У столиці розгорнуто понад 1000 локацій, де можна погрітися в екстремальних ситуаціях
На щастя, цього сезону столиця ще не стикалася з глобальними блекаутами, проте за неповні півтора місяця зими Київ уже встиг пережити дев’ять масштабних аварій на тепломережах і мешканцям кількох десятків будинків у різних районах столиці довелося деякий час жити без тепла. «Каштан NEWS» з’ясував, де в Києві можна погрітися у випадку екстремальних ситуацій та чи робить щось керівництво районів, щоб ці ситуації виникали якомога менше.
«Люди ще не приходили»
Наразі у столиці нараховується понад 1000 Пунктів незламності. Згідно з рішення Ради оборони Києва, перед початком січневих холодів усі вони переведені у режим цілодобової готовності. Знайти розташування найближчого пункту можна на мапі у застосунку «Дія»: здебільшого вони базуються у школах, бібліотеках, ЖЕКах та інших комунальних закладах. Такими пунктами опікуються районні державні адміністрації: зокрема, у Дарницькому районі налічується 75 муніципальних пунктів незламності, Оболонському – 85, Шевченківському – 82.
«Усі вони забезпечені генераторами, пальним, приладами обігріву, місцями для сидіння, термопотами для гарячої води, аби можна було приготувати каву та чай, кімнатами матері та дитини. Також завершили підключення інтернету за технологією PON, яка дозволяє працювати інтернету навіть під час блекаутів» – зазначив у коментарі «Каштан NEWS» голова Шевченківської РДА Олександр Поповцев.
Окрім муніципальних, у Києві є ще Пункти незламності, якими опікуються Нацполіція, Державна служба надзвичайних ситуацій та приватний бізнес. Зокрема, в Дарницькій райдержадміністрації нині на розгляді перебуває 21 заявка від приватних підприємців, які хочуть відкрити в себе Пункт незламності.
«Здебільшого це магазини, де також встановлені генератори і є можливість в разі блекауту придбати харчі і все необхідне. Зараз представники відділу муніципальної безпеки разом із працівниками ДСНС їздять і перевіряють їхню готовність, дивляться, чи є там справді генератори, чи вони підключені та працюють. Якщо все добре, ми підтверджуємо заявку і вносимо нові пункти на мапу», – пояснив «Каштан NEWS» очільник Дарницької РДА Микола Калашник.
Загалом, як зазначають в районних державних адміністраціях, цього сезону ситуація краща, ніж узимку 2022-2023 року.
«Все організовано набагато краще, ніж минулою зимою, тому що минулого року ми всі на власному досвіді вивчали, що і як працює, швидко доукомплектовували ці пункти. Зараз в них потреба не така велика, як торік, бо з електрикою, слава Богу, все добре, але ми готові до будь-яких викликів,» – сказав голова Оболонської райдержадміністрації Кирило Фесик.
Для тих, у кого немає житла
Окрім Пунктів незламності, в Києві також працюють пункти обігріву. Вони існують у столиці вже не перший рік, а призначені, насамперед, для безхатченків, для яких морози часто є смертельною небезпекою.
Найбільші пункти обігріву розгорнуто на Центральному залізничному та Дарницькому вокзалах.
«За температури -8 на вокзалі «Дарниця» ми розгортаємо намет, щоб приймати скупчення осіб без постійного місця проживання. Мешканці мікрорайону теж туди заходять – ті люди, які мають свої домівки, але опинилися в скрутних соціальних умовах. Там є гаряче харчування, кава, чай, солодощі і надаються різні послуги – наприклад, медична допомога. Спеціалісти надають первинну медичну допомогу, а потім, у разі необхідності, госпіталізують. Також надається психологічна допомога, працює банк одягу, теплого взуття, плюс оформлення документів, якщо людина втратила, наприклад, паспорт», – розповів Микола Калашник.
Ще п’ять пунктів обігріву працюють у стаціонарних приміщеннях Дарницького району на базі трьох житлово-експлуатаційних дільниць, територіального центру соціального обслуговування і центру соціальної служби.
«Це – денні центри, які працюють з урахуванням комендантської години: туди можна прийти погрітися, взяти теплий одяг, випити чаю. А в наметі на вокзалі «Дарниця» можна залишитися на ночівлю, але без пересування зовнішньою територією вночі. Там облаштовано біотуалети і додаткові контейнери для сміття, працюють поліцейські патрулі, щоб не було якихось правопорушень», – пояснив голова Дарницької РДА.
Такі ж пункти функціонують і в інших районах Києва.
«У нас працює два цілодобові пункти обігріву – на Гаврилишина та на Сальського. Ми завжди їх розгортаємо під час великих морозів, це абсолютно планова робота, і всі безхатченки знають, де вони знаходяться. Є ще два пункти обігріву, розгорнуті силами ДСНС – це такі великі мобільні намети, які теж обігріваються», – розповів очільник Шевченківського району Олександр Поповцев.
Ситуації штатні і нештатні
Утім навіть наявність житла не гарантує, що в цьому житті завжди буде тепло. Від ворожих повітряних атак киян захищають сили ППО, а ось із підтриманням функціонування тепломереж все водночас і простіше, і складніше.
За стан зовнішніх мереж відповідають надавачі послуг – в столиці це, зокрема, комунальні підприємства «Київводоканал» та «Київтеплоенерго», які напряму підпорядковуються КМДА. Часто ці мережі геть зношені, оскільки не їх міняли десятиліттями, тому з настанням холодів кількість аварій зростає в геометричній прогресії.
За внутрішні мережі, які знаходяться безпосередньо в будівлях у житловому фонді, відповідають районні державні адміністрації.
«Навіть, якщо ці мережі обслуговують ОСББ, ЖБК, керуючі компанії, ми їх контролюємо, щоб вони проводили потрібні заходи. Зараз, наприклад, важливо, щоб не було протягів на горищах, особливо там, де шатрова покрівля. Тому ми відстежуємо, щоб там були закриті слухові вікна. Також проводимо такі превентивні роботи у закладах освіти, культури, охорони здоров’я – щоб не було протягів та замерзання систем», – розповіли в адміністрації Дарницького району.
До речі, Дарницькому району поки що щастить – як каже Микола Калашник, всі аварії на зовнішніх інженерних мережах були до настання морозів.
«Там великі навантаження на системи, оскільки в нашому районі багато багатоповерхових будинків, а системи зношені. Тому потрібно приділяти їм більше уваги і фінансувати для того, щоб робити капітальні ремонти», – зазначає він.
Не було поки що нештатних ситуацій і в Шевченківському та Оболонському районах.
«У нас поки лише невеликі аварії, які здебільшого пов’язані з тим, що хтось поїхав, залишив квартиру, а тим часом там забилися труби – тобто суто побутові історії. Глобальних аварій на інфраструктурних об’єктах в Оболонському районі не було, все працює у штатному режимі», – сказав голова Оболонської РДА Кирило Фесик.
Проте іншим районам столиці пощастило менше. Лише за перші півтора тижні 2024 року двічі проривало труби на Подолі – на вулицях Волоській та Оболонській, а 7 січня стався повторний прорив водогону на бульварі Жуля Верна (попередня аварія на цій же локації була 28 грудня). Багаторічна практика «саджання» багатоповерхових новобудов на непризначені для цього малопотужні мережі, а також вельми похилий вік самих мереж разом із відсутністю своєчасного ремонту і заміни призвели до того, що аварія може статися будь-де і в будь-який момент. Для вирішення цієї проблеми потрібен системний підхід і великі кошти, однак на Хрещатику, 36, здається, досі сподіваються на те, що глобальне потепління ось-ось знищить в Україні зиму як таку. І хоча стовпчики термометрів щороку спростовують ці ілюзії, у КМДА вперто тримаються за свої надії: зрештою, на фоні труб опалювання ефектних селфі не зробиш, а значить, і вкладатися в таку невдячну справу сенсу немає. Ну, а відсутність тепла у квартирах кияни у разі чого переживуть – справа житейська, та й скільки там тієї зими!
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
