80 років тому світ поборов нацистську чуму. Сьогодні він вимушений боротися з нею знову
Сьогодні, 8 травня 2025 року, Україна відзначає 80-ту річницю перемоги над нацизмом у Європі. Каштан NEWS розповідає про внесок українців у боротьбу з нацизмом та втрати, які Україна понесла в наймасштабнішому воєнному конфлікті в історії людства.
Друга світова чи «велика вітчизняна»?
Під час Другої світової війни Україна стала одним з основних театрів бойових дій та осередком спротиву проти гітлерівської агресії. Сьогодні разом з іншими європейськими країнами ми вшановуємо пам’ять усіх, хто боровся проти нацизму та здобув перемогу, зокрема ціною власного життя.
За радянських часів пропаганда цілеспрямовано обмежувала громадське сприйняття Другої світової війни історією останніх її п’яти років – від нападу нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року до 9 травня 1945 року, дати прийняття капітуляції Німеччини в радянській зоні окупованого Берліна за московським часом.
Таке обмеження давало змогу не згадувати, що первісно Радянський Союз вступив у Другу світову війну на боці гітлерівської Німеччини. 23 серпня 1939 року у Москві був відписаний так званий пакт Молотова – Ріббентропа, який гарантував взаємний ненапад між Німеччиною та СРСР. На додаток до договору обидві держави підписали секретний протокол, яким розділили «сфери впливу» на території Польщі, Фінляндії та країн Балтії. Уже через тиждень, 1 вересня, реалізуючи цей протокол, Німеччина напала на Польщу, що і спричинило початок Другої світової. А ще через шістнадцять днів до східної Польщі вторглася Червона армія. Як наслідок, Польща була поділена між Німеччиною та СРСР, а 22 вересня радянські війська та Вермахт провели в місті Брест-Литовськ (нинішній Брест у Білорусі) спільний парад, який приймали комбриг Семен Кривошеїн і генерал Гейнц Гудеріан.
З 1939-го по 1941 рік гітлерівська Німеччина захопила більшу частину континентальної Європи, а СРСР анексував Естонію, Латвію, Литву та окремі частини Фінляндії та Румунії. Обидві країни-агресорки підтримували взаємний нейтралітет, аж поки у червні 1941 року Німеччина не вторглася до СРСР.
Друга світова в цифрах та фактах
- Кількість держав-учасниць: 61 країна (приблизно 80% тодішнього населення людства).
- Театр бойових дій: 40 країн (2/3 держав, які існували на той момент).
- Кількість мобілізованих до військових формувань (з обох сторін): 110 млн осіб.
- Кількість загиблих унаслідок бойових дій: понад 60 млн осіб (з них 27 млн безпосередньо на фронті).
- Тривалість: 2195 днів, тобто 6 років та 1 день (з 1 вересня 1939 року по 2 вересня 1945 року, коли Японія, останній союзник Третього Рейху, підписала акт капітуляції).
- Єдина країна, яка брала участь в антигітлерівській коаліції з перших до останніх днів війни: Велика Британія. Разом із Францією вона оголосила війну Німеччині через два дні після німецького вторгнення до Польщі, однак 22 червня 1940 року Французька республіка капітулювала. Із цього часу Велика Британія боролося проти Німеччини фактично самотужки аж до липня 1941 року, коли була укладена британо-радянська угода про спільні дії проти Третього Рейху. Сполучені Штати Америки вступили до антигітлерівської коаліції через пів року – коли в грудні 1941-го Гітлер оголосив війну США.
- Формально Друга світова війна досі не завершена, оскільки офіційний мирний договір між Японією та СРСР (а пізніше з його правонаступницею – Російською Федерацією) так і не був підписаний через територіальні суперечки за Південний Сахалін та Курильські острови.
Україна в Другій світовій війні
Для України Друга світова розпочалася 1 вересня 1939 року, коли німецька авіація бомбардувала Львів та інші західноукраїнські міста, які на той момент входили до складу Польщі. Пізніше до Львова підступила зі сходу Червона армія, і місто опинилося у подвійній радянсько-німецькій облозі.
З 22 червня 1941 року театром бойових дій стала вся територія України. Тактику «спаленої землі» використовували як радянська армія, яка відступала на схід, так і згодом нацистські війська під час свого відступу на захід.
За підрахунками сучасних істориків, за шість років війни втрати України склали:
- щонайменше 8 млн загиблих (майже 1/5 всього населення українських територій), включаючи близько 5 млн цивільних осіб (у тому числі 1,5 млн загиблих унаслідок Голокосту);
- загалом населення УРСР з 1941 по 1945 рік скоротилося з майже 41 млн до 27 млн осіб – у тому числі за рахунок тих, хто був евакуйований, вивезений на примусові роботи, репресований або депортований;
- економічні втрати України склали 42% від усіх, що поніс СРСР: було частково або повністю зруйновано 714 українських міст, 28 тисяч сіл, понад 16 тисяч промислових підприємств, майже 33 тисячі навчальних та 18 тисяч медичних закладів;
- станом на кінець війни близько 10 млн українців залишилися без житла або мешкали у пошкодженому житлі.
Внесок українців у розгром нацизму
Під час Другої світової війни українці, які були на той час найбільшою бездержавною нацією Європи, боролися проти нацистів у складі різних військових з’єднань. Зокрема, у лавах Червоної армії воювало понад 6 млн українців – 23% особового складу радянських збройних сил, а з другої половини 1943 року кількість уродженців України у складі з’єднань Українських фронтів сягала від 60 до 80%. Також понад 100 тисяч українців боролося з окупантами у лавах УПА.
Крім того, українці та вихідці з України брали участь у війні у складі армій Польщі (120 тисяч у 1939 році) та Франції (до 5 тисяч у 1940 році) та інших держав антигітлерівської коаліції – у тому числі, США (80 тисяч) та Канади (45 тисяч).
Протягом війни близько 2,5 млн українців були нагороджені медалями та орденами, 2070 стали героями Радянського Союзу, з них 32 отримали це звання двічі, а український пілот-винищувач, найрезультативніший ас авіації антигітлерівської коаліції Іван Кожедуб – тричі. Українцями були 7 командувачів фронтами та понад 200 генералів.
Незважаючи на це, радянська влада намагалася не визнавати публічно внесок українського народу в перемогу над нацизмом, оскільки це було б образливо для «керівного народу», тобто росіян. 24 травня 1945 року на урочистому бенкеті в Кремлі з нагоди капітуляції нацистської Німеччини Сталін проголосив тост: «Я п’ю, насамперед, за здоров’я російського народу тому, що він є найвидатнішою нацією серед усіх націй, що входять до Радянського Союзу. Я піднімаю тост за здоров’я російського народу, тому що він заслужив у цій війні загальне визнання як керівна сила Радянського Союзу серед усіх народів нашої країни».
Приклад Сталіна наслідує президент держави-агресорки Володимир Путін. Ще в 2015 році він публічно повторив сталінську тезу про керівну роль російського народу в боротьбі з нацизмом, а свято перемоги над нацизмом, яке в РФ, як і раніше, відзначають 9 травня, вже багато років перетворилося на «побєдобєсіє» під лозунгом «можем повторіть».
Коли саме капітулювала нацистська Німеччина
Акт капітуляції збройних сил Німеччини був підписаний 7 травня 1945 року у французькому місті Реймс, але ратифікований наступного дня — 8 травня о 23:01 за місцевим часом у Карлсгорсті, передмісті Берліна. Відповідно офіційне свято перемоги над нацизмом у Європі відзначається саме 8 травня. Крім того, цей день у 2005 році Генасамблея ООН проголосила Днем пам’яті та примирення, присвяченим жертвам Другої світової війни.
У СРСР День перемоги традиційно відзначався не 8, а 9 травня, оскільки момент капітуляції Німеччини Радянський Союз обчислював за московським часом (00:01 9 травня 1945 року). За часів незалежної України 9 травня також довго залишалося єдиною датою дня перемоги над нацизмом. У 2015 році указом Президента Петра Порошенка було встановлено, що офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходитимуть два дні — 8 й 9 травня. Однак збройна агресія РФ зіграла важливу роль у тому, що дата 9 травня чим далі, тим більше стала асоціюватися в українців не з перемогою над нацистською Німеччиною, а з країною-окупантом.
8 травня 2023 року Президент Володимир Зеленський подав у Верховну Раду законопроєкт з пропозицією встановити 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. 29 травня того ж року Рада підтримала цей законопроєкт, і державне свято було перенесено з 9 на 8 травня. Водночас 9 травня залишається в Україні Днем Європи, який було встановлено на знак відзначення миру та єдності на європейському континенті.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
