Уся влада в одних руках. Звучить як щось із царської епохи. Однак саме такий стан справ нині в столиці. Нинішній мер Віталій Кличко одночасно очолює КМДА та Київраду. З усіма його попередниками ситуація була аналогічна. І може на перший погляд це не велика проблема. Та якщо з’ясувати, то стає зрозуміло, що це лише верхівка айсберга. І столиця тут як Титанік — ризикує напоротись на цю глибу і потонути. У чому саме проблема? Чому закон про столицю не працює? Та які ризики це створює? Розповідаємо в новому випуску «В тіні каштана».
Особливий статус Києва
Відповідно до закону, прийнятого 1999-го року, за Києвом закріплено спеціальний статус: місто не входить до складу жодної області, хоча і є адміністративним центром Київської області, а також має систему двовладдя. Тобто одночасне існування Київської міської ради та Київської міської військової адміністрації. На папері – це так. Але по факту – керує різними органами одна людина.
Ну ось дивіться: Київрада – орган місцевого самоврядування, голову якого обирають виборці. Тим часом КМДА – орган виконавчої гілки влади і її голову призначає Президент України.
Та майже всю історію столиці обидві ці посади обіймає одна й та сама людина. Чому це погано і чому так відбувається? Обовʼязково розкажемо далі.
Але є один нюанс – закон написаний таким чином, що Президент не може призначити будь-кого на посаду голови Київської міської державної адміністрації. А лише ту людину, яку оберуть люди на виборах голови Київради.
Тобто посади різні. Органи влади різні та з різними функціями. Проте те, що ми маємо сьогодні – це спадок ще радянського законодавства.
Простіше кажучи, голова КМДА – це керівник виконавчої влади Києва. Його обов’язки – виконувати те, що ухвалює Київрада. Ця посада передбачає розпорядження бюджетними коштами, а відповідно – публічну впізнаваність.
Обов’язки міського голови – це підготовка порядку денного та проведення сесійних засідань у Київській міській раді. Грубо кажучи, проводити засідання та голосування. Але цю функцію фактично у Києві виконують заступники Віталія Кличка.
Тобто, обираючи міського голову Києва, кияни фактично вибирають невідомих для них людей, які потім стають заступниками і виконують функції міського голови.
Звучить дивно.
Та закон про столицю, вочевидь, не був розрахований, що може розпочатись війна. Бо з початком повномасштабного вторгнення всі державні адміністрації набули статусу військових.
У Києві також Указом Президента створено Київську міську військову адміністрацію у 2022 році. Структуру адміністрації розробив тодішній головком Валерій Залужний.
Головою КМВА призначено генерала Миколу Жирнова. Згодом його замінили Сергієм Попком.
«Кличко, так само як і Попко, згідно з Указом Президента, є головою військової адміністрації столиці. І це дублювання функцій – ще один пазл із хаосу системи влади в столиці», – коментують у русі «Чесно».
До слова, така практика застосована до всіх обласних держадміністрацій, районних адміністрацій. Міські військові адміністрації створено у прифронтових або деокупованих населених пунктах. Але лише в Києві через недосконалість закону, зміни до якого уже намагались внести. Але ці зміни блокувались з боку київської столичної влади. Рух «Чесно» у своїй статті назвав це «недалекоглядністю міського голови Києва».
На що це впливає?
Якщо запитати просто, на що ж це впливає, то можна говорити про високе:
- дуалізм влади, що заборонено майже на рівні Конституції.
- хаос управління столицею – бо незрозуміло, хто за що відповідає.
- порушенням демократичних засад місцевого управління.
І так далі.
Але пояснюємо простіше.
Коли міському голові вигідно бути головою КМДА – він голова КМДА.
Коли ж він, як голова КМДА, десь трохи накосячив, то він відразу – голова Київради.
І ось ця можливість сидіти на двох стільцях дозволяє міському голові уникати будь-якої відповідальності. І сидіти у потрібний момент на тому стільці, який зручніший.
Звітує не громаді, а сам собі
«На сьогоднішній день ми є свідками вад цього закону про столицю, а саме коли один і той же орган як юридична особа, от КМДА, має виконати рішення Київради і виконувати постанови Кабміну», – зазначає адвокат Дмитро Калько.
І вишенька на торті. Звітувати голова КМДА має Київському міському голові.
Тобто по факту сьогодні Віталій Кличко звітує про виконану роботу самому ж собі.
Для кращого розуміння – якщо Віталій Кличко випише грамоту чи подяку Віталію Кличку – це не буде божевілля чи роздвоєння особистості.
Це та недосконалість закону про столицю, зміни до якого блокував свого часу сам же Віталій Кличко.
«Не може людина, яка до обіду управляла містом, а після обіду перевіряти, як вона попрацювала під час цього управління. Так не буває в жодній цивілізованій країні. А в нас, на превеликий жаль, до обіду Віталій Кличко містом покерував, а потім пообідав, попив компот і пішов перевірити наскільки якісно він містом управляє», – відзначає народний депутат України Віталій Безгін.
Виникають проблеми й у підзвітних структурах, бо навіть самі столичні посадовці не розуміють, хто кому голова.
Таким чином це не лише по суті створює відсутність підзвітності, а й надає ледь не безмежні повноваження очільнику міста.
Безмежні повноваження і зосередження всієї влади в одних руках – це авторитаризм.
«Це називається ручне управління. Це по суті системна помилка – ручне управління. Тобто як міський голова захоче, так воно і буде. А чому він так захотів – ми з вами не зрозуміємо», – говорить Дмитро Калько.
Саме через це народжується зловживання владою, чисельні корупційні скандали та оборудки з розкраданням бюджетних коштів.
Мухи окремо, котлети окремо
Необхідність зміни закону про спеціальний статус Києва обговорювали вже неодноразово.
Відокремлення органів виконавчої влади та КМДА підтримала навіть Рада Європи. Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак пояснює, що суміщення державних і самоврядних функцій в КМДА не відповідає теорії децентралізації та Європейській хартії місцевого самоврядування.
Тоді ж зазначили і про потребу повернути райради, які нині у столиці ліквідовані.
Народні депутати 2021 році розробили проєкт нового закону про столицю, яким, за їхніми словами, хотіли виправити неефективний розподіл влади, розмежувати повноваження та ліквідувати можливість авторитаризму в столиці. Тоді ця ініціатива викликає супротив у чинної столичної влади і перейшла в площину публічного скандалу, аніж діалогу.
Повномасштабна війна призупинила цей процес. Проте проблема нікуди не поділась. А навпаки – під час великої війни загострилась.
Про цю проблему гучно заявив і заступник Кличка Володимир Бондаренко, який фактично змушений заміняти обраного киянами міського голову, допоки міський голова виконує функції голови КМДА.
Розділяй і володарюй
Про дуалізм влади висловлювався і сам Віталій Кличко. У вересні 2019 року в прямому ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» Кличко заявив, що дуалізм влади у столиці може зупинити розвиток міста. З того часу, і від тих слів Кличка, минуло вже 5 років. Проте й досі міський голова Києва, продовжує виконувати функції голови КМДА, створюючи, цитуємо, дуалізм влади.
Наразі у Верховній Раді створена ТСК, яка має розробити і напрацювати відповідні рішення для виправлення проблем в столиці – в тому числі і щодо хаосу управління.
«Київ не отримав повноцінну децентралізацію по тій простій причині, що в Києві є поєднання повноважень», – зазначає Віталій Безгін.
На засіданні ТСК члени комісії зауважили, що система влади у столиці – хаотична.
«Поєднання повноважень голови КМДА та Київського міського голови – це зло», – наголошує активістка, членкиня Національної спілки краєзнавців України, журналістка Аннабелла Моріна.
«Тобто одна й та сама людина у четвер формує завдання і стратегію розвитку міста. В пʼятницю зранку підписує це рішення. А в суботу починає виконувати, а в понеділок починає їх контролювати», – зазначає депутат Київради Андрій Вітренко.
Аби позбавитись цього спадку радянського законодавства запропонували таке бачення:
⁃ Київ не може випадати із загальної системи адміністративно-територіального устрою.
⁃ Зовнішні межі міста має встановлювати Верховна Рада України за поданням Уряду.
⁃ Повноваження між центральною владою та обраним місцевим самоврядуванням мають бути розмежовані.
«Перше завдання, яке перед нами стоїть, це зрозуміти, яким ми хочемо бачити наш Київ. Чи це найбільший районний центр в Україні, чи це найбільший обласний центр, чи це світове місто, через яке будуть розвиватися всі міста в Україні?» – говорить народний депутат України 5-го та 6-го скликань, науковець Василь Куйбіда.
Необхідність змін визнали і в Кличка. Попри багаторічне блокування столичною владою змін до законодавства, секретар Київради Володимир Бондаренко визнав проблему та заявив, що вони готові до змін.
«Мали нормальний діалог із експертами. Про візію майбутнього Києва, європейську модель системи управління столицею, розподіл повноважень і відповідальності між державною владою та місцевим самоврядуванням. Про необхідність внесення змін до десятка законодавчих актів. Київ готовий.Якщо держава готова до конструктиву і сприймає такі зміни, – ми готові розпочати працювати над цим», – написав у Фейсбук Володимир Бондаренко.
Власне, саме заради цього конструктиву в Парламенті і створили Тимчасову спеціальну комісію і регулярно збираються на засідання.
Чи знайдуть члени ТСК рішення – дізнаємось згодом. А тим часом, ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та прірву між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи іронічно. «В тіні каштана».
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
