Володимир Стецюк, зводити висотні будівлі на ділянках з таким рельєфом треба з великою обережністю.
«Інтенсивне втручання в пластику рельєфу може викликати екзогенні геологічні процеси, і вони будуть спотворювати те місце, де це будується», – сказав він.
Як зазначає науковець, для точної відповіді, що станеться з рельєфом Киянівського провулку внаслідок забудови, потрібно детально вивчати проєкт. Однак у самій по собі ідеї підземного паркінгу Володимир Стецюк не вбачає нічого поганого. На його думку, такі споруди взагалі є непоганим рішенням для Києва і прикладом цього є аналогічні паркінги в великих містах Європи.
«Їх не видно зверху, вони дуже гарно зроблені, там є ліфти, є все, що має бути. Якщо в Києві буде такий паркінг, то кому він заважає, якщо його не буде видно зверху? Інша справа – висотні будинки або ті, які порушують, скажімо, стабільність рельєфу, стабільність схилів. Адже там дуже круті схили, вони багатошарові, складені різними породами. Там треба дуже уважно дивитися, що і де, щоб не допустити порушення стабільності цих схилів», – сказав він.
Реакція Мінкульту
Водночас пам’яткоохоронці ставляться до перспективи побудови «паркінгу-бункеру» із значно меншим оптимізмом. 14 листопада Міністерство культури та стратегічних комунікацій застерегло КМДА від руйнування археологічних пам’яток під час будівництва.
«Збереження культурної спадщини є елементом національної безпеки. Знищення пам’ятки археології національного значення заради побудови підземного паркінгу на Старокиївській горі є неприпустимим – йдеться в дописі, опублікованому на офіційному Facebook-акаунті Мінкульту.
Ввечері того дня пресслужба КМДА опублікувала роз’яснення, в якому запевнила, що міська адміністрація суворо дотримуватиметься вимог пам’яткоохоронного законодавства. Зокрема, в Кличка пообіцяли, що до початку робіт на ділянці буде проведено археологічні дослідження. Це дійсно відповідає вимогам законодавства, зокрема Закону України «Про охорону археологічної спадщини». Утім, треба зазначити, що на практиці допуск археологів на майбутній будівельний майданчик ще не означає, що науковцям дозволять довести свої дослідження до логічного завершення .
За чий кошт бенкет?
Ще одне, не менш важливе питання – на чиї гроші міська адміністрація планує втілювати свої грандіозні підземні (і, можливо, наземні) плани. У запропонованому детальному плані території орієнтовна вартість будівництва паркінгу оцінюється в 255 мільйонів.
Звідки КМДА збирається брати ці кошти, поки що не повідомляється. Між тим, як вважають експерти громадської організації «Пасажири Києва», такі паркінги не є особливо прибутковими, тож малоймовірно, що в проєкт зайдуть приватні інвестори.
«Прикладом може слугувати напівпустий збитковий Зоопаркінг на 435 місць, який при вартості 255 млн грн заробляє максимум 6,2 млн грн за рік. У найуспішніший рік на ньому в середньому паркувалися 180 авто на день – 41 відсоток від загальної кількості місць. Водночас дуже багато потрібних ініціатив для розвитку та покращення роботи громадського транспорту в КМДА блокуються або ж гальмуються. І це, звичайно, вкотре підтверджує хибні пріоритети в транспортній політиці міста», – пише Telegram-канал організації.
Vox populi
Тим часом, як повідомила депутатка Київради Євгенія Кулеба, на Воздвиженці вже відбулися громадські слухання, учасники яких схвалили ідею забудови
«Слухання по підземному паркингу на Пейзажці було повністю імітовано: загнали своїх підконтрольних людей — співробітників ОСББ Воздвиженки. Мер використав адмінресурс для просування своєї ідеї! Так-так, на фото — співробітники, які працюють на мікрорайоні (прибирання, підтримка зелених насаджень) і два представники ОСНу, яких ніхто нікуди не делегував», – написала Євгенія Кулеба в понеділок, 18 листопада, на своїй сторінці у Facebook.
За її словами, більшість місцевих мешканці дізналися про слухання лише постфактум.
«Отже, жодної людини, яка живе поруч або не поруч, бо мова йде про історичний центр, не було ні на громадських слуханнях, ні в робочій групі. Місцеві дізналися про паркінг після розголосу. Мер Кличко вбив саму ідею участі громади в прийнятті рішень: фейкові громадські слухання, навмисно неефективне сповіщення про них громади, суцільні імітація, маніпуляція і брехня», – вважає депутатка.
Як повідомляла Євгенія Кулеба раніше, остаточно затвердити ДПТ майбутнього паркінгу планується на найближчому пленарному засіданні Київради, яке має відбутися 21 листопада.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
