Міська влада в облаштуванні укриттів знову наступає на одні й ті самі граблі. Йдеться про неефективне, а іноді й протиправне використання бюджетних коштів.
Так, днями міський голова Віталій Кличко проінспектував укриття, в яких під час сигналу повітряної тривоги двері будуть автоматично відчинятися, або це можна буде зробити дистанційно, зв’язавшись із диспетчером через переговорний пристрій. Також бомбосховище можна відчинити звичайним ключем, або через пін-код, що генерується в чат-боті телеграм «Бомбосховища Києва». Система має свій власний акумулятор, тому може працювати навіть у разі вимкнення електропостачання. Перше таке укриття вже обладнано в Дарницькому районі столиці. Проте, експерти мають сумніви щодо ефективності запропонованої системи.
Так, колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба вважає, що цей проєкт – усе ті ж сковорідки для бомбосховищ, тільки нібито потрібні.
«Ці двері, насправді, не мають нічого спільного зі шлюзами для укриттів і протирадіаційних сховищ бункерного типу або інших об’єктів-шелтерів для захисту. Річ у тім, що від вибухової хвилі цей замок заклинить, і люди просто не вийдуть звідти», – зазначив Віктор Глеба в коментарі для видання «Фокус».
На думку експерта, шлюзовані двері в укриттях мають бути механічніми та зачинятися шляхом накручування замка доти, доки засувки не увійдуть у рами. Спочатку такі двері ведуть у тамбур, а вже потім – в основне приміщення укриття, яке так само зачиняється за допомогою механічного замка. І якщо шлюзовані двері розраховані на вибухову хвилю, то автоматизовану систему може просто заклинити внаслідок вибуху.
«Цей проєкт – чергове відмивання мільйонів. Ті самі сковорідки для бомбосховищ, тільки нібито потрібні», – переконаний Віктор Глеба.
За підрахунками фахівців, спорудження автоматизованої системи відчинення дверей в укриттях обійдеться бюджету Києва в майже 50 мільйонів гривень.
Нагадаємо, що наприкінці червня міська рада додатково виділила на облаштування укриттів 750 мільйонів гривень. Загалом минулого та нинішнього року на ці потреби було спрямовано понад 1,2 мільярди гривень. Проте, нині лише 15 відсотків укриттів придатні до використання без суттєвих зауважень.
Водночас деякі міські чиновники, прикриваючись необхідністю облаштування укриттів, витрачали мільйони бюджетних коштів на придбання барабанів, сковорідок, овочерізок тощо.
