Україна виробляє більше дронів, ніж Китай. Сучасний світ змушує технології стрімко розвиватися, а війна — пришвидшує впровадження інновацій. За роки повномасштабного вторгнення Україна вибудувала цілу екосистему — сотні підприємств, що співпрацюють між собою, аби забезпечити державу безпілотниками.
Про структуру індустрії, співпрацю з міжнародними партнерами та те, як українських фахівців запрошують для обміну досвідом у різні куточки світу, розповів в інтерв’ю ютуб-проєкту Каштан.Інтерв’ю Валерій Яковенко — співзасновник і керуючий партнер компанії DroneUA, експерт у сфері робототехніки та безпілотних технологій.
Ви, без перебільшення, є одним із найвпливовіших представників української безпілотної індустрії. А з чого все почалося для вас?
Ми розпочинали свій бізнес понад одинадцять років тому. Це був бізнес, пов’язаний із робототехнікою і застосуванням дронів у загальнокомерційних сферах — таких як сільське господарство, видобувна промисловість тощо. Наш бізнес розпочався до початку війни, до 2014 року. Тож ми фактично пройшли всі етапи розвитку цієї індустрії.
Ми бачили, як змінюється ринок: як з’являються компанії, як деякі з них зникають, як створюються справжні технологічні продукти, якими сьогодні можна пишатися не лише в Україні — а на світовому рівні.

А як співпрацюєте з Міністерством оборони та Силами оборони загалом?
Ми — одна з багатьох компаній, частина великої екосистеми роботизованих технологій. Ми співпрацюємо з Силами оборони так само, як і всі інші компанії, які сьогодні працюють в Україні.
Тобто, ваша співпраця — це здебільшого державні замовлення, чи йдеться радше про пілотні проєкти?
Ми взагалі намагаємося не говорити про діяльність бізнесу і не розголошуємо жодних деталей. Це питання ринку. І від імені ринку ми абсолютно спокійно можемо давати коментарі без певної специфіки. Тут важливо розуміти один момент: український ринок — бурхливий, величезний. Ті компанії, які сьогодні вважаються одними з найменших в Україні, насправді, якщо порівнювати, наприклад, з американськими гравцями, — зовсім не поступаються за рівнем спроможності.

Це те, що дивує. І в першу чергу дивує не українські компанії, не українські бізнеси — дивує увесь світ, коли він дізнається деталі щодо спроможності, наприклад, локалізації виробництва дронів чи кількості, яку може за день виготовляти середньостатистична українська компанія. У багатьох від здивування «очі стають квадратними».
Як би ви оцінили поточний рівень українського виробництва дронів? Яку частку компонентів ми виготовляємо самостійно, а в чому досі критично залежимо від імпорту?
Справа в тому, що процес формування ринку дронів в Україні слід оцінювати в динаміці. Півтора-два роки тому в тому вигляді, у якому він існує сьогодні, ринку ще не було. Зрушення розпочалися з активації так званих low-tech технологій — зокрема, з поширення FPV-дронів. Це доволі примітивні технології, якщо говорити про прикладну сферу, але саме локалізація їхнього збирання дала поштовх: люди почали задумуватися, де брати компоненти.

На початку цього технологічного буму Україна була повністю залежна від імпорту — усі деталі надходили з-за кордону. Але протягом останніх двох років ситуація кардинально змінилася. Сьогодні вже існують локалізовані виробництва, які часто спеціалізуються на окремих компонентах: хтось виготовляє тепловізори, хтось — мотори, інші — працюють із карбоном або створюють польотні стеки. Все це — величезна екосистема українського бізнесу, який налічує понад 700 різних гравців, які активно співпрацюють між собою для максимального локалізування ланцюгів постачання та виробництва компонентів.
Якщо взяти будь-який дрон і розібрати його на складові, то побачимо, що абсолютно кожен компонент уже виробляється в Україні або має український аналог. Щоправда, через величезний попит ми поки що не встигаємо повністю забезпечити ці компоненти без імпорту. Вітчизняне виробництво ще не завжди встигає за темпами, але воно вже існує — і активно масштабується. Сьогодні Україна виробляє найбільше дронів на планеті — більше, ніж Китай.
Сьогодні ми можемо хизуватися технологіями з використанням штучного інтелекту, з різноманітними крос-функціональними рішеннями. Це стосується не лише дронів, які літають, але й наземних організованих комплексів, котрі вже зараз починають масово з’являтися по лінії фронту. Це величезний шар технологій, які не лише кількісно, але й якісно вивели нас на новий рівень. Це — факт.
Ми маємо технологічні прориви, яких немає, наприклад, навіть у західних компаній. Від цього відбувається певний зустрічний хід від західного бізнесу. Вони відкрито запрошують українців до партнерства, тому що вони розуміють, що Україна сильно попереду.
Давайте глибше розглянемо тему масового виробництва дронів. Часто це відбувається в умовах, які в медіа описують як досить кустарні, іноді прямо в гаражах або в дуже приватних майстернях. Як ви оцінюєте ефективність таких підходів з точки зору безпеки, масштабування, логістики?
З точки зору безпеки і протидії ворогу, це насправді одне з найефективніших рішень. Цехи, які створені по всій країні, дозволяють диверсифікувати виробництво, розподілити його по всій країні. Крім того, з’являються окремі виробничі підприємства на території країн НАТО, які працюють з українськими інженерами для України. Все це — та екосистема, яка налічує як мінімум 700 окремих компаній, а як максимум – це тисячі локацій, котрі Україна сьогодні має, де збирається обладнання і де воно виробляється.

З точки зору масштабування в мирний час, це, напевно, не сама ефективна система, котру варто вдосконалювати, зокрема через підвищення контролю якості виготовленої продукції. Зараз ми маємо ситуацію, коли все досить різнобарвне, якщо говорити про складання такого обладнання. Але маємо й факт: окремі інженерні групи часто мають безпосередній зв’язок з підрозділами, з якими вони співпрацюють найбільш щільно. Тож вони одразу виготовляють продукцію, враховуючи побажання, які до них надходять. Зворотний зв’язок отримують практично миттєво — немає потреби чекати роками. Все відбувається протягом кількох днів чи тижнів.
І це, мабуть, одна з ключових відмінностей України від інших країн: усі розробки та виробництво проходять дуже короткими спринтами. Кожні два місяці ми бачимо еволюційну ітерацію нової продукції — і саме це рухає нас уперед.
Детальніше дивіться в новому випуску ютуб-проєкту Каштан.Інтерв’ю за посиланням.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.