Природні чинники, обтяжені хаотичною забудовою, є загрозою не лише для приморських міст
Уже тиждень Україна спостерігає за наслідками потужних злив в Одесі: місто буквально опинилося під водою, і це справді стало трагедією національного масштабу. Що стало причиною цієї трагедії –аномальні погодні явища чи хаотична забудова? Чи загрожує Києву повторення одеської катастрофи та які райони столиці в найбільшій небезпеці?
Про це журналісти проєкту «Каштан.Інтерв’ю» поговорили з архітектором та дослідником інфраструктури Олегом Гречухом.
У погоні за інвестиціями
– Фото та відео з Одеси справді викликають жах. Наскільки дійсно зіграла роль саме незаконна забудова у тому, що ми побачили в цій трагедії?
– Можна сказати, скоріше, хаотична забудова. Бо Одеса – місто біля моря, але хто був в Одесі, той знає, що більшість доріг до моря перекриті: якісь шлагбауми, якось воно все хаотично і незручно з точки зору міста, дуже щільно-щільно набудовано. Ну і звичайно, що коли є така не дуже впорядкована забудова, тим більше, що район складний і рельєф там є, то в таких місцях, де найбільше низини, вода найбільше збирається, не дренує, не має можливості спуститися вниз на зелені зони, газони там і так далі. І це створює таку небезпеку. Плюс ще, звичайно, тут додалися зміни клімату, і воно спрацювало все разом.

– Хаотична забудова – це обов’язково незаконна забудова?
– Ну, напевно, що ці два терміни ідуть поруч. Одеса, як і більшість міст України, які існували під час Радянського Союзу і жили по тодішніх реаліях, так само відповідно до тих норм і забудовувалися. В Одесі, наприклад, були санаторії, бо місто приморське, і якраз місця біля моря були зайняті такими рекреаційними закладами. А зараз там почалася забудова житлом, тому що це вигідне для інвестицій: місце привабливе, вид з вікна красивий, а житла недостатньо. Тобто ті хрущівки, які були збудовані раніше, не є таким інструментом для інвестицій. І в Одесі почала з’являтися маса житлових будинків по двадцять п’ять поверхів, по двадцять. Тобто висотних будинків, які дуже щільно почали налізати на такі місця, де, місто б, напевно, мало б по-іншому розвиватися. І не завжди була можливість узгодити генеральний план, якось стабільно його розвивати, щоб враховувати, куди вода піде, як транспорт буде рухатися, як пішоходи будуть цим всім користуватися, де буде громадський транспорт, які комунікації тут будуть. Тобто все це ми якось проскочили в зв’язку зі швидкою гонитвою за інвестиціями, за будинками.
– Якщо брати в паралель Київ, яка зараз у нас ситуація з такою хаотичною забудовою?
– Київ як столиця України ще більше до себе притягує інвестицій, коштів, які люди мають і хочуть їх десь вкласти. Бо більшість будинків навіть і не завжди заселені: вони можуть бути під здачу в оренду чи для офісів – тобто це гроші, які вкладаються в щось фізичне. А коли це треба зробити швидко і по старому радянському бекграунду, то виходить отака от штука. Хтось, можливо, не розрахував свої сили і вклався, а потім воно стало недобудовою, тому що не вистачило коштів.
Опади і каналізація
– Повертаючись до прикладу Одеси: ми розуміємо, що там не тільки ця причина – там двомісячна норма опадів випала за один день. Наскільки це загрожує Києву?
– В Одесі море поряд, і фактично це ще рання осінь: вода взагалі довго утримує тепло. Вийшло, що з одного боку там був атмосферний фронт, як пояснюють синоптики, з іншого – антициклон. Вони зіткнулися, і через те, що поруч велика водойма з великою кількістю води, вода випаровувалася і витекла у вигляді дощів. У Києві немає моря, немає поруч такого великого масиву води, але з іншого боку є Київське море. Запас води вище Києва досить великий, і фактично тут також є передумови для того, щоб могли ставатися такі природні катаклізми.

– А взагалі є зв’язок між новобудовами і тим, як це впливає на зливну цю каналізацію?
– Звичайно, зв’язок є. Тому що, коли ділянка була вільна від забудови, то там росли дерева чи, наприклад, був відкритий ґрунт. Такі ділянки можуть сприймати воду і пропускати вниз в ґрунтові води – тобто відбувається нормальна природна циркуляція. Коли такий баланс порушується, щось бетонується або відкритий ґрунт замінюється асфальтом чи бетоном, воді нема куди діватися. Вона шукає, де нижче місце – тобто якісь яри, якісь природні такі спуски. І десь на своїй дорозі вода, можливо, впирається в якусь перешкоду і там накопичується, затоплює паркінги, зносить машини і в тому числі загрожує і життю людей.
Зони ризику
– Давайте тоді визначимо конкретні райони в Києві, які знаходяться під найбільшою небезпекою через цю ситуацію.
– Я дивився інтерактивні мапи, де рельєф Києва саме наносять на мапу вулично-дорожньої мережі, і там видно такі низини. Ми всі знаємо, що на площі Галицькій, де цирк знаходиться, там у нас така низина, куди з усіх провулків та вулиць спускається вода. Правобережжя Києва взагалі рельєфне. Звичайно, що це ті річки, які історично були в Києві – там, Клов, Глибочиця, тобто, ці всі місця, куди вода спускається зверху з вулиць і фактично там накопичується. Для неї, звичайно, були розраховані водостоки: в Києві є мережа різних підземних лабіринтів, куди вода має витікати і дренувати. Але коли бетону стає більше, дощів стає більше, а при цьому зливова каналізація не збільшується, тоді виникають такі проблеми.
– Ми часто бачимо, коли навіть не такі сильні зливи, а просто дощ, у Києві може бути повністю затоплений підземний перехід або виникати ще якісь подібні ситуації. Тобто, вже є проблеми з зливами?
– Так, звичайно. На метро «Лівобережна» час від часу такі потопи виникають, і на «Палаці спорту» . також. Тобто, всі такі низини – це місце, де у будь-якому випадку буде концентруватися вода. Тому, якщо раптом якийсь сильний дощ, то звичайно, таких низьких місць треба уникати і підніматися десь вище.

– Чи можна назвати топ-3 райони, які в найбільшій зоні ризику?
– Так, це райони, де є рельєф, є перепади висот, якісь підйоми або спуски. Наприклад, Либідська. Все, що пов’язано з річками, з назвами річок в Києві – Либідська, Глибочицька – всі ті площі, вулиці, які вони перетинають, там якраз і є місця концентрації води.
– А є якась червона лінія, межа, після якої наслідки цієї хаотичної забудови можуть стати критичними для Києва?
– Звичайно. Бо буває таке, що коли отримують дозволи на різну забудову, то потрібно узгодити між собою дуже багато мереж. І часто виникає так, що одна мережа наклалася на іншу, про неї хтось забув, хтось видав якийсь дозвіл, хтось не побачив – і воно потім взаємоперетинається. Десь може пальовий фундамент влізти в якийсь підземний колектор і перекрити його, десь може бути незаконна врізка чи якесь засмічення, вчасно непочищене. І коли вони в якомусь місці накопляться і заблокують хід води, то вона може підніматися з тих зливоприймачів вверх, як це було в одному багатоповерховому будинку біля річки Либідь, де кілька років тому машини плавали. Там, скоріш за все, через засмічення колектору вода просто піднімалася знизу з-під землі, витікала і затоплювала паркінг.
Дивіться повністю розмову з архітектором Олегом Гречухом у новому випуску «Каштан.Інтерв’ю».
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.