Бетонні новобудови в історичному центрі не лише псують архітектурне обличчя Києва – часто під час їх зведення знищують те, що було сховано під ґрунтом
Скандали з руйнуванням архітектурних пам’яток у Києві давно є частиною щоденного інформаційного пейзажу. Лише за два останні місяці в столиці загадковим чином загорілася історична садиба Рибальченка, на вулиці Січових Стрільців почали розбирати Лук’янівську поліцейську дільницю, а на місці знесеної найстарішої будівлі Подолу готують звести черговий житловий комплекс.
Проте забудовники руйнують не лише те, що можна побачити зовні. Старий Київ – це археологічний клондайк, тому потенційно будь-яке заглиблення в ґрунт може призвести до унікальних знахідок. Під вулицями історичного центру столиці лежать археологічні шари, датування яких може сягати від XIX століття до щонайменше часів трипільської доби.
Формально держава охороняє ці ще не знайдені пам’ятки: будь-яке будівництво в межах історичних зон має бути узгоджено з археологами. Це стосується і Києва, однак часто будівельні компанії намагаються обійти закон. Як це відбувається та які сутички виникають між забудовниками та археологами, розповів Каштан NEWS співробітник Інституту археології Національної академії наук України Юрій Башкатов.
Заповідний Київ
Законодавчо історична охоронна зона існує в Києві ще з радянських часів: у 1987 році було створено державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ», який охоплює Старий Поділ та частину Старокиївської гори. Крім того, охоронний статус мають національні заповідники «Києво-Печерська Лавра» та «Софія Київська» – разом із буферною зоною навколо Софійського собору.
Згідно з українським законодавством, будівельні роботи на території охоронної зони мають проводитися лише після отримання відповідного дозволу від науковців та пам’яткоохоронних органів. Це – обов’язкова процедура, і будь-яке відхилення від неї робить будівництво незаконним.
«Є управління охорони культурної спадщини при відповідному департаменті КМДА, яке займається контролем усього, що може будуватися в Києві в охоронній зоні. Плюс, якщо ви плануєте будувати щось, що йде з втручанням в ґрунт, то все це повинно потрапити на розгляд не тільки до управління охорони, а й до Інститут археології. Простіше кажучи, до Інституту має бути поданий лист приблизно такого змісту: «Шановні археологи, скажіть, чи є тут археологія, і якщо є, то давайте її досліджувати». А в охоронній зоні археологія зазвичай є, тому що ця зона саме робилася за нашим баченням ситуації, де був розташований Київ, починаючи з періоду Давньої Русі до сімнадцятого-вісімнадцятого століть. Тобто, якщо під час археологічної розвідки там не знайдеться Давня Русь, там обов’язково знайдеться щось ще», – пояснив Юрій Башкатов.
Інша справа – будівництво за межами охоронної зони. У таких випадках дозвіл від археологів необов’язковий, однак, якщо під час робіт будівельники знайдуть будь-які історичні артефакти, вони повинні зв’язатися з науковцями.
«У випадку появи якихось знахідок, які пов’язані з археологією, забудовник має повідомити про це пам’яткоохоронним органам – у нашому випадку управлінню при КМДА та Інституту археології. Неінформування є кримінальним злочином: існує окремий закон «Про охорону археологічної спадщини», і позбавлення волі від трьох до восьми років там прописане. Щоправда, цей закон зазвичай не виконується, але між «не виконується» і «не існує» все ж таки є різниця», – зазначає археолог.
Коли не можна, але дуже хочеться
Обходити закон будівельним компаніям вигідно: забудовників не цікавлять потенційні археологічні відкриття, і вони часто без захвату ставляться до перспективи гальмувати роботи на об’єкті тільки заради того, щоб археологи могли його дослідити.
«Є різні варіанти обходу таких речей. Наприклад, документи беруться на одне, а робиться зовсім інше. Якщо в документації не вказано, що роботи потребують заглиблення в грунт, формально археологи тут ні до чого. Можу навести приклад з власного досвіду: район вулиці Кирилівської, це історичний Поділ, археологія там всюди – до сімдесятих номерів будинків можна брати будь-яку точку, і вона там обов’язково буде. Розпочинається будівництво, ми йдемо лаятися до замовника: «Що ж ви робите, де археологічна розвідка?». А нам кажуть: «А це не будівництво, це в нас реконструкція будинку, ось документи». Яка реконструкція, якщо там котлован виритий? «А ось висновок архітектора, що будинок вже не підлягає реконструкції, його треба знести і побудувати новий». Але первісно документація йшла як на реконструкцію, тому узгодження з археологами було необов’язковим», – розповів Башкатов.
«Само обвалилося»
Іноді археологів таки допускають на об’єкт, але якщо будівельники вважають, що дослідження надто затягнулося, місця розкопок просто потайки знищують.
«Випадок ще з нульових: будівля «УкрСиббанку» на розі Андріївської вулиці, нагорі. Пропрацювали ми там десь тиждень, ввечері пішли з розкопу – вранці на його місці вже котлован глибиною в шість метрів. А там були давньоруські дерев’яні мостові в два накати, унікальної збереженості. Такі я лише один раз в житті бачив: там болотистий ґрунт, тож збереженість дерева була просто приголомшлива. Коли я прийшов з претензіями, мені прямим текстом на будівництві пояснили: «Ви тут фігнею страждаєте, а нам будувати треба», – каже археолог.
Аналогічна історія сталася під час реконструкції Майдану Незалежності, під яким були знайдені укріплення часів Ярослава Мудрого, що розташовувалося поруч із літописними Лядськими воротами.
«Багато хто знає, що ми там копали, але мало хто знає, як. Три доби хлопці консервували залишки клітей під валом. Приходжу вранці – все вщент, нічого нема. Ловлю будівельне начальство, питаю: «Ви що робите?». «Ой, воно само обвалилося, добре, хоч люди не загинули». Я питаю: «Ви кого хочете обдурити? Там на швелерах сліди від ударів чавунної баби, якою їх роздовбували, на землі відбитки цієї баби, і ви мені тут розповідаєте, що воно само обвалилося», – згадує Башкатов
За словами археолога, такі ситуації трапляються постійно.
«Як тільки ти кажеш: «Оцю ділянку не чіпати», назавтра ця ділянка вже перестає існувати», – підсумовує він.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
