Столичні керівні посадовці міської держадміністрації регулярно виставляють напоказ у соцмережах свою ефективну діяльність у  соціальній сфері. А що насправді?

Наприклад, у Фейсбуку можна прочитати, що

«з початку 2025 року, в межах програми «Турбота назустріч киянам», Київ забезпечив мешканців кріслами колісними, ліжками з електроприводом та іншими допоміжними засобами реабілітації загалом майже на 2 мільйони 400 тисяч гривень. Отримані електрокрісла будуть використовуватись у реабілітаційних центрах міста».

Це добре. Але є й непарадний бік, який і  розглянемо на підставу аудиту діяльності Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА. Його з 2019 року до травня 2025-го очолював Руслан Світлий. Міський голова Віталій Кличко 2 травня звільнив Світлого з посади. Спрямовує, координує та контролює роботу департаменту заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда.

Аудитори проаналізували ефективність виконання міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки.

Насамперед, наголошується на важливому: забезпечення окремих категорій містян технічними та іншими засобами реабілітації із року в рік стає все більш актуальним, а кількісна потреба в таких засобах і обсяги видатків на її задоволення зростають.

Працювали за принципом «сяк-так»

Здавалося б, місто повинно максимально чітко, ефективно та виважено працювати на цьому напрямку, адже йдеться про особливу категорію наших співгромадян.

Але у висновках аудиту читаємо, що тут панував «необґрунтований (формальний) підхід до планування необхідної кількісної та вартісної потреби у засобах реабілітації». Іншими словами, працювали за принципом «сяк-так», не бачили перед собою людину, якій дуже потрібна підтримка, потужне плече міста з його багатомільярдним бюджетом. Формалізм брав гору, рапортоманія та показна звітність «бігли» наввипередки, аби управлінці мали змогу швидше прозвітувати, публічно похвалитися.

А ще й до всіх прорахунків

«документального підтвердження обґрунтованості планування потреби у забезпеченні допоміжних засобів реабілітації, зведених аналітичних даних щодо потреб, звітності та іншої оперативної інформації про стан забезпечення осіб на відповідні роки… профільним департаментом аудиторам не надано» – йдеться у висновках аудиторів.

Невже відповідальні посадовці малювали цифри від ліхтаря? Ще й, мабуть, не ризикнули надати звітні документи.

«Це може свідчити про відсутність ефективної системи збору, обробки та аналізу даних щодо потреби в засобах реабілітації, їх розподілу та використання», – зазначається в матеріалах перевірки.

Є бюджетні мільйони – витрачай сповна!

Наголосимо: з міського бюджету виділялися значні кошти на цю сферу. А чи все гаразд було на цій фінансовій ділянці На період 2022-2023 років планували використати 240 мільйонів 467 тисяч 600 гривень. Фактично, за звітами, було використано 222 мільйони 851 тисячу 600 гривень, що становить 93 відсотки від запланованого фінансування.

Профільний департамент ухвалював рішення щодо придбання нових засобів реабілітації, пересування, меблів на загальну суму 2,2 мільйона гривень. Але ж ніхто з посадовців навіть не проаналізував, а що з усього цього ще залишається на складах з попереднього періоду, коли були закупівлі з 2012 до 2019 років. А навіщо замислюватися? Є бюджетні мільйони – витрачай сповна! А далі якось буде… Типовий стиль у Києві, на жаль. Тільки ж ці мільйони – гроші платників податків.

І це також не оминули увагою аудитори. Так, із 1 271 одиниці засобів реабілітації, які перебували на обліку станом на 1 січня 2022-го, протягом двох років взагалі не видавалися 576 (77 %) загальною вартістю 1 мільйон 505 тисяч  200 гривень.

Тобто припадали пилом під замком спеціальні засоби для самообслуговування та догляду, пересування; допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому, меблі та оснащення тощо. А кияни соціальних категорій все чекали, сподіваючись, що команда мера Кличка не забуде про їхні потреби. Як назвати таку «турботу»?

Зате в начальства – суперзарплати

У керівника Департаменту соціальної та ветеранської політики Руслана Світлого була висока зарплата. Ось, наприклад, торік максимальні грошові виплати, за даними бухгалтерії КМДА: квітень – 101 тисяча 870 гривень, травень – 137 тисяч 846 гривень, червень – 125 тисяч 325 гривень, серпень – 126 тисяч 131 гривня. Запитується, за яку  таку ефективну роботу досить щедро фінансували з міської скарбниці Руслана Світлого?

Недостовірні дані й суттєві відхилення у вартості

Аналізуючи документи аудиту, зауважуємо такий факт. З’ясовується, департамент подавав ще й недостовірні дані щодо окремих засобів реабілітації як у бік завищення, так і заниження показників. Тобто, крутили цифрами, як заманеться.

Наприклад: у 2022 році фактично придбано 95 засобів для забезпечення складного протезування за середньою ціною 114 тисяч гривень за одиницю, тоді як у звіті зазначено 490 одиниць із середньою вартістю 28,2 тисячі гривень. Це становить розбіжність у 395 одиниць і значну різницю в ціні (85,8 тис. грн або вчетверо). Подібне спостерігалося і в 2023 році, коли звітна кількість значно перевищувала фактичну.

Також були суттєві відхилення в ціні: у 2023 році для складного протезування середня вартість фактично оплаченого виробу становила 226,9 тисяч гривень, що на 29,9 тисяч гривень більше, ніж середня вартість, яка зазначена у звіті (197,0 тис. грн); у 2022 році було придбано 4 791 пару ортопедичного взуття за середньою ціною три тисячі гривень за одиницю, у 2023-му – 4 727 пар за середньою ціною 3 тисячі 600 гривень за одиницю, тоді як результативний показник у звіті визначався не кількістю пар ортопедичного взуття, а кількістю осіб, які були забезпечені таким взуттям. Розбіжність у кількості осіб визначити неможливо через те, що акти відображають кількість взуття, а не осіб. Така ж тенденція повторюється у 2023 році, де звітна кількість значно перевищує фактичну, а середня вартість одиниці значно нижча.

Звернемо увагу ось на що. У департаменті працює 128 осіб. Але, з’ясовується, ця чималенька група фахівців не може забезпечити нормальну, чітку звітність. Немає навіть уніфікованого підходу щодо ведення реєстру осіб, які потребують засобів особистої гігієни, обліку таких засобів.

Посадовці «забули», що є таке поняття, як прозорість порядку черговості осіб, які забезпечуються засобами реабілітації. Але ж це чи не головне! Люди хочуть знати, що у місті виконавча влада дотримується принципів справедливості. Утім, для чиновників це – пустий звук. Їм ліпше підходить ручний режим розподілу засобів реабілітації, на власний розсуд.

Богдан ТУР

Читайте також:  Зарплати в КМДА: пів мільйона гривень лише для одного заступника Кличка

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.