Українська столиця за кількістю автомобілів давно наздогнала Європу, але «реве та стогне» через відсутність необхідної кількості паркувальних місць, автостоянок та гаражів. Що не так із «домівками» для машин у Києві, з’ясовував kashtan.news.
Мовою цифр
До повномасштабного вторгнення росіян в Україну в Києві, за різними даними, налічувалося від одного до півтора мільйона автомобілів.
За інформацією комунального підприємства «Київтранспарксервіс», яке є єдиним оператором з паркування транспортних засобів у столиці, загальна кількість майданчиків для паркування, що закріплені за підприємством, становить 1 225. Вони розраховані на 74 854 машино-місця. Найбільша кількість паркувальних майданчиків розташована в центральній частині міста.
А стоянок в місті нараховується 570, і розраховані вони на розміщення 17029 автомобілів. Найбільше паркомісць на стоянках та паркінгах є на території Шевченківського — 2832 і Печерського районів — 2614, а найменше — в Святошинському та Подільському районах (відповідно 763 і 960 паркомісць).
За інформацією комунальників, станом на середину листопада цього року до цільового фонду бюджету Києва за паркування транспортних засобів на майданчиках, що закріплені за комунальним підприємством «Київтранспарксервіс», надійшло 37 690 000 грн.
Водночас, за інформацією районних державних адміністрацій, у Києві налічується 423 гаражно-будівельні кооперативи. У Шевченківському та Голосіївському районах — понад 40 у кожному, в Оболонському, Подільському та Дарницькому — більше 30, у Дніпровському Святошинському та Солом’янському – понад 60. А найменше — в Печерському (12) і Деснянському (24) районах. Скільки вони мають машино-місць, співробітники КМДА не вказали у відповіді на наш запит. Однак і без того неозброєним оком видно, що паркувальних місць і гаражів украй замало для того, щоб кияни мали можливість зберігати свої транспортні засоби.
Невдале перехоплення
Ще задовго до «великої війни» влада міста, рятуючи мегаполіс від транспортного колапсу, запланувала створити так звані перехоплювальні паркінги. За задумом, вони мали розміщуватися біля кінцевих станцій метро на всіх в’їздах до Києва. Передбачали, що люди, які приїжджають на роботу до міста на власному транспорті, матимуть можливість залишити його на спеціальній парковці, а далі будуть пересуватися Києвом на громадському транспорті. Це б суттєво розвантажило міські дороги.
Тоді в якості своєрідного експерименту поблизу станції метро «Іподром» створили першу перехоплювальну парковку, розраховану на 205 автомобілів.
А загалом планували зробити сім парковок, подібні тим, що давно функціонують у розвинених європейських містах, звільняючи їхні вулиці від зайвих колес. І навіть землю під це виділили.
Адже проблема в тому, що Київ за своєю конфігурацією не розрахований на велику кількість машин. Втім перехоплювальні стоянки чомусь не знайшли ажіотажного попиту серед власників авто, та й їх будівництво не завершили так, як планували.
Маєш авто — шукай парковку
За даними Eurostat та інформаційно-аналітичної групи AutoConsulting, на тисячу киян припадає від 240 до 300 автомобілів. Цей показник поки не дотягує до статистики Варшави, де кількість авто на тисячу мешканців сягає 564, але вже перевершив Копенгаген із 218 автівками на тисячу людей і Таллінн (174 авто).
Тим часом, за приблизними оцінками фахівців «Київпарктранссервіс», в українській столиці на кожні 100 мешканців припадає лише п’ять паркомісць. А в більшості великих міст ЄС на 100 їхніх мешканців цей показник дорівнює 16-17 одиницям. Таким чином, говорять спеціалісти, потреби Києва в місцях для парковки задоволені лише на третину від необхідного.
Хто винен
Не треба довго шукати конкретного винуватця у кепському стані справ з парковками, але проблема таки є. Це — відсутність інфраструктурної політики в місті.
«У нас немає сучасного розуміння сталої мобільності в місті. Наприклад, у міського голови немає пріоритету розвитку громадського транспорту, хоча це — тренд в усьому світі. Тобто робити так, щоб у містах люди відмовлялися від особистого автотранспорту (використовували його, щоб з’їздити до супермаркету на вихідні або — на далекі відстані), а в місті — ходили пішки або їздили на велосипеді, або користувалися зручним, комфортним громадським транспортом», — поділилася думкою депутатка Київради Євгенія Кулеба.
За її словами, у місті має бути моделювання, яким чином ефективно розвести транспортні потоки, організувати дорожній рух. А транспортні розв’язки потрібні великим потокам транспорту, який нині курсує столицею.
«До речі, зараз у світі намагаються уникати будівництва великих транспортних розв’язок тому, що вони створюють додаткові бар’єри, додаткові загрози. Потрібно розвивати громадський транспорт», — упевнена Євгенія Кулеба.
Іншою, не менш гострою проблемою, є вартість паркомісця. Саме через це водії ігнорують «погодинні» парковки. Не краща ситуація і з місцями на стоянках та паркінгах. Собівартість будівництва одного такого місця нині сягає понад 10 тисяч доларів США. І це — без вартості землі. Як наслідок, ціна паркомісця в новобудові може становити майже 20 тисяч доларів. Хоча ще рік тому деякі власники паркінгів намагалися збути їх за ціною нижчою за собівартість.
Покарання як стимул
Утім не потрібно списувати все на відсутність гаражів, стоянок, паркомісць. Ще одним, можливо, основним чинником, є банальна відсутність самодисципліни у водіїв. Іншим словами, переважну більшість власників авто не обходить питання, де знайти місце для ночівлі свого залізного друга. Здебільшого воно знаходиться там, куди впав погляд водія. І байдуже, що автомобіль стоїть на тротуарі чи газоні, адже головне, щоб власнику було зручно. Все це спричинено бездіяльністю владних структур, які мали б карати за неправильне паркування. Адже Правила дорожнього руху чітко визначають місця, де заборонена стоянка транспортних засобів, а відповідальність за це передбачена у вигляді штрафу від 255 до 680 гривень.
Тому вирішенням проблеми з парковками в Києві повинні займатися і місцева влада як розробник концепції розвитку інфраструктури міста, і контролюючі органи, і бізнес-структури, які можна залучати до будівництва стоянок, і забудовники, які повинні враховувати в проєктах своїх новобудов обов’язкову наявність паркомісць, і водії, які мають усвідомити, що залишене під вікном авто не додає ні комфорту, ні привабливості двору та місту загалом.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
