Законодавці пропонують встановити відповідальність за порушення нічної заборони на пересування
Від початку масштабної російської агресії в Україні було запроваджено комендантську годину, яка діє щоденно і накладає на громадян обмеження у пересуванні в нічну пору. Однак відомо, що далеко не всі українці є законослухняними, тож деякі співвітчизники порушують встановлену норму. Епіцентром найбільших гучних скандалів з цього приводу неодноразово ставав Київ. Тому нещодавно законодавці вирішили покласти край подібним явищам і зареєстрували законопроєкт, який передбачає запровадження відповідальності за порушення комендантської години.
У зв’язку з цим kashtan.news поцікавився, як у столиці комендантська година вплинула на життя.
Ніч — щоб спати
Не зайвим буде нагадати, що в перші дні російського вторгнення комендантська година в Києві розпочиналася з 19.00 і тривала до 7.00, а потім, коли ЗСУ почали відкидати ворога від міста та столичного регіону, часові обмеження змістилися до 20.00, згодом і взагалі скоротилися з 00.00 до 5.00. Водночас кожен регіон мав право визначати тривалість комендантської години.
Наприклад, нині в прифронтових Донецькій і Луганській областях вона триває з 21.00 до 5.00, у Запорізькій — з 23.00 до 5.00. Натомість на Сумщині комендантська година діє з 23:00 до 4.00, а в Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях— з 00.00 до 4.00. Київ у цьому контексті є дещо «консервативним», адже в столиці заборона вештатися вулицями вночі без спеціального дозволу діє з опівночі і до п’ятої ранку.
В ці години громадянам забороняється перебувати на вулиці та в громадських місцях, пересуватися будь-яким видом транспорту без перепустки. Також заборонено роботу ТРЦ, кафе, ресторанів, інших торговельних і розважальних закладів, установ, крім критичної інфраструктури.
Однак не всюди в Україні діють подібні обмеження. Скажімо, Закарпатська область є єдиним у державі регіоном, в якому від початку російського вторгнення не діє комендантська година. Тамтешня влада вважає, що для її запровадження в регіоні, далекому від бойових дій, наразі немає вагомих підстав.
Рівень злочинності
У кожному «мінусі» є свої «плюси». Як з’ясувалося, комендантська година позитивним чином вплинула на рівень загальної злочинності.
Як повідомили нам у столичному Главку поліції, упродовж 10 місяців цього року, порівняно з 2021 роком, правоохоронці зареєстрували на 6,7 відсотка менше заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, скоєні з 00:00 до 05:00.
Таким чином, зазначили в поліції, рівень вуличної злочинності в Києві від початку цього року зменшився на 60 відсотків у порівняні з аналогічним періодом 2021 року.
«Місячна» хвороба
Проте не всі погоджуються з забороною на пересування нічною столицею. За інформацією поліції, впродовж нинішнього року і станом на 2 листопада на території нічного міста було задокументовано 41 245 осіб, які порушили заходи комендантської години. Найбільше таких осіб (6 740) було виявлено в Шевченківському районі столиці.
На жаль, нам не вдалося дізнатися, хто більше — чоловіки чи жінки — схильні до нічних прогулянок. Адже ведення статистики за ознакою статі не передбачено відомчими нормативно-правовими актами.
Пили всю ніч, гуляли всю ніч
Не лише городяни полюбляють прогулятися в години заборони. Власники деяких розважальних закладів столиці відверто нехтують загальними нормами і продовжують працювати вночі.
За інформацією поліції, з початку цього року в Києві було викрито 83 порушення в сфері провадження діяльності закладів громадського харчування. Найбільше таких зловживань – у центральних районах міста — Печерському та Шевченківському.
Стосовно таких порушників поліція склала протоколи за ч. 2 ст. 156 KУпAП (Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без ïx згоряння). Після такого документування зібрані матеріали були скеровані до судів для ухвалення відповідних рішень.
Каратимуть «копійчиною»
Як відомо, нині в законодавстві відсутня чітко визначена відповідальність за порушення комендантської години. Тож саме таку прогалину депутати вирішили заповнити літерою закону: у Верховній Раді України зареєстровано відповідний законопроєкт. Метою комендантської години є мінімізація присутності цивільних осіб у публічних місцях для підвищення рівня безпеки та виконання своєї специфічної роботи військовими.
Отже парламентарі пропонують встановити відповідальність за порушення комендантської години у вигляді штрафу від 170 до 510 грн, а в разі скоєння повторного правопорушення протягом року ця сума збільшиться і становитиме від 850 до 1700 грн (для посадовців — від 1700 до 3400 грн).
Водночас особа несе відповідальність на загальних підставах за невиконання законних вимогпатрулів, склад яких визначає місцева влада (зазвичай до них входять працівники Національної поліції, Національної гвардії, члени ТрО та інші) — злісна непокора законному розпорядженню або вимозі таких осіб є адміністративним правопорушенням, що передбачено ст. 185 КУпАП.
До відповідальності за цією статтею притягує суд на підставі матеріалів, які складають поліцейські (протокол, відео з нагрудних відеореєстраторів, показання осіб тощо). У цьому випадку санкція статті передбачає штраф від 136 до 255 грн або громадські роботи строком від 40 до 60 годин, або виправні роботи від одного до двох місяців, або адміністративний арешт до 15 діб.
Не все так однозначно
На думку столичного адвоката Станіслава Бориса встановлювати відповідальність за порушення комендантської години необхідно.
Чому? У першу чергу, потрібно розуміти, для чого взагалі була запроваджена комендантська година. Насамперед — для безпеки людей. Оскільки правоохоронні органи в такому випадку можуть відповідним чином вираховувати диверсійно-розвідувальні групи, осіб, які хочуть розвідати якусь інформацію чи іншим чином якось нашкодити обороноздатності як Києва, так і України загалом.
«Тому вжиття таких заходів необхідно. Більше того, правоохоронні органи дедалі частіше спостерігають, що люди починають ігнорувати комендантську годину, вважаючи, що ніякої відповідальності за це немає, тому це може бути одним з елементів боротьби з правопорушеннями», — ділиться думками юрист.
У кримінальному праві, пояснює Станіслав Борис, є розуміння з приводу адміністративних правопорушень: затримання людини має становити не більше, ніж три години у випадку вчинення нею адміністративного правопорушення. Так ось, додає юрист, потрібно, щоб це не стало для правоохоронців якимось статистичним критерієм для виконання «плану» і ці справи про адміністративне правопорушення розглядалися б належним чином.
Саме виходячи з наявності об’єктивних, поважних і грунтовних причин проступку, переконаний співрозмовник, потрібно ухвалювати рішення щодо необхідності складати протокол про адміністративне правопорушення на особу під час комендантської години.
Суворість — річ зайва
Чи треба більш жорстке покарання? Юрист вважає, що ні.
«Насправді адміністративної відповідальності нині більш, ніж достатньо. Не вважаю, що сьогодні обставини складаються таким чином, що комендантську годину треба скасовувати чи скорочувати. Як на мене, у Києві необхідно зберігати цей період, він не є вже таким гнітючим», — констатує Станіслав Борис.
Утім, на його переконання, важливим у законопроєкті є встановлення відповідальності установ і закладів за порушення режиму комендантської години. Адже ми всі неодноразово бачили ігнорування комендантської години такими закладами, а правоохоронні органи фактично не мають інструментів, аби приборкати підприємців, які так чи інакше наражають на небезпеку людей у воєнний час.
Від себе додамо, що встановленням комендантської години, визначенням її тривалості та скасуванням займаються місцеві військові адміністрації.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
