Забудовники поклали око на старовинну місцевість
Два тижні тому на Вознесенському узвозі, 25 будівельники майже повністю розібрали флігель будівлі 1898 року, що внесена до пам’яток історії Києва. Звичайно, це відбувалося самовільно, без будь-яких дозвільних документів. Однак серйозності ситуації додає те, що поруч знаходиться унікальний печерний комплекс, який може бути безповоротно втрачений, якщо забудовник раптом відновить роботи на цьому об’єкті. Каштан NEWS розбирався в проблемі.

Старовинна будівля і печери
Будинок, зведений наприкінці ХІХ століття, має охоронний статус. Впритул до нього знаходиться комплекс Вознесенських печер, одну з яких у 2023 році було занесено до переліку пам’яток Києва. Історична садиба складалася з основної будівлі та флігеля. Наразі від останнього залишилися лише грудки цегли. Активісти, які прибули на місце будівельних робіт, спробували дізнатися у робітників, яка компанія та які саме роботи з якою метою проводяться на об’єкті. Це їм не вдалося — у відповідь робітники втекли з місця проведення робіт.
«Ця ділянка має історичну цінність, — кажуть активісти ГО «Спадщина». — Кілька років тому тут планували звести офісно-житловий комплекс. Схоже, забудовник і досі не відмовився від цих планів».
Примітно, що в 2022 році депутати Київради неодноразово намагалися «протягнути» проєкт рішення про передачу цієї земельної ділянки під будівництво та обслуговування офісно-житлового центру. Однак завдяки виявленню там Вознесенських печер і розголосу серед громадськості міста ця історія завмерла на півтора року.
Як стверджують у ГО «Спадщина», на сьогодні земельна ділянка так і залишається офіційно не переданою нікому в користування чи власність, а отже продовжує перебувати на балансі столичної громади.
Печери
Вознесенські печери належать до категорії нововиявлених пам’яток археології та історії. Восени 2022 року їх було знайдено київськими активістами неподалік від місця зруйнованої садиби.

Пізніше в центральній печері археологи виявили зображення тварин і малюнки, датовані «варязьким» періодом.
Наразі охоронний статус має лише одна печера — в березні 2023 року до категорії пам’яток було включено найдовшу з кількох виявлених печер. Загалом комплекс складається з чотирьох окремо розташованих печер, які прорізані в товщі Валової гори.
Центральна печера має вхід із Вознесенського узвозу та вихід у Глибочицький яр, на вулицю Глибочицьку. Три інші печери розташовані замкнено в підземному просторі й мають лише один вхід.
Цікаво, що центральна печера є найдовшою — її протяжність сягає 38 метрів, і вона повністю досліджена археологами. Три інші печери мають довжину приблизно від 12 до 16 метрів, проте їх точна протяжність поки невідома, оскільки вони ще не були повністю досліджені. На думку фахівців, на певному історичному етапі в цих приміщеннях сталися обвали, через що пройти ними повністю без додаткових розкопок і очищення стволів неможливо.

Вознесенські печери, як зазначають спеціалісти, належать до так званого оборонного типу. Висота їх проходів становить від одного до півтора метра. Отже, якщо центральна печера збереглася майже у первісному вигляді, то три інші частково засипані й потребують розчищення для подальшого детального дослідження.
Коли виникли печери
Відверто кажучи, сьогодні ніхто не може точно або навіть приблизно визначити дату виникнення цих підземних споруд, а також осіб, причетних до їх будівництва. Вчені схильні відносити їх до середньовіччя — приблизно XII–XIX століття. Такі часові межі пояснюються тим, що печери перетинають культурний шар XII століття, тобто вириті на тому ж рівні, де були знайдені артефакти періоду Київської Русі.
Цікаво, що тривалий час «головний» вхід до печер був перекритий стіною історичної садиби, збудованої в 1898 році.
За словами київських пам’яткоохоронців, цю садибу намагалися розібрати в 1980 році в рамках знесення застарілого та аварійного житла на Вознесенському узвозі. Проте з незрозумілих причин її так і не розібрали повністю, залишивши в напіврозібраному стані, в якому вона перебуває й досі.

На думку археолога Тимура Бобровського, знахідка цього печерного комплексу є найцікавішим відкриттям в царині київських підземель упродовж останніх кількох десятиліть. Адже до цього часу існування саме даного печерного комплексу не було відомим.
На межі зникнення
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що печери на Вознесенському узвозі, 25, існували ще до початку будівництва садиби.
«Але зараз є ризик взагалі втратити весь печерний комплекс через початок поблизу нього будівництва», — переконані активісти.
Небезпека знищення печер, за їхніми словами, полягає в тому, що печери розташовані в товщі так званого лесового ґрунту, який є досить крихким і пластичним при намоканні. Тому навіть якщо будівництво (шурфування ґрунту, закладання фундаменту тощо) розпочати не безпосередньо над печерами, а поруч із ними, це може спричинити обвал усього схилу та повне руйнування печер.

«Тобто ми говоримо про те, що будівництво на цій території взагалі неможливо. А роботи, які проводилися з історичною будівлею, інакше ніж самовправством назвати не можна. Адже не було паспорта об’єкта, інформаційного стенду з розміщенням дозволів, вказівки на відповідальну організацію й осіб, які проводять роботи», — наголосили в ГО «Спадщині».
Цінність печер полягає в їхньому унікальному призначенні — це печерний комплекс схову. Якщо Печери Лаври та Китаївські печери слугують місцями для відправлення релігійних обрядів, то Вознесенські печери мали оборонне призначення. Про це свідчить їхня конфігурація: всередині центральної печери розташовані кімната схову майна та кімната схову людей. Крім того, характер печери-схованки підтверджує наявність двох входів/виходів, розташованих по різних боках пагорба.
Ативність на завадила б
Отже, унікальні для Києва печери опинилися під загрозою зникнення. Наразі до їх збереження долучився Департамент охорони культурної спадщини КМДА, розробляється документація для внесення печер до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Цьому має посприяти Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, однак воно поки що не поспішає з цим. На сьогодні будівельні роботи поблизу печер призупинені. Чи встигнуть їх зберегти?
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.