Головна АналітикаВипробування холодом: як можна відповісти Кремлю на спроби «заморозити» українців

Випробування холодом: як можна відповісти Кремлю на спроби «заморозити» українців

Колаж: Каштан NEWS

Автор kashtan NEWS

Із настанням похолодання країна-агресорка активізувала свої ракетно-дронові удари по об’єктах газо-енергогенерації та розподілу України, намагаючись таким чином занурити країну в темряву та холод ще до настання зимового сезону

Лише в ніч на 3 жовтня ворог провів масовану атаку на такі об’єкти в різних регіонах, використавши 416 засобів повітряного нападу. Повітряні сили ЗСУ знищили понад три сотні з них.

Чим зможе Україна відповісти на такий терор ворогу, Каштан NEWS розповів воєнний експерт, координатор ГО «Права справа» Дмитро Снєгирьов.

Дмитро Снєгирьов
Військовий експерт, координатор ГО «Спільна справа» Дмитро Снєгирьов

Нова тактика Кремля

Поза сумнівом, – говорить Дмитро Снєгирьов, – основний напрямок удару ворог змістив на  об’єкти критичної інфраструктури енергетичного сектору. Зокрема,  в Харківській та Полтавській областях.

За даними моніторингових каналів, росіяни випустили шість «Іскандерів» у напрямку Лубен та Лохвиці. Ще 20 крилатих ракет випустили по Полтаві, Лубнах, окремих територіальних громадах Харківщини.

Внаслідок обстрілів на Полтавщині, зазначив експерт, довелося зупинити роботу кількох газовидобувних об’єктів.

Крилата ракета. Ілюстративне фото з відкритих джерел

«Удари по сховищах та розподільних станціях – це не випадковість, а ознака нової тактики Кремля напередодні зими. Такі атаки стають дедалі регулярними і мають на меті зірвати підготовку до зими та створити проблеми з газопостачанням для українців під час холодів», – пояснює розрахунок ворога Дмитро Снєгирьов.

Насамперед, зазначає експерт, ідеться про удари по українській газовій промисловості, яка безпосередньо впливає на виробництво електроенергії. В цьому контексті варто згадати нещодавні атаки ворога на підстанції в Сумах, Дніпрі та Херсоні, які призвели до перебоїв у газо- та енергопостачанні й пошкодження інфраструктури.

Завдання – хаос

Особливо показовим у цих терористичних ударах, зазначає співрозмовник, є те, що їх завдають напередодні опалювального сезону. Країна-окупант намагається створити додаткові проблеми для цивільного населення, спровокувати хаос і невдоволення людей діями української влади на всіх рівнях.

«Тобто фактично йде спроба дестабілізувати ситуацію на підконтрольних Україні територіях», — констатує аналітик.

Небезпека зростатиме

«Прикрити газові сховища та енергетичні об’єкти, — пояснює Дмитро Снєгирьов, — набагато складніше, ніж військові чи адміністративні будівлі. І це проблема не лише України. Адже аналогічні труднощі відчуває і та сама ворожа Москва, коли намагається протидіяти ударам «добрих» дронів по своїх нафтобазах і газових терміналах».

газове родовище
Газове родовище. Фото: “Нафтогаз України”

«Тому, на жаль, далі можна очікувати, що російські війська активізують атаки по місцях видобутку та зберігання енергоресурсів. Ударів слід чекати і по Полтавській області, яка є центром видобутку нафти й газу, а також по західних регіонах, що виконують роль логістичних хабів для транспортування енергоносіїв», — прогнозує військовий експерт.

Як захистити себе

У цьому контексті виникає закономірне запитання: як Україна може захиститися?

«На мою думку, – розмірковує експерт, – українська оборона повинна діяти більш, ніж адекватно — потрібна дзеркальна відповідь: якщо росіяни атакують наші енергетичні об’єкти, ми повинні завдавати ударів по аналогічних цілях на території Російської Федерації. А можливості для цього у нас є: останні події показали, що російська ППО надзвичайно неефективна й не здатна протистояти масованим атакам дронами та аеробалістичними ракетами».

Водночас, за словами Дмитра Снєгирьова, Сили оборони України вже активізували удари по російській нафтовій та газовій інфраструктурах, намагаючись створити дефіцит пального й порушити експорт нафти. За оцінками західних розвідувальних служб, зафіксовано рекордну кількість атак – понад три десятки ударів українських дронів по нафтопереробних заводах, сховищах і трубопроводах РФ.

Співрозмовник звертає увагу, що такі удари повинні мати не лише військовий, а й символічний характер. Наприклад, удар по Кримському мосту — це спосіб позбавити росіян бажання бити по нашій логістиці.

Пожежа на нафтобазі в тимчасово окупованій Феодосії. Фото: з відкритих джерел

«Те саме стосується й атак по урядових кварталах: має бути адекватна відповідь по резиденціях російського диктатора, які також перебувають у зоні досяжності України», — впевнений експерт.

Він нагадав, що два роки тому удари росіян по енергетиці змусили українців переживати блекаути.

Надія на Patriot

Теоретично, не виключив експерт, подібне може повторитися і з газом.

«Будь-які удари по сховищах чи розподільних станціях — це серйозний виклик. Ремонтні роботи займають кілька днів, а якщо атаки припадуть на розпал опалювального сезону, наслідки можуть бути критичними. Тож ризик «газових блекаутів» існує, особливо з урахуванням того, що росіяни націлюються саме на сховища та станції, а не лише на місця видобутку», — попередив військовий аналітик.

ЗРК MIM - 104 Patriot
ЗРК MIM – 104 Patriot. Фото: US Army

Він наголосив, що атаки на газову інфраструктуру є складовою ширшої російської стратегії, спрямованої на примус України до капітуляції шляхом завдання серйозних страждань цивільному населенню.

«Це — тактика, якої Москва дотримується протягом усієї війни. Натомість Україна поступово посилює систему протиповітряної та протиракетної оборони. Наприклад, данський контракт на 8,5 мільярда доларів передбачає закупівлю шести батарей Patriot, що значно підсилить захист енергетичної інфраструктури», — резюмував Дмитро Снєгирьов.

Євген ДЕМЯНОВ

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.

Вам також може сподобатися