Під час воєнного стану з бюджету Києва витрачають сотні тисяч гривень на соціологічні опитування
Тендери майже завжди вигравала одна і та ж фірма.
Нашу, журналістську, увагу привернуло динамічне витрачання бюджетних коштів під час війни на соціологічні дослідження. У Києві діє Комунальна науково-дослідна установа «Науково-дослідний інститут соціально- економічного розвитку міста». Сьогодні її очолює Сергій Павловський.
Судячи з усього, діяльність установи, якою керує Сергій Павловський у період жахливих випробувань нашого народу, просто кипить. Але які гроші дістає громада з бюджетного гаманця, щоб вгамувати дослідницькі апетити науковців?
Третього жовтня 2022 року інститут розмістив оголошення про закупівлю. Вона звучить так: «Проведення опитування громадської думки киян на тему: «Зміни сприйняття мешканцями столиці державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України та оцінка ефективності роз’яснювальної та комунікаційної роботи щодо європейської та євроатлантичної інтеграції серед мешканців столиці в умовах повномасштабної збройної агресії РФ в Україні».
Перемогу в тендері здобула фірма «Перша рейтингова система». Ця робота коштувала міському бюджету 187 тисяч гривень.
Того ж дня, 3 жовтня, у системі «Прозоро» з’явилося ще одне повідомлення про новий тендер: «Послуга з проведення фокус-групових досліджень на тему: «Проблеми стабілізації міграційних процесів працездатного населення київської територіальної громади в умовах воєнного стану». Вартість – 137 тисяч гривень. Переможець – фірма «Перша рейтингова система».
Наступного дня, 4 жовтня 2022 року, було оголошено черговий конкурс: «Проведення опитування громадської думки киян на тему «Соціально-економічні пріоритети киян в умовах воєнного стану». Перемогу в тендері здобула вже знайома фірма «Перша рейтингова система», одержавши замовлення на 142 тисячі гривень. 13 жовтня 2022-го тодішній директор інституту Ігор Петренко і очільник фірми Дмитро Солдатов уклали відповідну угоду.
Отже за 142 тисячі гривень передбачалося провести, у тому числі, опитування (або онлайн, або телефоном) не менше 800 осіб.
Не поспішаймо закривати сторінку в календарі 4 жовтня 2022 року, адже того дня знову промайнула інформація про ще один тендер – «Проведення опитування громадської думки киян на тему «Чинники соціальної напруги містян в умовах військового стану». Цей підряд також виграла «Перша рейтингова система». Міська влада не пошкодувала на цю справу 143 тисячі гривень.
7 жовтня 2022-го інститут оголошує черговий конкурс: «Послуга з проведення фокус-групових досліджень на тему: «Кияни про необхідність запровадження системи захисних заходів містян в умовах військової загрози». І знову з міського бюджету потекли гроші – 138 тисяч гривень. Кому? Та все тій же фірмі «Перша рейтингова система».
Отже, у жовтні було оголошено п’ять тендерів! Куди поспішали?
29 листопада 2022 року громаду столиці проінформували, що черговий тендер виграла… «Перша рейтингова система». Вона проведе опитування громадської думки киян на тему: «Оцінка можливостей отримання послуг життєзабезпечення мешканців столиці з урахуванням гендерної чутливості муніципальних послуг в умовах воєнного стану та оцінка показників ефективності реалізації Стратегії розвитку міста до 2025 р.».
Знаєте, скільки коштує дослідження про «гендерну чутливість муніципальних послуг в умовах воєнного стану»? 316 тисяч 400 гривень. Хто ж розробляв таку новаційну тему? «Перша рейтингова система».
Новий, 2023 рік, диктував вже інші дослідження. Отож 27 червня керівник інституту Ігор Петренко і директор ТОВ «Перша рейтингова система» Дмитро Солдатов підписали договір про надання послуг «Збір первинної соціологічної інформації на тему: «Ситуативний аналіз чинників негативного впливу на соціальний клімат у м. Києві в умовах воєнного стану». І треба ж так: мабуть, просто пощастило пану Солдатову виграти цей солідний підряд вартістю 720 тисяч гривень.
10 липня 2023-го Петренко і Солдатов знову скріпили своїми підписами чергове дослідження: «Збір первинної соціологічної інформації омнібусного опитування на теми: «Визначення стану розвитку громадянського суспільства в місті Києві у воєнний та повоєнний періоди, зокрема, й участі громадян у формуванні та реалізації державної та регіональної політики». «Гендерний аналіз безпекових викликів у м. Києві: виявлення ресурсів та можливостей для запобігання та вчасного реагування на такі виклики». Ця робота коштувала міському бюджету 610 тисяч гривень.
У вересні 2023 року інститут заявив про нову закупівлю: «Збір первинної соціологічної інформації на тему «Оцінка якості обслуговування відвідувачів центрів надання адміністративних послуг міста Києва та визначення пріоритетних напрямів покращення їх роботи методами соціології». У конкурсі брали участь дві фірми: «Соціополіс» та «Перша рейтингова система». Перемогу святкувала компанія «Соціополіс». І 9 жовтня новий директор інституту Сергій Павловський підписав договір з керівником фірми Сергієм Панченком про надання послуг. Вартість солідна – 798 тисяч гривень. Угодою передбачено, окрім іншого, проведення шести тисяч опитувань у 15 локаціях Центрів надання адміністративних послуг.
Хто ж вони, ці щасливчики, які виграють масні підряди? Як розповідали «Наші гроші» у 2021 році, «столична «Перша рейтингова система» належить Олександру Іванченку та директору Дмитру Солдатову. Ці двоє також володіють ТОВ «Перша деревопереробна компанія» разом із Владиславом Василенком і Дмитром Дмитруком. Крім того, Солдатов є засновником ТОВ «Рейтингове агентство «Євро-Рейтинг» разом із Григорієм Перервою, а Іванченко – ГО «Всеукраїнська ліга здоров’я» разом із Русланом Романишиним, Ксенією Биковою, Даніелем Карабаєвим, Андрієм Пендальчуком та Євгенієм Пендальчуком.
Із 2017 року фірма виграла підряди КМДА, Київради і Мінмолодьспорту на 7,38 млн грн».
Поцікавимося, що пишуть науковці на сайті інституту про ці дослідження. В матеріалах розділу «Соціологічна аналітика» можна ознайомитися з «Чинниками соціальної напруги киян в умовах воєнного стану».
Нагадаємо, щоміська влада Віталія Кличка не пошкодувала на цю справу 143 тисячі гривень.
Ось читаємо у дослідженні «про загрози, які найбільше хвилюють киян». Здивувало, що наводяться відповіді киян на запитання… російською мовою. Та ще й з багатьма помилками. Помилки у російській нас менше за все хвилюють, але чому в пояснювальній інформації науковців зустрічаємо купу граматичних, стилістичних помилок? Вони що, з української мови у середній школі мали погані оцінки? В одному з речень читаємо: «…Це можуть біти альтернативні джерела інформації…». Пишуть, наприклад, – «електики» замість «електрики», «місцян» замість «містян», «трейнінгів» замість «тренінгів»… Акцентуємо увагу: вартість дослідження – 143 тисячі гривень!
Невже так складно перекласти відповіді з російської на українську? Невже хтось забув, що державною мовою є українська? Ось такий продукт видають за бюджетні кошти міської громади!
Дуже хотілося б знати, чи міська влада взяла до уваги матеріали цих досліджень, які було проведено після початку широкомасштабної агресії. І яке прикладне значення вони мають для Києва? Особливо тема про «гендерну чутливість муніципальних послуг в умовах воєнного стану».
Богдан ТУР
