Ворог не залишив намірів атакувати столицю України
Минулий рік де-факто став десятим роком російсько-української війни та другим – з моменту повномасштабного вторгнення росіян в Україну.
Для Києва, як і багатьох інших міст України, 2023-й став роком витримки, мужності і сили українського народу.
Як місто протистояло кровожерливому путінському режиму, згадує «Кashtan NEWS».
Масовані повітряні атаки
Впродовж року рашисти 73 рази кидали на місто з повітря сотні дронів-камікадзе, балістичні та крилаті ракети.
За статистикою, від початку повномасштабної війни в Києві пролунало 939 сирен повітряної тривоги, загальна тривалість яких становила майже 1097 години. Тобто, сумарно понад півтора місяця в українській столиці безперервно завивали сирени.
Під час повітряних атак, як підрахували військові, окупанти застосували проти Києва понад 800 повітряних засобів ураження.
З них – понад 50 балістичних та аеробалістичних ракет, 260 різних крилатих ракет, майже 500 ударних безпілотників типу «Шахед».
Потрібно зазначити, що сили і засоби Протиповітряної оборони столиці знищили приблизно 98 відсотків усіх повітряних цілей.
Втім уламками збитих ворожих боєприпасів було пошкоджено десятки житлових та господарчих будівель. На жаль, внаслідок цих ударів столиця втратила найцінніше – людські життя.
Так, з 24 лютого 2022 до 31 грудня 2023 року в Києві через війну загинуло 69 людей, із них третина – в один день, 29 грудня. Поранення отримали 294 мешканці столиці, з яких 146 – 2023 року.
Критична інфраструктура – головна ціль ворога
Згадаємо, що минулий опалювальний сезон став для мешканців столиці та її комунальних служб справжнім випробуванням. Адже ворог робив усе можливе, аби зруйнувати критичну інфраструктуру. Внаслідок ракетних ударів та атак дронів було пошкоджено 63 відсотки енергетичних об’єктів міста. Тому весь теплий період року тисячі спеціалістів працювали 24/7, аби підготувати понівечену енергосистему до нинішнього опалювального сезону.
За цей час комунальні підприємства міста відновили магістральні мережі для передачі збільшених обсягів електроенергії та вперше в світі вибудували споруди фізичного захисту енергообʼєктів.
Допомогу у вигляді енергетичного обладнання, трубопроводів тепломереж та генераторів місту передано від USAID, генератори для артезіанських свердловин – від UNICEF. Крім того, значну допомогу Києву надавали і надають міста-побратими – Прага, Париж, Мюнхен, Рига, Будапешт, Барселона, Гамбург, Оденсе, Тампере.
Пункти незламності
Ці місця для порятунку цивільних, напевно, стали своєрідним українським ноу-хау. Протягом року в столиці було збільшено мережу таких пунктів, і їхня кількість сягнула понад тисячі. Вони оснащені генераторами і всім необхідним. Крім того, всі пункти незламності тепер можна знайти в застосунку «Дія». Там є інтерактивна мапа, у меню можна дізнатися адресу, графік роботи кожного пункту незламності, а також прокласти до нього маршрут. Крім того, кожен киянин може підібрати для себе потрібний пункт за власними конкретними потребами — чи є Інтернет, пандус, обігрів, генератор або мобільний зв’язок.
Укриття
Як з’ясувалося, наявність у Києві відчинених бомбосховищ стала справжнім випробуванням на виживання для киян. Певно, так би було й надалі, якби на початку червня троє загиблих біля зачинених дверей укриття в Деснянському районі міста в прямому сенсі своєю кров’ю не примусили міську владу переглянути підходи до функціонування бомбосховищ.
У результаті перевірки укриттів, понад 1000 з них було визнано непридатними і знято з мапи сховищ. Водночас згодом майже 850 нових укриттів було введено в експлуатацію і позначено на мапі. Станом на кінець грудня місто обліковує майже 4 500 споруд цивільного захисту.
Територіальна оборона
Як зазначили в Київській міській військовій адміністрації, спільно з командирами бригад територіальної оборони, представниками інших підрозділів Сил безпеки та оборони міста протягом минулого року КМВА відпрацьовано розгортання штабів ТрО, визначено зони та райони для дій тероборони, забезпечено готовність до негайного реагування на загрози воєнного характеру. Крім того, здійснено та тривають підсилення оборонних рубежів і позицій, уточнено необхідні сили і засоби та їхні завдання в територіальній обороні столиці.
«Такої кількості масованих нальотів із застосуванням такого сучасного і потужного озброєння не зазнавало жодне місто в історії воєн», – сказав начальник КМВА Сергій Попко.
Чим Київ відбиває удари з повітря
Українській столиці торік вдалося стримати безпрецедентну кількість ударів дронами і ракетами різних модифікацій. Російська армія використала багато тактик у своїх повітряних атаках: направляла зброю з різних напрямків, комбінувала, запускаючи одночасно безпілотники разом із ракетами, намагалася бити хвилями, щоб знищити якомога більше людей.
Для відбиття цієї повітряної навали навколо Києва вибудовано багаторівневу систему захисту неба. Вона включає мобільні вогневі групи та зенітно-ракетні комплекси різних модифікацій.
Зокрема, за столичним небом пильнують такі зенітні ракетні комплекси, як «Оса», «Avenger» , ПЗРК «Piorun», «Ігла», «Стріла», «Stinger», «Martlet», RBS -70; САУ «Gepard», зенітні самохідні установки «Шилка», ЗУ-23-2.
Крім того, на варті перебувають ЗРК С-300, «Бук», С-125, NASAMS, IRIS-T, Crotale, Patriot. Як стверджують військові експерти, українцям першим у світі вдалося поєднати в єдину захисну систему радянську та іноземну протиповітряну зброю, яка демонструє вражаючі результати своєї роботи. Водночас військові визнають, що навіть найпотужніша система протиповітряного захисту, якою вважається ізраїльський «Залізний купол», не може на 100 відсотків гарантувати безпеку. Особливо, якщо враховувати хаотичне падіння уламків ракет, які атакували й які захищали.
Киян готують до спротиву
Хоча Київ не входить до зони бойових дій, але потрібно пам’ятати, що скажений ворог не відмовиться від своїх планів атакувати нашу столицю. Тому місто є і буде ціллю №1 для противника. А отже зміцнення обороноздатності столиці є головним завданням. Саме тому оборона з північного напрямку постійно вдосконалюється.
Зокрема, підсилено пильність прикордонних нарядів. Також навколо Києва створено кілька рубежів оборони протяжністю майже тисяча кілометрів.
Водночас соруджено системи вогневого ураження противника та інженерні загородження всіх типів, організовано протитанкову оборону та постійно вдосконалюються системи управління. У місті створено муніципальний навчальний полігон та об’єкти для проведення занять із сучасною навчально-матеріальною базою.
Крім того, завдяки суттєвому розширенню бази занять із національного спротиву та цивільного захисту, протягом минулого року 300 тисяч киян пройшли різноманітні навчання і курси зі спротиву та надання допомоги.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
