Військовий експерт розповів, як це впливає на стан справ у країні-агресорці
Масовими ударами по законних військових об’єктах, які розташовані вглибині території Російської Федерації, українська сторона демонструє можливість масштабування застосування ударних безпілотників літакового типу.
Як останнім часом змінилися цілі, Каштан NEWS розповів військовий експерт, координатор ГО «Спільна справа» Дмитро Снєгирьов.
Зміна зброї змінила цілі
«Наразі країна-окупант суттєво масштабувала виробництво дронів і збільшила кількість пускових майданчиків. Ворог намагається збільшити кількість засобів ураження по одному населеному пункту і по одній конкретній цілі. Тому основна мета зміни наших ударів — унеможливити масове виробництво БпЛА», — констатує експерт.
А отже, нині, додає Дмитро Снєгирьов, українські удари спрямовані, насамперед, на підприємства, що займаються виробництвом дронів — як ударних, так і розвідувальних. Це — частина масштабної кампанії, яка має на меті зірвати нарощування російського виробництва безпілотників. Це критично важливо, враховуючи повідомлення медіа та західних аналітиків про те, що Росія потенційно здатна запускати від 500 до 1000 дронів щодня. В умовах, коли Україна лише створює власну ешелоновану систему ППО, така кількість загрожує колапсом.
Логіка нової тактики
Виробництво дронів-перехоплювачів в Україні лише анонсоване. А дешевизна російських БпЛА в поєднанні з високою вартістю засобів їх перехоплення створює недопустимий дисбаланс.
«Тож удари по виробничій інфраструктурі — це превентивна міра, яка дозволяє стримати загрозу ще на старті», — зазначає Дмитро Снєгирьов.
За його словами, удари завдають, насамперед, по російських підприємствах, які виробляють як «Герань-2», «Герань-3», так і БпЛА з використанням оптоволокна як системи зв’язку. Адже дрони на оптоволокні — це одна з переваг ворога, яка стала серйозним викликом для Сил оборони України.
Як зауважив військовий аналітик, зміна тактики цілком логічна: вдарити по виробництву, а не по кінцевому продукту. І це вже відчула на собі, зокрема, так звана вільна економічна зона «Алабуга», яка є одним із головних місць виробництва російських безпілотників. Туди вже було завдано кілька дошкульних ударів безпілотниками ГУР.
Так само безпілотники Сил оборони України та ГУР МОУ били по підприємствах компанії «Кронштадт» у Московській області, яка також займається виробництвом БпЛА.
«Росія змушена була визнати пошкодження потужностей виробництва безпілотників і навіть часткову зупинку підприємства. Також було вражено завод у Саранську, що виробляє оптоволокно, — єдиний такий на території РФ. Це оптоволокно використовується в FPV-дронах», — розповів Дмитро Снєгирьов.
У відповідь на такі дії української сторони росіяни, зокрема, розглядають можливість розміщення виробництв БпЛА в Китаї.
Не дроном єдиним…
У контексті зміни пріоритетності цілей варто згадати удари українських спецслужб по ворожих підприємствах, які виробляють акумулятори для БпЛА. Вони є ще однією ключовою ланкою в технологічному ланцюгу виробництва дронів, а отже — законними військовими цілями.
Крім того, у прицілі Сил оборони перебувають і заводи, які спеціалізуються на виробництві засобів протидії українським системам радіоелектронної боротьби.
Треба визнати, що окупанти почали використовувати більш захищені від перешкод системи навігації. Наприклад — багатоелементну антену типу «Комета-М». Це – фазована антенна решітка, пояснює Дмитро Снєгирьов, яка демонструє доволі високі можливості щодо протидії засобам радіоелектронної боротьби та дозволяє наводити БпЛА за допомогою супутникової системи. Росія вже дійшла до використання 12-елементної антени «Комета-М» на цих БпЛА. А отже, такі засоби мають якщо не повністю припинити своє існування, то їхня дія повинна бути зведена до мінімуму.
Безпілотники і засоби протидії
До останнього часу приблизно до 40 відсотків російських БпЛА було нейтралізовано саме завдяки застосуванню систем радіоелектронної боротьби. Росіяни врахували це й почали модифікувати свої БпЛА, змінювати їхні характеристики, щоб зменшити вразливість до РЕБ та мобільних вогневих груп.
Нині, здебільшого, російські «шахеди» літають задля виснаження української системи ППО: вони більше почали кружляти, маневрувати, змінювати висоту, що ускладнює їхнє виявлення та нейтралізацію.
«Ще донедавна мобільні групи ефективно протистояли атакам ворожих дронів, але тепер БпЛА почали атакувати з висот, недосяжних для них. Тобто, ворог підняв поріг висоти їхнього польоту до рівня, на якому їх дуже складно збивати з кулеметного озброєння. Через це мобільні вогневі групи значною мірою втратили свою ефективність. Зокрема, сам кулемет, яким вони працювали, став менш ефективним», — зауважив співрозмовник.
А це, продовжив Дмитро Снєгирьов, зменшило результативність роботи МВГ і стало серйозним викликом для гарантування безпеки з повітря. Як підтвердження цього – Генеральний штаб ЗСУ інформує, що кількість дронів, які досягають цілей, зростає.
Про що інформує розвідка Великої Британії
Ці фактори змусили Сили оборони України змінити тактику і зробити пріоритетом удари по підприємствах на території Росії.
Цікаво, що Міністерство оборони Великої Британії в нещодавно оприлюдненому зведенні констатувало, що країна-окупант через три роки війни проти України виявилася нездатною захистити свої стратегічні військові об’єкти. Про це свідчать численні українські атаки та їхній результат.
За інформацією британської розвідки, Україна успішно застосовує дрони проти військових об’єктів та інфраструктури на території Росії з дедалі більшою регулярністю, включаючи численні удари по російських нафтопереробних заводах.
Варто зауважити, звертає увагу Дмитро Снєгирьов, що ударів по російських НПЗ також ніхто не припиняв.
Як зазначає розвідка Великої Британії, такі успіхи України підкреслюють нездатність Росії захистити стратегічні військові об’єкти від атак, а також вказують на виклики, з яким стикається країна-агресорка, намагаючись збалансувати захист своєї інфраструктури та своїх операцій на лінії фронту.
Окремо треба звернути увагу на атаки українських безпілотників по російських аеропортах. Такі удари завдають відразу по кількох об’єктах на території Російської Федерації. Незалежно від кінцевого результату атак, країна-агресорка змушена запроваджувати так званий план «Килим», закриваючи свій повітряний простір. А це — колосальні збитки для російської економіки, які в перерахунку на вартість українського безпілотника є неспівставними.
За визнанням самих росіян, лише за липень цього року економічні втрати від заблокованих летовищ становили майже 40 мільярдів рублів.
Дальність ударів та збільшення збитків
Якщо українські дрони і не влучають у ціль, це все одно завдає ворогові певних збитків. Це навіть визнають пропагандистські телеканали, які стверджують, що така тактика є болючою для РФ, бо впливає на логістику, економіку та спричинює різноманітні кризи.
«І я більш, ніж упевнений, що українська сторона продовжить подібну тактику і надалі, — наголошує Дмитро Снєгирьов. — Тобто, йдеться не про показові акції, себто демонстрації можливостей, а саме про спланований, послідовний характер операцій українського розвідтовариства. Примітно, що збільшується відстань від цілей до російсько-українського кордону. Наразі — це понад 2000 кілометрів».
Показовим є той факт, що ЗСУ продовжують завдавати інтенсивні удари по тиловій інфраструктурі російського ВПК та військових об’єктах на території країни-агресорки, які є законними цілями для української сторони.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
