Міська влада не допомагає унікальній установі, але, на щастя, і не заважає
Минулу зиму Національний ботсад ім. М.М.Гришка у Києві пережив дивом. Ракетні обстріли та блекаути, які занурювали столицю в пітьму, трохи не стали смертельним вироком для унікальної колекції тропічних рослин, яку працівники ботсаду протягом десятиліть збирали під час експедицій по всьому світу.
Через відсутність опалення ледве не загинули «мешканці» Великої купольної оранжереї – тропічні пальми, цизальпінії, лапагерії та інші теплолюбні рослини. Від уламків ракет, якими окупанти намагалися поцілити в печерські пагорби, кілька разів вилітало скло у старому оранжерейному комплексі.
Найгірше було найвразливішим рослинам – колекції екзотичних орхідей, для яких будь-яке зниження температури загрожує загибеллю. Для нормального існування цим тендітним уродженцям тропіків потрібно щонайменше +25°С. Тому протягом всієї зими їх зігрівали дров’яним опаленням: колекційні оранжереї були заставлені стосами пелет, придбаними за кошти донаторів, і під скляними склепіннями нема було чим дихати від диму, який йшов від пічок-булер’янів.
Працівники ботсаду кажуть, що вижити минулої зими їм дозволило лише диво та небайдужість українців, які незважаючи на всі негаразди війни, знаходили можливість донатити на спасіння унікальної ботанічної колекції – однієї з найбільших у Європі. Однак попереду новий холодний сезон і разом з ним – загроза нових блекаутів.
Тепло не для всіх
Аномально теплий жовтень наразі дає ботсаду можливість дещо заощаджувати на опаленні. Зокрема, кактуси, агави та інші сукуленти нині обходяться без штучного обігріву – температура в їхній оранжереї зараз становить майже 14-15°С. Для рослин це, звісно, не дуже комфортно, але поки що некритично, каже старший науковий співробітник відділу тропічних рослин, доктор біологічних наук Роман Іванніков.
«По-хорошому, звісно, треба було б включити тут опалення ще три тижні тому, але ми вимушені економити. І ось виходить така ситуація, що після того, як рослини весною та влітку трохи трошечки відійшли після зимових блекаутів, тепер у них знову буде певний температурний шок, бо температура вночі таки опускається», – пояснює він.
За рахунок ресурсів, які заощаджуються на не дуже вразливих до холодів рослинах, ботсад опалює зараз те, на чому заощадити неможливо – колекційні фонди орхідей. Незвичайно тепла погода дозволяє «нагнати» температуру в колекційних оранжереях до +27°С, тому орхідеї щасливі: від таких розкішних умов розцвіли навіть ті екземпляри, які не квітнули вже кілька років.
У колекційному орхідаріумі встановлено теплові насоси, на які минулої зими назбирали кошти підписники телеграм-каналу «Келлер FM». Також за рахунок донатів з усієї України і навіть з-за кордону ботсад зміг придбати генератори на випадок нових блекаутів.
«Частково закуплено паливо, заготовлені дрова, – перечислює Роман Іванніков. – Зараз буде листопад, хлопці дивитимуться, де у нас є сухостій, будуть підвозити і заготовляти його. Налагоджені зв’язки з волонтерами – якщо що, то люди прийдуть і допоможуть. Фонд «Пелі кен лів» продовжує для нас збирати кошти – зараз, звісно, надходження істотно зменшилися, але все ж таки вони ще є».
Сплачують по повній
Не остання причина того, чому Національний ботсад імені М.М. Гришка вимушений значною мірою існувати за рахунок небайдужих донаторів, полягає у величезних тарифах на опалення, які з них бере місто. Ботсад підключений до міської опалювальної системи, і навіть якщо прийдешня зима пройде без якихось критичних відключень, витрати на тепло залишаться для ботанічного саду фактично непідйомними.
«Проблема у тому, що ми платимо за опалення за тими тарифами, що й прибуткові виробничі підприємства. Насправді, жоден ботанічний сад у світі не є прибутковим – всі вони підтримуються або державою, або за рахунок благодійних фондів», – зазначає Іванніков.
Національний ботсад у столиці не є виключенням із цього правила: він є суто науково-дослідною установою, яка підпорядковується Національній Академії наук. Зазвичай відвідувачі, які приходять помилуватися рослинами, не задумуються над тим, що основною функцією ботанічного саду є зовсім не показ експозицій, а збереження та вивчення унікальних екземплярів, які входять до його колекцій.
Як і інші наукові установи в Україні, ботсад імені Гришка не може похвалитися щедрим фінансуванням. Майже всі отримані кошти, як і ті невеликі надходження, що ботсад отримує від продажу квитків та організації фестивалів і благодійних ярмарків, витрачаються на тепло – це найбільша і найкритичніша стаття витрат установи. Перехід із міської теплосистеми на опалювання пелетами може застрахувати від відключень під час блекауту, але витрат не знизить – пелети обходяться фактично в ту ціну, що й комунальне опалення.
«Я вважаю, що такі організації, як наша, треба виводити з цієї тарифної «уравніловки». Все таки ми зберігаємо надбання всієї держави – унікальні наукові колекції, і було б доцільно, щоб вони опалювалися за якимось іншими процедурами та тарифами, аніж прибуткові підприємства», – підкреслює вчений.
До речі, з такими ж труднощами стикаються й інші українські ботсади, що мають оранжереї, які потрібно опалювати. З точки зору тарифної системи всі вони також вважаються прибутковими підприємствами і платять за максимальними тарифами. Цю проблему, вочевидь, потрібно буде вирішувати на законодавчому рівні, однак законотворців доля наукових установ під час війни, на жаль, цікавить мало. Хоча саме зниження тарифів для ботанічних садів не завдасть українським енергетикам якихось помітних збитків – просто тому, що насправді таких закладів у нас в країні дуже мало.
«За великим рахунком, це наш Національний ботсад – найбільший і провідний заклад з оранжерейними комплексами, це – Харківський ботанічний сад, який підпорядковується університету імені Каразіна, Львівський ботсад, підпорядкований Львівському національному університету, та ботсади у Кривому Розі і Чернівцях. Є ще окремі оранжереї в Запоріжжі і Дніпрі, але вони набагато менші, і їхні питання, принаймні, можна вирішити на місцевому рівні», – розповів Іванніков.
Однак міську адміністрацію Києва – міста з найбільшим профіцитом бюджету навіть у воєнний час – проблема потенційної загибелі унікальних колекцій Національного ботсаду, здається, не дуже цікавить.
«Не допомагають, але й, слава богу, не заважають. Кажуть: «Ви підпорядковуєтеся не нам, а Академії наук, то викручуйтеся, як знаєте», – розповідають працівники ботсаду.
Тому нині ботанічний сад імені М.М. Гришка розраховує лише на допомогу звичайних громадян. Допомогти ботсаду пережити наступну зиму можна за реквізитами для благодійних внесків на офіційному сайті установи.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Фото: Каштан NEWS
