Експерти підбивають перші підсумки відновлення руху комунального транспорту під час повітряних тривог
21 березня Рада оборони Києва ухвалила рішення про роботу наземного транспорту під час тривог. Що змінилося за цей місяць, який ефект це матиме в подальшому та чи можливо поширити це рішення на роботу метро – розповідає Каштан NEWS.
Київ – останній
На початок 2025 року Київ залишався єдиним містом в Україні, де комунальний транспорт зупинявся під час повітряних тривог. Столична влада запровадила це правило ще в серпні 2022 року, і два з половиною роки поспіль київська громадськість боролася за те, щоб його скасувати. За цей час активісти створили дев’ять петицій щодо відновлення нормального руху транспорту, кожна з яких набрала необхідних 6 000 голосів – однак КМДА проігнорувала всі дев’ять.
Транспортний експерт, співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко покладає відповідальність за ігнорування потреб містян особисто на голову КМДА Віталія Кличка та його заступників.
«Вони бажали уникнути якоїсь ефемерної відповідальності за теоретичний обстріл і потрапляння ракети в тролейбус, автобус чи трамвай. І щоб не нести якоїсь відповідальності, яку вони самі собі придумали – бо не може мер нести відповідальність за ракетні обстріли Росією, – вони всі ці роки нічого не робили для того, щоб це рішення переглянути, зважаючи на аналіз того, чи це рішення сприяє безпеці, чи навпаки робить набагато гірше», – сказав Гречко в коментарі Каштан NEWS.
На думку експерта, рішення про зупинку комунального транспорту вдалося скасувати лише завдяки спільним зусиллям киян.
«Наша громадська організація два з половиною роки вимагала відновлення роботи транспорту. Досить тригерним моментом стало те, що в грудні ми зафіксували та повідомили, що Київ залишився єдиним містом України, яке зупиняє транспорт під час тривог – тобто єдине місто, яке займається таким абсурдом. Так співпало, що наприкінці грудня був призначений новий голова КМВА Тимур Ткаченко, і він зазначив це питання одним із пріоритетних до вирішення. І, як бачимо, пройшло два з половиною місяці, і попри, скажімо так, супротив тих самих чиновників КМДА, мера Києва, які продовжили використовувати свої надумані меседжі, все ж таки вдалося більшістю учасників Ради оборони Києва ухвалити рішення про відновлення руху хоча б наземного комунального транспорту під час повітряних тривог», – нагадав Гречко.
18 годин тривог
За підрахунками ГО «Пасажири Києва», за місяць, що минув з ухвалення рішення Ради оборони Києва, в столиці було зафіксовано майже 30 повітряних тривог. Більшість з цих тривог тривали 25-40 хвилин.
Олександр Гречко підкреслює, що враховувалися лише ті повітряні тривоги, які оголошувалися саме під час роботи міського транспорту, а не вночі.
«Загальна тривалість цих тривог – понад 18 годин. Тобто 18 годин наземний транспорт не простоював. Насправді цей час можна помножити на два, тому що у випадку, якби транспорт зупинявся, багато часу пішло б на те, щоб він більш-менш нормально відновив свою роботу. Це значний корисний ефект для пасажирів. Хочу зазначити, що майже всі ці тривоги обійшлися без обстрілів і навіть без роботи ППО – тобто, по суті, це були тривоги, коли транспорт зупинявся би просто так», – зауважив експерт.
Також він нагадав, що під час цих тривог пасажири не були вимушені пересаджуватися на маршрутки, які, на відміну від комунального транспорту, спокійно їздили всі ці роки.
«Вони не мусили чекати на зупинці переповнену маршрутку, намагатися туди втиснутися і платити ще 15 гривень готівкою. Вони не були вимушені шукати таксі і переплачувати в рази, бо таксі під час тривоги, як ви знаєте, завжди дорожчає. Загалом сам транспорт став передбачуванішим – не скажу, що ідеальним, нам до ідеальності далеко, але тепер ти хоча б розумієш, що коли повітряна тривога, то він все одно тебе кудись довезе. Або якщо ти хочеш вийти в укриття, то ти це можеш зробити будь-де, а не там, де це вирішить водій», – сказав Гречко.
Що з метро?
Економічний ефект від рішення Ради оборони Києва підраховувати ще зарано, однак, за оцінками ГО «Пасажири Києва», кожна година простою наземного і підземного комунального транспорту коштувала економіці столиці близько 8 млн гривень. Тепер рух наземного транспорту відновлено, однак метрополітен, як і раніше, під час тривог працює лише частково – тільки на підземних ділянках.
«У метро – інший алгоритм безпеки. Один потяг може вміщати десь тисячу осіб, а може, й більше – тобто це певний ризик. Також є проблема: якщо, умовно кажучи, уламок «шахеда» потрапить на рейки на наземній частині, як потім висаджувати людей посеред лінії? Це треба відключати струм на якійсь великій ділянці. Тобто з певних технічних міркувань безпеки це питання поки не вирішується, і я не знаю, буде воно вирішено чи ні. Бо, наприклад, міська електричка у нас весь цей час спокійно їздить під час повітряних тривог, і коли щось падало на колії, то там ті уламки прибирали. Але електричка працює від струму, який йде зверху по дротах. А в метро струм йде по колії і по суміжній рейці: у вагона є токоприймач, і він боковою частиною приймає електроенергію. Через це і виникає питання, що потрібно виключати якісь великі ділянки. Через всі ці нюанси рішення про відновлення руху під час тривог поки що не стосується метрополітену», – пояснив Гречко.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
