Релігійні громади Київщини стали лідером виходу з-під правління московського патріархату
Від початку великої війни 589 українських релігійних громад перейшли від московського патріархату до Православної церкви України. Натомість у державі все ще діють тисячі церков країни-агресорки.
Про це повідомляє opendatabot
Як зазначається, найбільше релігійних установ змінили свій патріархат на Київщині (138 церков). Далі йдуть церкви Хмельниччині (125) та Вінниччини (67).
Між тим наразі 8193 церкви Української православної церкви (московського патріархату) продовжують працювати в країні. Водночас 99 відсотків або 8119 з них, попри вимоги закону, й досі не показали приналежність до патріархату країни-агресора в своїй назві.
За майже два роки війни лише 59 релігійних установ примусово отримали в Єдиному державному реєстрі назви, що вказують на зв’язок з рф. Варто зазначити, що всі ці перейменування відбувалися протягом першого року повномасштабного вторгнення. Цьогоріч жодна з релігійних установ не отримала такої назви у ЄДР.
Також від початку повномасштабного російського вторгнення лише 8 релігійних установ перейшли до ПЦУ після отримання примусової назви в Єдиному державному реєстрі.
Найбільше церков, пов’язаних з країною-агресором, зафіксовано на Донеччині — 683. Значна кількість релігійних установ УПЦ також залишилася на Вінниччині — 534. До «церковного» антирейтингу потрапили Дніпропетровщина (527) й Хмельниччина — 506 релігійних установ.
Нагадаємо, біля кордону з Молдовою прикордонники затримали чотирьох порушників, троє з яких були в церковному вбранні. Двоє «батюшок» виявилися несправжніми: рясами їх наділив третій – діючий клірик церкви московського патріархату, раніше – протоієрей у казначействі Києво-Печерської лаври. Вся четвірка намагалася незаконно перетнути кордон.
Як повідомлялося, Служба безпеки України повідомила колишньому настоятелю Києво-Печерської лаври митрополиту Павлу Лебедю про підозру у виправдовуванні і запереченні збройної агресії російської федерації проти України, а також порушенні рівноправності громадян залежно від їх расової, національної і регіональної належності.