Столична влада без жалю віддає під ківш бульдозерів історичну забудову міста
Схоже, чинна столична влада хоче справді позбавити киян історичної пам’яті. Бо інакше як можна пояснити будівельні колотнечі, які з завидною регулярністю спалахують у місті ледь не щотижня? Днями київські активісти звернули увагу на те, що в найближчій перспективі з мапи столиці має всі шанси піти у небуття чергова історична будівля — Садиба купців Логвинових, що на вулиці Казимира Малевича, 127.
Каштан NEWS з’ясовував ситуацію.
Трохи історії
Садиба купців Логвинових розташована на вулиці, що сьогодні носить назву Казимира Малевича. Сама вулиця з’явилася на початку ХІХ століття й спочатку була забудована переважно одноповерховими та двоповерховими будинками. В 1980—1990-х роках більшість старих будівель на цій вулиці були знесені, здебільшого для зведення нових житлових кварталів. Декілька споруд знесли вже у 2000-х роках XXI століття. Унаслідок такої забудови на вулиці залишилося лише шість будинків зі старої архітектури — №2, 24, 31, 85, 87, а також садиба Логвинових під номером 127.
Будівля має три поверхи, хоча історично вона була двоповерховою: у 1949 році над нею побудували зайвий третій поверх для потреб транспортного училища, яке тоді тут містилося. У 1991 році в будівлі розмістився один із структурних підрозділів «Київпастрансу».
Хто зазіхнув на будівлю
Будівельні колотнечі навколо садиби розпочалися відносно нещодавно: у 2020 році столична влада вирішила передати будинок на приватизацію. Таким чином, його було вилучено з власності територіальної громади Києва і передано на користь ТОВ «Тауер Гріп», кінцевим бенефіціарним власником якої є Вадим Столар.
Втім завдяки втручанню в ситуацію небайдужих киян на цю історію звернули увагу правоохоронці. Як результат, Голосіївська окружна прокуратура відкрила кримінальне провадження та розслідує законність переходу права власності на будівлю. Однак, ймовірно, будівля може не дочекатися завершення розслідування, адже, за словами відомого столичного захисника пам’яток Дмитра Перова, збереження цієї старої забудови не передбачено її функціональним призначенням. Згідно з проєктом рішення Київської міської ради, на місці садиби запланована багатоповерхова житлова та громадська забудова.
Рішення — не остаточне, але…
Варто зазначити, що остаточний підпис високоповажних столичних чиновників під вироком Садибі Логвинових ще не поставлено, а рішення в цілому поки що не ухвалене.
«Якщо проєкт рішення остаточно буде ухвалено (а на сьогоднішній день ця будівля немає пам’яткоохоронного статусу), то на неї чекає незавидна доля — якихось юридичних перепон для того, щоб її знести і побудувати на місці, що вивільнилося, якийсь офісний центр чи житловий комплекс на сьогоднішній день немає», – з жалем констатував Перов.
До речі, додав він, на останній сесії Київської міськради, яка відбулася минулого четверга, питання щодо подальшої долі Садиби Логвинових так і не розглянули.
Можливо, припустив Перов, цьому завадили інші більш важливі питання.
«Але, я думаю, на найближчій сесії це питання знову з’явиться», – зробив свій прогноз пам’яткоохоронець.
Старовини багато, а Департамент — один
Отже, як з’ясувалося, Садиба Логвинових досі не має жодного охоронного статусу і з нею можуть вчинити, що заманеться. Виникає логічне запитання: як так сталося? На перший погляд, відповідь доволі проста. За офіційними даними, у Києві налічується близько 3 тисяч історичних об’єктів, однак охоронний статус має лише близько тисячі з них. А технічні можливості Департаменту охорони культурної спадщини дозволяють надати цей статус лише 1–2 об’єктам на рік. Такі темпи захисту старовинних київських будівель явно не відповідають апетитам місцевих забудовників, які прагнуть зводити нові споруди, зокрема в центрі міста. Це бажання стикається з обмеженою кількістю вільних ділянок, які можна отримати лише шляхом знесення старовинних будівель.
«Тому зусилля Департаменту щодо обліку і захисту культурної спадщини зовсім не можуть конкурувати з зусиллями знищення історичної спадщини забудовниками і таким чином розчищення від старої столичної забудови місць для реалізації їхніх будівельних проєктів», — констатував співрозмовник.
Чи є вихід
Попри все, питання, чому стара будівля досі не отримала належного охоронного статусу, залишається відкритим і спрямоване до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
Тим більше, що вихід із ситуації насправді є. Київська міська рада має в своєму розпорядженні проєкт рішення про надання охоронного статусу всім історичним будівлям старіше за 100 років. Однак вже півтора року цей документ не виноситься на розгляд до сесійної зали Київської міської ради. Профільний Департамент, в свою чергу, не робить кроків для позитивного вирішення цього питання, залишаючись пасивним спостерігачем без чіткої позиції.
«Кожного разу в депутатів, у міського голови виникає безліч інших нагальних питань, аніж захист історичної культурної спадщини», — з гіркою іронією робить невтішний висновок Перов.
Водночас він звертає увагу на ще один можливий спосіб вирішення проблеми збереження київської історичної забудови. Як пояснює активіст, деякий час тому фахівці розробили зміни до закону про охорону культурної спадщини та направили їх у вигляді законопроєкту до профільних комітетів Верховної Ради України, де він наразі і перебуває.
«Це теж не швидкий процес. Але, думаю, що так потихеньку ми будемо рухатися до потрібного фіналу», — обнадіяв на завершення розмови захисник київських старожитностей.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
