Третя окрема штурмова бригада Збройних Сил України вважається однією з найефективніших. У ній – усі добровольці. У ній немає тих, кого працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки привезли «з вулиці» або з концертної зали, вручивши повістки
Про це в студії ютуб-проєкту «Каштан інтерв’ю» розповідає фахівець із рекрутингу Третьої окремої штурмової бригади з позивним «Дєд».
У бригаді дуже добре налагоджено справу з підбором кадрів, – розповідає співрозмовник. – Вважаю, що найкраще серед підрозділів Збройних Сил України. А відбувається все просто. Є сайт, з його допомогою можна заповнити коротку заявку, після цього вам зателефонують і запросять на співбесіду. Можна не заповнювати заявку, а одразу приїхати в рекрутинговий центр.У нас їх чотири – в Києві, Дніпрі, Одесі та Львові. Адреси є на сайті. згідно з побажаннями і навичками кандидата наші фахівці будуть шукати йому посаду.
А побажання враховуються?
Звичайно. Це основне.
В чому, на вашу думку, особливість ефективної бригади?
Тому, що бригада ефективна на полі бою. Це теж важко заперечити. Тому, звичайно, про нас знають і нас бачать.
З іншими бойовими бригадами немає конкуренції у кадровій справі?
Ні. Зрештою, до нас, у Київський рекрутинговий центр ніхто не звертався з проханням допомогти налагодити процес підбору кадрів.
Чи відчуває командування підрозділу дефіцит певних фахівців?
Звичайно, не вистачає кваліфікованих інженерів. Сьогодні є запит від роти наземних роботизованих комплексів. Саме там дуже потрібні рідкісні такі військові спеціальності. Здається, інженери, які пов’язані з налаштуванням антен. На такі військові спеціальності дуже важко знайти кваліфікованих фахівців.
А медиків достатньо?
Запитів стосовно них не було. Хоча є потреба в бойових медиках, але ж вони виконують і обов’язки штурмовика, тобто піхотинця, а вже потім – медика. Від медпункту одного з батальйонів нещодавно надійшов запит на лікаря, ми йому дуже швидко знайшли.
Можливо, є якісь особливі вимоги до потенційних кандидатів на службу?
Все залежить від того, на яку посаду хоче людина. Якщо має намір воювати, то йде в піхоту, в будь-який бойовий підрозділ. Там, звичайно, є вимоги. Тобто, кандидат на бойову посаду повинен бути у доброму фізичному стані. Але це не говорить про те, що воїн має бути професійним спортсменом. Зрештою, наші сержанти допомагають «підтягнути» фізичну форму тому чи іншому претендентові. Багато що залежить від мотивації. Якщо людина хоче, то за три тижні можна себе до нормальної фізичної форми довести.
А якщо вам не підходить претендент у штурмову роту?
Тоді намагаємося шукати іншу посаду. Згідно з побажанням. Але в рамках нашої бригади. До нас дуже рідко приходять люди, які заявляють, що, мовляв, я ще думаю, чи піти до іншої бригади ЗСУ. У Третій окремій штурмовій є дуже багато плюсів, яких немає в інших бригадах. У нас є патронатна служба, яка лікує наших поранених не в держклініках, а в приватних. У нас набагато краща підготовка, ніж у більшості бригад. Тобто, дуже багато факторів. А ще у нас є тестовий тиждень, у ньому беруть участь багато людей, які в чомусь сумніваються. Вони потрапляють до нас, дивляться, яка в нас атмосфера, як працюють сержанти – а це воїни з
бойовим досвідом.
За вашими спостереженнями, як змінилась мотивація новобранців в останні місяці?
Здебільшого, приходить молодь. Більшість, відсотків 80, напевно, хочуть штурмувати… Тобто молоді хлопці приходять саме воювати. Більш старші люди, кому уже 30+, також є. Хтось із них також воліє воювати, але, як правило, після 35 років, під 40 років уже є певні проблеми зі здоров’ям. Тому такі люди просяться, скажімо, в роту вогневої підтримки. Тобто, щоб не на самий передній край, а десь подалі.
Яким має бути, на вашу думку, мобілізаційний вік?
Складне запитання, насправді. Мужиками 40+ ми війну не виграємо. Тобто повинні воювати молоді. Якби це цинічно не звучало. Я просто знаю, бачу, як воюють молоді хлопці, а як воюють мужики, яким 50+. І це дуже велика різниця. Молодь набагато швидше навчається, набагато швидше відновлюється. Вона відчайдушніша, сміливіша. Я веду не до того, що мужики десь бояться, просто молодь більш енергійна.
А брак досвіду?
Так ніхто на війну не приходить досвідченим. Ти ж поки на передову не попадеш, у тебе не буде досвіду. Сержанти, звичайно, тебе навчають, є медицина, тактика і так далі. Але одна справа, коли знаєш теорію, а інша – коли потрапив у пекло боїв.
Щодо процесу адаптації новобранців.. Як він відбувається?
Все проходить автоматично, тому що є напрацьована схема. Людина приходить, дивиться, як ми живемо, як живуть рекрути, як вони тренуються. Принаймні, на моїй пам’яті немає такого, щоб людина не змогла адаптуватися. У бригаді – побратимські стосунки. Є, звичайно, чітке розуміння субординації. Але під час спілкування ми не кажемо – «пане майор» до командира роти. Це все відбувається на «ти», за позивним. Нема такого, що я, наприклад, офіцер, а ти – ні.
В середньому як довго триває адаптація?
Дуже швидко проходить це. Два-три дні.
Щодо ротації воїнів у бойових підрозділах. Як із цим?
У нас дуже грамотно поставлена ротація. Тобто дві доби ти на позиціях, а потім дві – відпочиваєш, дві – в оперативному резерві. Тобто в людей є змога відпочити дві – чотири доби.
Чого не вистачає на фронті?
Моя суб’єктивна думка – дронів, HPV. Наскільки я знаю, то загалом хлопці екіпіруванням та засобами особистого захисту забезпечені на 100 відсотків.
Докладніше дивіться в новому випуску ютуб-проєкту «Каштан. інтерв’ю»
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
