Закон захищає право громадян на захист від шуму, однак існують певні нюанси
Вічний ремонт, галасливі сварки, гучна музика за стінкою – проблеми, знайомі багатьом мешканцям багатоквартирних будинків. Як можна захистити своє право на тишу, що каже закон та куди конкретно можна звернутися, щоб приборкати шумних сусідів – читайте в новому матеріалі Каштан NEWS.
До котрої години можна шуміти
Більшість українців вважає, що «тиха година» має наступати лише о десятій вечора. Але з точки зору законодавства це не зовсім так.
В Україні існують державно-санітарні норми, встановлені статтею 32 Закону «Про систему громадського здоров’я». Вони регулюють загальний допустимий рівень шуму в житлових будинках та на прибудинкових територіях, готелях, гуртожитках, лікувальних закладах, закладах громадського харчування, освіти, культури та соціального захисту населення, інших приміщеннях і спорудах, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди.
Згідно із законом, на таких об’єктах із 22:00 до 8:00 заборонено:
- гучний спів і гучні вигуки;
- користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму;
- проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Обмеження щодо шумних ремонтних робіт більш суворі. По-перше, власник або орендар приміщення, який хоче провести такі роботи, попередньо має попередити про це мешканців прилеглих квартир. По-друге, у робочі дні ремонтні роботи можна проводити лише з 8:00 до 21:00. У святкові та вихідні дні вони заборонені взагалі – втім, це обмеження можна обійти, якщо всі сусіди дадуть на це згоду. Водночас шум від ремонту не повинен перевищувати державні медико-санітарні нормативи протягом усіх періодів доби.
Зазначимо, що всі ці обмеження не поширюються на випадки, коли шум у закритих приміщеннях не проникає за їх межі. Також дозволено шуміти під час:
- запобігання виникненню та/або ліквідації наслідків аварій, пожеж, стихійного лиха або інших надзвичайних ситуацій;
- надання невідкладної допомоги, запобігання або припинення правопорушень;
- виконання завдань цивільної оборони;
- проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів або інших масових заходів, за умови, що про них завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
- роботи обладнання і механізмів, які забезпечують життєдіяльність житлових і нежитлових громадських будівель – якщо при цьому вжиті вичерпні заходи для максимального обмеження проникнення шуму до прилеглих приміщень, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
- відзначення свят, встановлених законом або рішеннями місцевих рад, проведення спортивних змагань.
Також органи місцевого самоврядування можуть самі встановлювати правила дотримання тиші на території конкретного населеного пункту. Зокрема, в столиці діють Правила благоустрою міста Києва, за якими період проведення шумних ремонтних робіт у робочі дні дозволений не з 8:00 до 21:00, а з 8:00 до 19:00. В інших випадках можна шуміти до 22:00, однак загальний допустимий рівень шуму в житлових приміщеннях не повинен перевищувати 40 дБА вдень і 30 дБА вночі.
Що робити з шумними сусідами
На практиці, на жаль, встановлені норми шуму постійно порушуються (згадайте, коли сусіди востаннє питали вашої згоди на те, щоб розпочати ремонт?). Якщо ви не готові з цим миритися, юристи рекомендують для початку просто поговорити з шумними сусідами – у деяких випадках люди готові піти на зустріч, і проблему буде вирішено.
Якщо ж сусіди ігнорують ваші законні вимоги, зателефонуйте за номером 102 і викликайте поліцію. Іноді поліція реагує на такі виклики неохоче, посилаючись на те, що нібито вдень «шуміти можна». Наполягайте на тому, що рівень шуму перевищує допустимі денні норми, а також у разі необхідності нагадайте поліцейським, що ігнорування вашої заяви (навіть усної) є бездіяльністю, яка карається законом.
Також не завадить самостійно зафіксувати факт шуму: зніміть відео того, що відбувається, та домовтеся про підтримку з іншими сусідами, які можуть засвідчити перед поліцією правдивість вашої інформації. Можна також звернутися з колективною заявою до дільничного інспектора, надавши йому вашу відеофіксацію.
Якщо поліція відмовляється виїхати на виклик:
- запитайте у оператора, який відмовився реагувати на ваше повідомлення, його прізвище, ім’я, по батькові та посаду (за законом «Про Національну поліцію» він зобов’язаний повідомити вам цю інформацію);
- зателефонуйте знову на 102 або “гарячу лінію” Нацполіції за номером 0-800-50-0202 (працює з понеділка до п’ятниці, з 09:00 до 18:00) і повідомте про бездіяльність оператора;
- якщо поліція продовжує ігнорувати ваші вимоги, напишіть скаргу до вищої інстанції (у Києві це Головне управління Національної поліції України в м. Києві) або районної прокуратури.
Водночас варто пам’ятати: завідомо неправдивий виклик поліції теж є порушенням. За це передбачено штраф від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів (станом на 2025 рік – 850–3400 грн).
Інші варіанти
Крім того, ви можете подати на шумного сусіда позов до суду, вимагаючи відшкодування моральної або матеріальної шкоди, спричиненої постійним порушенням режиму тиші. Однак перед цим варто підготувати відповідні докази: ними можуть бути протоколи про адміністративне порушення, складені поліцейськими, які прибули на ваш виклик, відео- та аудіоматеріали, свідчення сусідів, медичні довідки про завдання шкоди здоров’ю (докази порушень сну або інших нервових розладів, погіршення слуху тощо).
Якщо шум виникає від об’єктів, розташованих у будинку чи біля нього (ресторан, клуб, майстерня, яку ваш сусід відкрив у себе вдома), можна звернутися з письмовою скаргою до органів місцевого самоврядування та Головного управління Держпродспоживслужби у вашому регіоні (у столиці це ГУ Держпродспоживслужби у м. Києві).
Покарання за шум
Треба визнати, що покарання за порушення правил додержання тиші в Україні є достатньо легким. Згідно зі статтею 182 КУпАП, на перший раз порушникові можуть винести попередження або накласти на нього штраф від 5 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тобто від 85 до 255 гривень. У випадку, якщо порушником є посадова особа або громадянин – суб’єкт господарської діяльності, ставки підвищуються: штраф становитиме від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів (255 – 510 гривень).
За повторне порушення допустимого рівня шуму протягом року для звичайних громадян передбачено штраф від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів (255 – 510 гривень), а для посадовців та суб’єктів господарської діяльності – від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів (850–2550 гривень). Водночас у разі повторного порушення закон допускає конфіскацію у винуватця звуковідтворювальної апаратури або інших предметів порушення тиші, тож сусіди порушника зможуть нарешті отримати спокій – принаймні на деякий час.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
