У столиці є багато місць, про цікаву історію яких мало хто здогадується
Київ складається з десяти адміністративних одиниць — районів. Кожен із них — розміром із невеличке місто. Райони мають свою історію, традиції, цікаві місця.
Каштан NEWS розповідає та нагадує про цікаві факти київських районів. Минулого разу йшлося про місцевості під назвою Мишоловка, Звіринець, Батиєва гора, Лиса гора, Чорна гора, Черепанова гора, Корчувате, Феофанія, Іподром, «Експоцентр», Льодовий стадіон, музей у Пирогові.
Сьогодні розповідаємо про Теремки.
Де знаходиться
Столичний житловий мікрорайон Теремки є історичною місцевістю на південно-західній околиці Києва, між Феофанією, Голосієвом і Жулянами. Мікрорайон складається з двох частин — Теремки І і Теремки ІІ. Тут розташовано студентське містечко – переважно гуртожитки КНУ імені Тараса Шевченка, є висотна та малоповерхова забудови кінця XIX — початку XX століть.
Історія
Походження назви місцевості остаточно не встановлено, але науковці схильні вважати, що вона виникла через специфічний характер давньої забудови — невеличкі будиночки-теремки, які колись тут були.
Вперше про Теремки як окрему місцевість згадується в Іпатіївському літописі 1150 року. Назва стосувалася урочища Теремец.
Пізніше, в старих документах XVII–XX століть, Теремки згадуються вже як власність Київських митрополитів. Протягом середньовіччя володіння Теремками неодноразово змінювалося, переходячи то до Софійського монастиря, то до Києво-Печерської лаври. Адже між цими релігійними установами тоді тривала справжня судова війна за землі Київщини, зокрема й Теремки.
У документах 1860 року вказується, що на хуторі Теремки стояло 17 хат і мешкало 126 душ служителів будинку митрополита.
Архітектура зведених на Теремках резиденцій була вельми скромною: дерев’яні двоповерхові будинки, збудовані в тіні садів. На другому поверсі будівлі традиційно облаштовували домову церкву. У будинках також розміщували кухню та приміщення для слуг.
Унікальні ознаки
Варто сказати, що землі на Теремках ще ті! Як стверджують фахівці, темтешній ґрунт за своїми властивостями є унікальним і одним із найкращих на території всієї сучасної Київщини.
Іншою цікавою ознакою старих Теремків була… конопля. У господарських книгах є детальні описи конопляних плантацій. Цей продукт, до речі, вирощували і монахи. Тому Теремки можна назвати своєрідною конопляною столицею регіону, адже цю рослину, з якої виготовляли олію, тут висаджували століттями. І треба зауважити, що такий бізнес був доволі прибутковим.
Містоутворююча установа
Як не дивно, але поштовх розвитку забудові сучасних Теремків дав Інститут кібернетики АН УРСР, який було засновано в тих місцях у післявоєнні роки.
Саме з ним і пов’язано подальше заселення Теремків-І. Прогнозували, що район стане епіцентром мешкання інтелігенції. А житлові новобудови почали зводити просто серед поля.
Нові будинки виростали так швидко, що транспортна інфраструктура міста не встигала розвиватися за ними. Потрібно віддати належне радянським архітекторам: розробляючи проєкт Теремків-І, вони не забули про приватний автотранспорт, для якого було передбачено автостоянки на 1900 місць. Тоді проєктанти виходили із співвідношення 100 автомобілів на тисячу мешканців.
До речі, ще за тих часів тут передбачалося будівництво гілки метро. Однак ці плани тоді не було реалізовано через складні гідрогеологічні умови грунтів після станції метро «Либідська». І тільки на початку XXI століття до мікрорайону нарешті протягнули підземні колії метро. А починаючи з 2004 року розпочалося планування та будівництво нового мікрорайону Теремки-ІІІ площею 272 га, який буде «втиснуто» з південного сходу в проспект Академіка Глушкова, а з північного сходу — в Кільцеву дорогу. До речі, про дорогу. Розробці проєкту будинків житлового масиву Теремки-2 приділялася особлива увага: під час їхнього зведення використовувалися протишумні технології, адже новий район упритул підходив до Кільцевої дороги.
Безперервні будинки
Ще однією характерною ознакою Теремків є так звані безперервні будинки, яких немає більше ніде в столиці. У результаті такого підходу до будівництва було створено єдиний архітектурний ансамбль каскадної забудови із формуванням різноповерхової структури будинків. Це забезпечується всього двома величезними комплексами, які складаються зі з’єднаних в одне ціле будинків-секцій. А найбільший із них розташовано на вулиці Академіка Заболотного, 2-122. Будинки там було зведено в середині 80-90-х років минулого століття. Це є найдовшим житловим комплексом у Києві, який складається з 61 секції. З висоти пташиного польоту такий житловий комплекс чимось нагадує бджолині стільники, від яких розходяться промені.
Цікава деталь: загальна площа цього будинку сягає 375 квадратних кілометрів. Тобто житловий будинок є більшим за територію таких європейських країн, як Монако, Ліхтенштейн та Сан-Марино!
Будинок за своєю довжиною посідає друге місце в Україні та п’яте — в світі. Мешкає в ньому понад 12 тисяч людей. Але і це ще не все: будинок має понад 60 поштових адрес, а викликаючи сюди таксі, треба завжди уточнювати номер під’їзду, оскільких їх тут шістдесят вісім.
До речі, перші поверхи нових будинків Теремків-І відводилися для заселення людей похилого віку та громадян з інвалідністю. А це — 220 квартир.
Як згадував один із проєктувальників, «Теремки ілюструють принципово новий підхід до житлового будівництва: у цьому районі, на відміну від традиційного підходу, все житло зібрано в єдину, безперервну та різноповерхову забудову».
За задумом архітекторів, на Теремках мав виникнути величезний громадський центр для місцевих мешканців з кінотеатром і універсамами, громадськими пральнями, ательє, перукарнями, побутовими майстернями, мали бути бібліотеки та зали родинних свят, комплекси здоров’я з басейнами та спортивними секціями. Крім того, ще тоді планували, що мешканці нових осель могли б замовляти собі доставку необхідних харчів.
Однак на облаштування такої інфраструктури вже не вистачило грошей: радянська економіка дала величезну тріщину і стрімко почала йти на дно.
Найстаріша в Києві
Незважаючи на невелику територію, на Теремках розташовано сім культових споруд: церква святих мучеників Бориса і Гліба, Свято-Преображенський собор, храм святителя Савви Сербського, церква Введення в храм Пресвятої Богородиці, православна церква Різдва Пресвятої Богородиці та храм євангелістських християн баптистів. Крім того, на Теремках розташована Церква великомученика Димитрія Солунського.
Останній із списку «теремківських» культових закладів заслуговує на окрему увагу, оскільки є найстарішою дерев’яною церквою Києва.
Храм Димитрія Солунського було зведено 1715 року в селі Жуляни ченцями Софійського монастиря, якому до 1787 року належало це село. Тоді було споруджено храм-каплицю Димитрія Солунського. Однак до середини ХІХ століття церква, яка мала вигляд каплички, вже не могла вмістити всіх парафіян, а тому 1847 року її розібрали і за рахунок місцевої скарбниці звели нову. Вона теж була дерев’яна, але вже з куполом. Однак 21 червня 1859 року храм спіткало нещастя — від потрапляння блискавки він згорів ущент. А церква, яка збереглася до сьогодні, була збудована 1862 року.
В серпні 1941 року культова споруда знову постраждала — у вівтар влучив снаряд. Однак після окупації Києва німецько-фашистськими загарбниками в церкві знову почали регулярно проводити служби, які не припиняються до цього дня.
Примітно, що в сучасному храмі зберігаються мощі великомученика Димитрія Солунського, преподобномученика Макарія Канівського, святителя Луки Кримського, преподобного Іллі Муромця, преподобної Олени Флоровської. Крім того, в церкві знаходяться дві мироточиві ікони: Пресвятої Трійці та Покрови Божої Матері.
Покинутий храм науки
Як уже зазначали, частина житлового мікрорайону Теремки виникла завдяки розташуванню тут Інституту кібернетики. Тож, саме наука породила інший «витвір» — недобудований корпус кіберцентру.
Його зведення розпочалося наприкінці 1980-х років минулого століття на замовлення університету імені Тараса Шевченка. За проєктним задумом, у кіберцентрі було заплановано три корпуси, де повинні були проводитися дослідження з розробки нових комп’ютерних та електронних елементів. Однак добудувати корпуси і перерізати стрічку під час їхнього відкриття не судилося. Через брак коштів будівельні роботи велися дуже повільно і остаточно зупинилися в 1993 році.
«Теремківські» будівельні скандали
Будівельні скандали не оминули й Теремки, як і будь-який район сучасного Києва. У 2014 році спалахнула колотнеча навколо ринку «Теремки-2», що на вулиці Лятошинського, 14.
Ринок вирішили знести заради будівництва 7-поверхового торговельного центру. Водночас місцеві підприємці стверджували, що про закриття ринку і будівництво торговельного комплексу вони дізналися випадково, заздалегідь їх про це ніхто не попередив.
Однак найбільшим скандалом обернулася забудова, яку здійснювала «УкоГруп» Анатолія Войцеховського. Внаслідок так званого банкрутства компанії було ошукано 1 263 інвестори. Починаючи з 2004 року Войцеховський разом із поплічниками придбав частки у капіталах 12 підприємств, пізніше переоформивши їх на підставних осіб. Пізніше за допомогою цих компаній було захоплено земельні ділянки під будівництво 42 об’єктів, більшість з яких була розташована й на Теремках.
Нині схеми Войцеховського порівнюють із будівельною аферою «Еліта-Центр». На жаль, ошукані інвестори ще й досі виборюють у судах право отримати від міста компенсацію за неотримане житло.
Як дістатися до Теремків
Якщо вас зацікавили Теремки і ви хочете відвідати їх, щоб усе побачити на власні очі, до ваших послуг метро до станцій «Теремки» або «Іподром», а також тролейбус № 11, автобуси маршрутів № 1, 56, 57, 75, маршрутки № 461, 499, 777, 43, 172, 904 або приватний транспорт за допомогою навігатора.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
