Проблемні ділянки є на всіх лініях столичного метрополітену

Столична влада знала про те, що тунель метро між станціями «Либідська» та «Деміївська» може затопити, але до останнього замовчувала проблему.

Про це заявив у прем’єрному випуску проєкту «Каштан. Інтерв’ю» співзасновник ГО «Пасажири Києва», урбаніст Олександр Гречко.

«Проблема з наводненням тунелю була, ще коли він будувався, і, на жаль, дуже тривалий час не проводилися якісь роботи, щоб цю проблему вирішити», – сказав він.

Гречко підкреслює, що працівники метрополітену, машиністи, люди, які обслуговують тунелі, не могли не бачити протікання, однак для широкого загалу це не озвучувалося.

«Є вказівки замовчувати і є тиск, що ніякий негатив не повинен виходити», – сказав експерт.

За його словами, затоплення тунелю було спричинено відразу кількома факторами: поганою якістю робіт під час будівництва цієї ділянки, спорудженням нових ТРЦ та багатоповерхівок нагорі та відсутністю вчасних ремонтних робіт.

«Можна, звичайно, звинувачувати тих, хто будував цей тунель більше десяти років тому, але, люди, де ви були десять років? Чому про цю проблему ніхто не казав  і довелося екстрено зупиняти метро? Ви знали про цю проблему, ви намагалися її замовчати. І ось ми маємо таку ситуацію, що якби мовчали і далі, то міг би бути ризик катастрофи», – підсумував Гречко.

Не тільки «синя» лінія

За словами експерта, проблемні ділянки є на всіх лініях столичного метрополітену. Наступною ділянкою, яку доведеться перекривати, потенційно може стати перегін «Почайна» – «Тараса Шевченка».

«Там не така критична проблема, як всі бачили на відео на «Либідській» – «Деміївській», але якщо там нічого не робити, то теж буде багато проблем. Там також є підтікання в тунелі, і неякісно зроблений сам тунель. Відповідно, потрібні роботи з реконструкції. Сподіваюся, що голову у пісок не будуть ховати ні київська влада, ні керівництво метрополітену, і вони вже будуть попереджати заздалегідь, що наступною ділянкою для перекриття може бути саме ділянка «Почайна» – «Тараса Шевченка», – зазначив Олександр Гречко.

Водночас наземний транспорт не зможе повністю компенсувати закриття навіть кількох станцій метро, оскільки його елементарно не вистачить. Хоча на момент затоплення ділянки «Либідська» – «Деміївська» в резерві Києва було майже 100 додаткових автобусів, їх нема кому водити: мобілізація, низькі зарплати та погані умови праці спричинили дефіцит водіїв.

З тролейбусним парком справи ще гірші: новий рухомий склад не закуповують, а ті тролейбуси, що вже є, не ремонтують у  достатньому обсязі.

«На жаль, вимушені констатувати, що тролейбусний рух у Києві поступово вмирає. У 2016 році в Києві було 450 тролейбусів на маршрутах, і з року і в рік їхня кількість скорочується. Зараз в Києві виходить на маршрути майже 250 тролейбусів, тобто вдвічі менше, ніж було вісім років тому», – сказав експерт.

Коли відкриють метро

За оцінками, які озвучив голова КМДА Віталій Кличко, ремонт підтопленої ділянки на «синій» гілці орієнтовно триватиме шість місяців. Проте, на думку співзасновника ГО «Пасажири Києва», на ці терміни не треба покладатися.

«Попередній досвід, наприклад, з будівництвом метро на Виноградар, показує, що жодна обіцянка з приводу реалізації якихось великих інфраструктурних проєктів не спрацювала. Тому що метро на Виноградар так і не запрацювало, а що запустили Подільсько-Воскресенський міст – то скільки разів відкладався його запуск? Безліч. Його запустили, але в якому режимі? В тому, в якому майже нульовий ефект для киян. Тому є значний ризик, що і роботи з відновлення тунелю – по суті, його перекладанню з нуля – займуть більше часу. Звичайно, саме зимовий період, скоріш за все, використають, щоб все це розібрати, і вже по більш сухій погоді, навесні, будуть намагатися практично побудувати тунель з нуля, щоб не було в подальшому проблем», – вважає Олександр Гречко.

Утім, є й хороша новина: гроші на ремонт метро у Києва є.

«В Києві бюджет 70 мільярдів гривень, а на транспортну інфраструктуру виділяється майже 20 мільярдів. Із цих коштів можна легко знайти фінанси на ремонт без потреби підвищувати вартість проїзду для людей, просто спрямувавши  кошти умовно з тої ж розв’язки на Оболоні. Чи не витрачати кошти на скандальний паркінг на Оболоні, який коштує 120 мільйонів гривень і по суті буде всього-на-всього на кілька сотень автомобілів, а спрямувати їх на тунель між «Либідською» та «Деміївською», яким у метро користуються десятки тисяч киян щодня», – сказав експерт.

Дивіться більше в  прем’єрному випуску “Каштан. Інтерв’ю”